28 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3848/18
(суддя Конишева О.В. м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі №0840/3848/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 17 вересня 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому просить:
- визнати противоправними дії відповідача щодо не розгляду документів позивача стосовно одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
- зобов'язати відповідача у місячний термін розглянути документи та прийняти рішення щодо можливості призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб”.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем подано всі необхідні документи для призначення йому одноразової грошової допомоги, а відповідач повертаючи документи не зазначає, який саме документ необхідно надати, не встановлює його форму, а тому зазначені підстави не можуть бути підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року позов задоволено.
Суд, визнав протиправним дії відповідача щодо не розгляду документів ОСОБА_1 стосовно одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та зобов'язав Міністерство оборони України у місячний термін розглянути документи та призначити і виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб”. Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідача про повернення документів на доопрацювання прийняте без достатніх правових підстав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, після подання усіх необхідних документів комісією буде прийнято відповідне рішення. При цьому, відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції зобов'язавши відповідача розглянути документи та призначити і виплати позивачу одноразову грошову допомогу фактично втрутився в його дискреційні повноваження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на звернення позивача Департаментом фінансів Міністерства оборони України надано лист №0290/Л-1217/499 від 27.08.2018 року про повернення документів на доопрацювання (а.с.12).
Підставою повернення документів на доопрацювання стала відсутність в наданих позивачем матеріалах, документів, передбачених пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975), що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Правомірність дій відповідача щодо повернення на доопрацювання наданих позивачем документів для призначення йому одноразової грошової допомоги є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Надаючи оцінку діям Міністерства оборони України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, суд апеляційної інстанції виходить з того, що у відповідності до пункту 13 Порядку № 975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
Водночас прийняття Міністерством оборони України рішення про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року (справа № 806/986/16), від 22 листопада 2018 року (справа №735/745/16-а).
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 року №564 у відповідності до якого комісія уповноважена приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі;), є безпідставним, оскільки комісією такого рішення не приймалося, а з тексту листа №0290/Л-1217/499 від 27.08.2018 року про повернення документів на доопрацювання вбачається, що документи позивача взагалі на розгляд комісії не подавалися.
З огляду на наведене, суд першої інстанцій зробив вірний висновок про протиправність дій Міністерства оборони України щодо не розгляду документів ОСОБА_1 стосовно одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Разом з цим, при встановленні порушення права позивача у спірних відносинах судом першої інстанції було невірно вирішено питання про відновлення такого права, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи, що відповідачем не розглянуто заяву позивача по суті та у встановленому законом порядку, однак фактично відмовлено у призначенні йому одноразової грошової допомоги, у суду немає підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу таку допомогу, а тому суд першої інстанції безпідставно зобов'язав відповідача призначити позивачу цю допомогу.
Водночас, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача, оскільки саме по собі судове рішення про протиправність дій відповідача щодо не розгляду документів ОСОБА_1 не відновлює порушеного права позивача.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі №0840/3848/18- скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо не розгляду документів ОСОБА_1 стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статтею 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко
суддя А.В. Суховаров