Справа № 560/4221/18
іменем України
01 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13.11.2018 №Ф-1109-50.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03 жовтня 2003 року зареєстрований та перебував на обліку, як фізична особа - підприємець, однак у 2004 році подав до податкової інспекції за місцем свого проживання заяву про зняття з обліку і з того часу підприємницькою діяльністю не займався.
ОСОБА_1 30.11.2018 звернулась до Волочиського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо зняття з обліку. Листом від 04.12.2018 №31866/22-01-01-02 повідомлено, що станом на 30.11.2018 в облікових даних ФОП ОСОБА_1 вчинений запис про зняття з обліку платника податків 09.08.2004. В зв'язку з надходженням 30.11.2018 до Волочиського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 04.12.2018 в облікових даних платника вчинено запис про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця 30.11.2018, номер проведення державної реєстрації припинення 26550060003002915. А тому просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача 17.01.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, зазначає, що якщо особи не отримували в певному місяці оподаткований дохід, вони все одно зобов'язані сплачувати єдиний внесок на мінімальному рівні. Згідно з наявними даними в інформаційних системах ДФС України по ОСОБА_1 09.08.2004 внесено запис про зняття з обліку за основним місцем. Проте, відомості про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 надійшли з ЄДР до органу фіскальної служби 30.11.2018. В свою чергу, дана податкова вимога сформована 13.11.2018.
Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 згідно реєстраційних даних зареєстрована підприємцем з 03.10.2013. Дата зняття з обліку як платника податків - 30.11.2018.
Для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб - підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для зазначеної категорії осіб по періодах складала: - 09.02.2018 за 2017 рік - 8448 грн; - 19.04.2018 за І квартал 2018 року - 2457,18 грн; - 19.07.2018 за ІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн; - 19.10.2018 за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн. Загальна сума заборгованості на 31.10.2018 по єдиному соціальному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність становила в сумі 15819,54 грн. Податкова вимога сформована 13.11.2018.
Позивач не погодившись із вищевказаною вимогою, оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон N 2464-VI).
Згідно абз.2 п.1 ст. 4 розділу II Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пп.2.4 п.2 ст. 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з набранням чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податку на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити бузу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону), норма діяла протягом 2017 року.
З 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який вніс зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Цим Законом встановлено нові строки сплати єдиного внеску для фізичних осіб- підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства.
З 01.01.2018 року вказані категорії зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок.
Загальна сума заборгованості на 31.10.2018 по єдиному соціальному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність становила в сумі 15819,54 грн.
Згідно з наявними даними в інформаційних системах ДФС України по ОСОБА_1 09.08.2004 року внесено запис про зняття з обліку за основним місцем. Проте, відомості про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) надійшли з ЄДР до органу фіскальної служби 30.11.2018 року.
Відповідно до п.9 ст.47 Закону України від 15.05.2003 p. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, чинній у 2004 році) для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;
- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;
- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
Фактично державна реєстрація ФОП ОСОБА_1 в ЄДР припинена 30.11.2018, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.02.2019 №1005009772 сформованого судом.
Отже, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1109-50 від 13.11.2018 у сумі 15819,54 грн є такою, що винесена відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатом виявлених порушень.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, він діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.
На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-1109-50 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя О.П. Шевчук