ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 лютого 2019 року № 640/19659/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася од Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57621535, винесену державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
-визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 06 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №57621535, винесену державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
-зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виключити дані з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нею добровільно 27 червня 2011 року виконано виконавчий напис нотаріусу №997, виданий 22 грудня 2010 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №23609105. Крім того, позивач вказує, що відповідачем пропущено строк пред'явлення постанови від 06 травня 2011 року у виконавчому провадженні №57621535 про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки таку постанову пред'явлено до виконання лише 06 листопада 2018 року.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що начальником Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження №23609105, в ході якої виявлено, що державним виконавцем не виділено в окреме виконавче провадження постанову від 06 травня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору, внаслідок чого прийнято постанову від 02 листопада 2018 року, якою державного виконавця зобов'язано виділити постанову від 06 травня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в самостійне виконавче провадження.
На виконання постанови начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02 листопада 2018 року відповідачем прийнято постанови від 06 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57621535 та про накладення арешту на майно боржника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2019 року повторно витребувано від Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві копії матеріалів виконавчих проваджень №23609105 та №57621535.
21 лютого 2019 року у порядку, визначеному частиною 7 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 21 лютого 2019 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції Хачатуровою В.О. від 06 травня 2011 року в рамках виконавчого провадження №23609105 стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 48 332,20 грн.
Також, постановою державного виконавця від 30 червня 2011 року закінчено виконавче провадження №23609105 та прийнято рішення про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 травня 2011 року в окреме виконавче провадження.
В подальшому, постановою начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за результатом перевірки матеріалів виконавчого провадження №23609105, дії державного виконавця Хачаткрової В.О. по виконанню виконавчого провадження №23609105 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог статті 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України №606-XIV від 08 березня 2011 року) та зобов'язано державного виконавця Харитоненко К.В. виділити в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 травня 2011 року №23609105.
Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко К.В. від 06 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження №57621535.
Одночасно, постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко К.В. від 06 листопада 2018 року накладено арешт на все майно боржника (ОСОБА_1).
Незгода позивача з вказаними постановами зумовила її звернення до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 74 Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, за результатом перевірки начальник, в даному випадку, Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, наділений повноваженнями зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання визначено статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України №606-XIV від 08 березня 2011 року) та статтею 12 Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України №606-XIV від 08 березня 2011 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: інших виконавчих документів з наступного дня після: набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Як вказано вище, постановою державного виконавця від 30 червня 2011 року закінчено виконавче провадження №23609105 та вирішено виділити в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 травня 2011 року №23609105.
Отже, строк пред'явлення постанови від 06 травня 2011 року до виконання розпочав свій перебіг 30 червня 2011 року та закінчився 01липня 2012 року.
Згідно із частинами 4, 6 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом не встановлено наявності обставин, визначених частиною 4 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, для переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Також, відповідачем не надано суду доказів поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання в порядку частини 6 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII .
За таких підстав, станом на час прийняття постанови від 06 листопада 2018 року закінчився строк пред'явлення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 травня 2011 року №23609105.
Враховуючи, що відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року ВП №57621535 за наявності підстав для повернення виконавчого документа - постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 травня 2011 року №23609105 - стягувачу без прийняття до виконання (пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині скасування такої постанови.
При цьому, протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року ВП №57621535 прямо вказує на наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 06 листопада 2018 року ВП №57621535 про арешт майна боржника.
Також, частиною 5 статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII встановлено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 7 розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256, у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Отже, протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2018 року ВП №57621535 також вказує на наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача виключити дані з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України 1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57621535 від 06 листопада 2018 року, винесену державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харетоненко Катериною Вікторівною.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника від 06 листопада 2018 року винесену у виконавчому провадженні №57621535 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харетоненко Катериною Вікторівною.
4. Зобов'язати Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо виключення даних з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, вул. Георгія Гонгадзе, 5-Б, код ЄДРПОУ 31025135).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко