ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 лютого 2019 року № 826/8329/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про представники учасників справи:зобов'язання вчинити дії позивача - ОСОБА_2; відповідача - Литвиненко Ю.В.
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) подав на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітку який був застосований при первинному призначенні пенсії, а саме 1.72818.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки воно призвело до зменшення розміру пенсії.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про правомірність своїх дій вимогам пенсійного законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/8329/18 та призначено справу у підготовче засідання на 14.08.2018. Також вказаною ухвалою витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
Судовими повістками про виклики від 12.07.2018 судом викликано представників сторін в судове засідання на 16.08.2018.
16.08.2018 від відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.08.2018 розгляд справи відкладено до 27.09.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2018 судом повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1.
19.09.2018, через канцелярію суду, надійшов відзив від відповідача разом з копіями матеріалів пенсійної справи позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2018.
В судовому засіданні 23.10.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову.
Окрім того, представники позивача та відповідача звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
27.04.2018, відповідно до запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинено.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві" від 29.03.2017 № 203, 27.04.2018 створено ГУ ПФУ у м. Києві (запис в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1340000074949), реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та ГУ ПФУ у м. Києві.
19.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити ГУ ПФУ у м. Києві про підстави зменшення кратності коефіцієнту стажу та коефіцієнту заробітку з 1.72818 на 1.06469.
Листом від 27.04.2018 за вих № 1149/01/м-926 відповідач повідомив позивача про підстави перерахунку пенсії, а саме:
На підставі заяви від 09.01.2015 ОСОБА_1 було переведено з пенсії по інвалідності ІІ групи на пенсію за віком згідно Закону та зроблено перерахунок пенсії по стажу та заробітку.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача становить 1,06469.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014 рік - 2700,98 грн. і становив 2875,71 грн. (2700,98 грн. * 1,06469).
Страховий стаж, який було обчислено на підставі наданих документів, які знаходяться в пенсійній справі, становить 41 рік 8 місяців 26 днів.
Загальний розмір пенсії позивача з 01.09.2015 становив 1674,53 грн.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" у ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" друге речення абз. 5 викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".
Відповідно до п. 43 розділу XV названого Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", з 01.12.2017 встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 1373,00 грн.
Враховуючи зазначене, з 01.10.2017 проведено перерахунок пенсій, зокрема і позивача.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 в розмірі - 3764,40 грн. і становить 4007,92 грн. (3764,40 Ч 1,06469).
Коефіцієнт страхового стажу з 01.10.2017 становить 0,41667.
Загальний розмір пенсії з 01.10.2017 позивача становить 1851,80 грн. (щомісячно).
Як зазначив відповідач у своєму відзиві, розмір пенсії обчислено на підставі даних, які знаходяться у пенсійній справі позивача, відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникли у даній справі регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон або Закон №1058-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
09.01.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії або переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з ч. 2 ст. 40 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідачем, на підставі заяви позивача, здійснено переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності ІІ групи на пенсію за віком згідно Закону та зроблено перерахунок пенсії по стажу та заробітку.
Як зазначалося вище, коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Враховуючи викладене, відповідачем розмір пенсії обчислено з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.01.1985 по 31.12.1989, з 02.12.2002 по 11.01.2006, з 01.02.2006 по 10.02.2006, з 01.03.2006 по 13.03.2006, з 01.04.2006 по 11.04.2006, з 01.05.2006 по 12.05.2006, з 01.06.2006 по 11.06.2006, з 01.07.2006 по 12.07.2006, з 01.08.2006 по 12.08.2006, з 01.09.2006 по 11.09.2006, з 01.10.2006 по 12.10.2006, з 01.11.2006 по 12.11.2006, з 01.12.2006 по 11.12.2006, з 01.01.2007 по 12.01.2007, з 01.02.2007 по 06.02.2007, з 01.03.2007 по 16.03.2007, з 01.04.2007 по 17.04.2007, з 01.05.2007 по 18.05.2007, з 01.06.2007 по 17.06.2007, з 01.07.2007 по 17.07.2007, з 01.08.2007 по 17.08.2007, з 01.09.2007 по 17.09.2007, з 01.10.2007 по 17.10.2007, з 01.11.2007 по 17.11.2007, з 01.12.2007 по 12.12.2007, з 01.01.2008 по 16.01.2008, з 01.02.2008 по 16.02.2008, з 01.03.2008 по 17.03.2008, з 01.04.2008 по 16.04.2008, з 01.05.2008 по 14.02.2010, з 01.03.2010 по 16.03.2010, з 01.04.2010 по 15.04.2010, з 01.05.2010 по 16.05.2010, з 01.06.2010 по 16.06.2010 та з 01.07.2010 по 31.10.2014.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,06469.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії відповідачем розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 рік - 2700,98 грн. і становив 2875,71 грн. (2700,98 грн. Ч 1,06469).
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що страховий страж становить 41 рік 8 місяців 26 днів.
Отже, загальний розмір пенсії з 01.09.2015 установлено у розмірі 1674,53 грн. щомісячно.
Згодом, Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" у ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" друге речення абз. 5 викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".
Відповідно до п. 43 розділу XV Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", з 01.12.2017 встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 1373,00 грн.
Враховуючи зазначене, з 01.10.2017 відповідачем проведено перерахунок пенсій, зокрема і позивача.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії відповідачем розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки в розмірі - 3764,40 грн. і становив 4007,92 грн. (3764,40 Ч 1,06469).
Коефіцієнт страхового стажу з 01.10.2017 становив 0,41667.
Загальний розмір пенсії з 01.10.2017 позивача установлено в розмірі 1851,80 грн. щомісячно.
Суд звертає увагу на те, що згідно з положенням абз. 2 п. 2 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 уразі якщо внаслідок перерахунку проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі.
Проте, з наведеного вище не вбачається зменшення розміру пенсії позивача після здійснення перерахунку відповідачем.
Отже, суд встановив, що дії відповідача щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" були правомірними, здійснені відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та вимог пенсійного законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Щодо посилання відповідача на звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності суд зазначає наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1 рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, оскільки Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11.10.2017, визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, то відповідачем, з урахуванням принципу дії закону в часі застосуванню підлягає той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого настали/мали місце події (факти), правомірно застосовано норми вказаного Закону при перерахунку пенсії позивача. (аналогічна позиція викладена у постанові КАС у складі ВС від 03.05.2018 № 681/1571/16-а).
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко