ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2019 року м. Київ № 640/2495/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві в якому просив визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві протипраними та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на відшкодування шкоди на його користь:
1. вартість автомобіля з ручним керуванням для без обох ніг в розмірі 233590,0 грн.;
2. вартість додаткового обладнання для річного керування автомобілем для без обох ніг в сумі 42457,33 грн.;
3. моральну шкоду за ненадання, неоплату автомобіля з ручним керуванням для без обох ніг в розмірі 233590,0 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2019р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на відшкодування шкоди на його користь вартість автомобіля з ручним керуванням для без обох ніг в розмірі 233590,0 грн.; вартість додаткового обладнання для річного керування автомобілем для без обох ніг в сумі 42457,33 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, на порушення вищезазначених норм, в адміністративному позові не вказано відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача та його номери засобів зв'язку.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України не додані всі документи на які він посилається в адміністративному позові в обґрунтування своїх вимог.
Також, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, як встановлено судом, позивачем в порушення вищезазначених вимог не додано копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З адміністративного позову вбачається, що позивачем фактично оскаржується відмова відповідача від 06.04.2017р. надати або оплатити автомобіль, однак з позовом звертається лише 09.02.2019р., відповідно до штампу на поштовому конверті.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилається на постанову Верховного Суду у справі №755/5798/17. Однак, як вбачається із вищезазначеної постанови предметом спору у цій справі було стягнення на його користь вартості санаторно-курортної путівки із супроводжуючим у розмірі 137 168, 64 грн. за 2017 рік; вартість проїзду його та супроводжуючого в розмірі 3 150, 36 грн; відшкодування моральної шкоди в розмірі 137 168, 64 грн., а відтак позивачу було роз'яснено його право на звернення з цим позовом до адміністративного суду.
Проте, як вбачається з судових рішень у справі № 755/7182/16-ц позивачу було достеменно відомо про порушення, на його думку, прав з боку відповідача обумовлене відмовою відповідача від 06.04.2017р., а відтак позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду в межах строку встановленого законом.
З вищевикладених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі №755/5798/17 в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та не можуть бути визнані поважними підставами пропуску такого строку
Також, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з одночасним наданням до суду копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 264 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська