Єдиний унікальний номер: 448/654/18
Провадження № 2/448/72/19
26.02.2019 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки у зв'язку із навчанням,
Позивач 21.05.2018 року звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2010 року розірвано. За час даного шлюбу у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3, 16.05.2000року народження.
Зазначає, що за рішенням суду від 29.10.2010року на утримання їхньої дочки ОСОБА_4 з відповідача стягувалися аліменти до її повноліття. На даний час дочка досягнула повноліття та продовжує навчання у Самбірському медичному коледжі, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги. Стверджує, що відповідач спроможний надавати таку допомогу, оскільки отримує пенсію по інвалідності.
З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) та проводити стягнення до закінчення нею навчання, тобто до липня місяця 2019року.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що з 2016року він є інвалідом 2 групи, у 2017році втратив роботу у зв'язку із важким захворюванням та постійним лікуванням, на даний час єдиним джерелом його доходу є невелика пенсія по інвалідності, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що сторони з 21.05.1998року перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який рішення Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2010року розірвано. За час даного шлюбу в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5, 19.12.1998року народження, та дочка ОСОБА_4, 16.05.2000року народження.
На підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2010року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання їхніх неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
На даний час дочка ОСОБА_4 вже досягнула повноліття та навчається з 01.09.2015року у ВНКЗ ЛОР «Самбірський медичний коледж» І рівня акредитації на денній формі навчання (закінчує навчання у липні 2019року), у зв'язку із чим також потребує матеріальної допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності загального захворювання на строк до 01.03.2019року, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №660637 від 01.03.2018року (а.с.40).
Згідно довідки Мостиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління ПФУ у Львівській області №3630/02.22-26 від 22.10.2018року (а.с.29), відповідач ОСОБА_2 знаходиться на обліку в головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності. Зокрема, з січня по травень 2018року отримував пенсію у розмірі 2989,94гривень щомісяця, з червня по вересень 2018року - у розмірі 1494,97 гривень щомісяця.
В свою чергу, позивач ОСОБА_1 працює у КЗ ЛОР «Поповицький психоневрологічний інтернат» за основним місцем роботи на посаді медичної сестри та згідно Довідки про заробітну плату та інші прибутки №2 від 02.01.2019року загальна сума її доходу з липня по грудень 2018року становить 34889,63гривні (в середньому - 5814,94грн на місяць).
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2010року у цивільній справі №2-572/2010 про розірвання шлюбу (а.с.5); копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2010року у цивільній справі №2-571/2010 про стягнення аліментів на утримання дітей (а.с.6); копією свідоцтва пр. народження ОСОБА_6 (а.с.4); копією довідки ВНКЗ ЛОР «Самбірський медичний коледж» №143 від 10.05.2018року; копією Довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №660637 від 01.03.2018року (а.с.40); довідкою Мостиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління ПФУ у Львівській області №3630/02.22-26 від 22.10.2018року (а.с.29); Довідкою КЗ ЛОР «Поповицький психоневрологічний інтернат» про заробітну плату та інші прибутки №2 від 02.01.2019року.
Відповідно до положень ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 гривень.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи наведені вище положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема про те, що повнолітня дочка сторін - ОСОБА_6 на даний час навчається на денній формі навчання, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги, обов'язок по її утриманні покладається на обох батьків, між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дочку та весь тягар по утриманні дочки лежить на позивачці, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, зокрема те, що відповідач отримує пенсію, тобто останній має можливість надавати дочці матеріальну допомогу, також беручи до уваги розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково та визначити відповідачу ОСОБА_2 аліменти на утримання його повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч.1 ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Зокрема, згідно вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити до негайного виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки у зв'язку із навчанням - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки та зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, 16.05.2000року народження, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.05.2018 року і до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б.Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б.Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний номер - НОМЕР_2;
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Повний текст судового рішення складено 01.03.2019року.