судового засідання
01 березня 2019 рокуСправа №465/3185/17
Провадження № 2/451/493/19
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
з участю: секретаря судового засідання Сахаревич М.М.
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні судовому засіданні у м.Радехові в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Семенишин О.З по цивільній справі №465/3185/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики,-
22 листопада 2018 року із Львівського апеляційного суду поступила цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики, яка постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду від 5 листопада 2018 року передана Радехівському районному суду за підсудністю (а.с.73- 76).
Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 22.12.2018 року провадження у даній справі відкрито (а.с.112-114).
В підготовчому судовому засіданні позивачем по справі заявлено відвід судді Семенишин О.З. у зв'язку з неупередженістю, на його думку, судді під час вчинення процесуальних дій в підготовчому судовому засіданні 4 лютого 2019 року на стадії вирішення питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду.
Зокрема, із змісту заяви слідує, що заявник вважає, що суддя Семенишин О.З. у підготовчому судовому засіданні 4.02.2019 року в залі суду була представником відповідача ОСОБА_2 «адвокат», її неналежна та нетактовна поведінка як судді, зловживання повноваженнями, заінтересованість у вирішенні судового спору, упередженість, нерівне ставлення до сторін, ігнорування законних вимог позивача, створення перешкод для реалізації його процесуальних прав та інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, що аргументується наступним. На думку заявника, суддя Семенишин О.З. у підготовчому судовому засіданні 4.02.2019 року неправомірно оголосила йому попередження щодо на його думку цілком законних оціночних суджень щодо шахрая, афериста і злодія ОСОБА_3. Окрім цього, суддя в підготовчому судовому засіданні перейняла на себе функції апеляційної чи касаційної інстанції, всупереч нормам Конституції України, перевищивши межі своїх повноважень, незаконно переглядала та коментувала долучені до позовної заява рішення Франківського районного суду м.Львова від 1.04.2013 року, 20 червня 2014 року та рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 червня 2015 року, які набрали законної сили. Порядок проведення підготовчого судового засідання регламентується ст.197 ЦПК україни, але на думку позивача для судді Семенишин О.З. закон не існує взагалі, і вона діє по принципу «Закон це вона». У підготовчому судовому засіданні суддею більше половини часу приділено дослідженню доказів, а це відноситься відповідно до ст.299 Глави 6 ЦПК України до розгляду справи по суті. Аналіз вищенаведеного та дії судді Семенишин О.З. у підготовчому судовому засіданні 4.02.2019 року, на думку заявника, можуть містити ознаки істотного дисциплінарного проступку, тому рекомендує судді Семенишин О.З. ознайомитись із Ухвалами Першої дисциплінарної комісії Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарних проваджень стосовно суддів Бродівського районного суду Львівської області.
Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Частиною другою ст.1 Закону України «Про судустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Статтями 36,37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.
Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 ст.39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Аналіз заяви про відвід судді Семенишин О.З. підтверджує, що в ній викладено незгоду із оголошенням зауваження в підготовчому судовому засіданні позивачу по справі, щодо цілком законних оціночних суджень позивача щодо шахрая, афериста і злодія ОСОБА_3 та дослідження в судовому засіданні рішення Франківського районного суду м.Львова від 1.04.2013 року, 20 червня 2014 року та рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 червеня 2015 року, які набрали законної сили та не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді, оскільки це є лише припущенням позивача і не знаходить жодного свого підтвердження, тобто відвід грунтується виключно на суб"єктивних переконаннях позивача.
У підготовчому судовому засіданні 4.02.2019 року позивачем подано суду заяву про збільшення позовних вимог, зокрема про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача процентів за договором позики від 30 червня 2010 року за період з 1.04.2015 року по 31 березня 2019 року в розмірі 98 400 доларів США та 28800 Євро.
Також подано суду копію договору позики від 30.06.2010 року, розписки від 30.06.2010 року та від 5.10.2011 року, договори про внесення змін до договору позики від 19.04.2010 року, 15.04.2011 року, 18.04.2012 року та від 20.07.2012 року про визначення строків повернення позики (а.с.162-172).
Представником відповідача повідомлено суду про те, що частина боргу перед позивачем закрита в порядку примусового виконання рішень про часткове погашення заборгованості в примусовому порядку та заявлено клопотання про витребування виконавчих проваджень за виконавчими листами: №465/2229/13-ц ( 2/465/1882/13), виданого 23.04.2013 р. Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 244350,00 доларів США, 71400,00 євро та 29185,00 гривень; №465/2795/14-ц ( 2/465/2137/14), виданого 18.07.2014 р. Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24600,00 доларів США, 7200,00 євро та 251,00 гривень; №462/3914/15-ц, виданого 19.08.2015 р. Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24600,00 доларів США, 7200,00 євро та 251,00 гривень.
У зв'язку з заявленням такого клопотання, судом досліджувались судові рішення Франківського районного суду м.Львова від 1.04.2013 року, 20 червня 2014 року та рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 червня 2015 року, які набрали законної сили, з метою встановлення підстав для задоволення чи відмови у задоволенні такого клопотання, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача процентів за договором позики від 30 червня 2010 року за період з 1.04.2015 року по 31 березня 2019 року.
Дослідивши докази, які подані позивачем до позовної заяви та постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень №49874510 про передачу майна стягувачеві у рахунок погашення боргу по виконавчому листу Франківського районного суду Львівської області №465/2229/13-ц від 23.04.2013 року, акт про проведення електронних торгів від 10.04.2017 року по вищезазначених виконавчих листах, копії яких подано відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, суд в підготовчому судовому засіданні задовольнив клопотання представника відповідача та прийшов до висновку про витребування виконавчих проваджень для огляду в судовому засіданні з метою встановлення суми заборгованості на час подачі позову до суду, щоб у подальшому вирішити питання щодо стягнення відсотків на користь позивача.
Також, звертаю увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини в контексті неупередженості судді, який встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб'єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об'єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об'єктивного критерію окремо Європейського суду з прав людини відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Разом з цим, докази, які б підтверджували необ'єктивність та упередженість судді Семенишин О.З. в підготовчому судовому засіданні відсутні.
Виходячи з наведеного та враховуючи зміст заяви про відвід, приходжу висновку про необгрунтованість заявленого відводу та відмову в задоволенні заяви про відвід судді.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.36,39,40 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Семенишин О.З по цивільній справі №465/3185/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики,-
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСеменишин О. З.