про відмову в забезпечені адміністративного позову
01 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/235/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву директора приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" про забезпечення позову у справі за позовом приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, та припису,
01.03.2019 року приватне підприємство "Транссервіс -Анна-Ніко" звернулось до суду із адміністративним позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про:
- визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/3Б-1ФС/040, від 31.01.2019 року № ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/041, від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/042 та визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П.
Разом з адміністративним позовом приватним підприємством "Транссервіс -Анна-Ніко" подано заяву про забезпечення позову в якій просить зупинити дію постанов управління Держпраці у Чернівецькій області від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/3Б-1ФС/040, від 31.01.2019 року № ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/041, від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/042 та припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі примусового виконання оскаржуваних постанов в порядку Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, приватне підприємство "Транссервіс-Анна-Ніко" може зазнати негативних фінансових наслідків у вигляді стягнення не лише штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, блокування роботи підприємства в цілому.
Заявник вважає, що при подальшому задоволенні позовних вимог, відновлення його порушених прав буде потребувати значних зусиль, часу та витрат.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву директора приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" про забезпечення позову, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення виходячи із наступного.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, з таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
Судом встановлено, що предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/3Б-1ФС/040, від 31.01.2019 року №ЧВ-25/19/321/НД/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/041 від 31.01.2019 року №ЧВ 35/19/321/НД/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/042 та визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П.
Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову заявник стверджує, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваних постанов може привести до негативних фінансових наслідків у вигляді стягнення не лише штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, блокування роботи підприємства в цілому.
Тобто, вимоги заявника про вжиття обраних ним заходів забезпечення позову обумовлені можливістю звернення оскаржуваних постанов до примусового виконання.
Щодо вказаного варто зазначити наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, № 1404-VIII (далі - Закон №1404).
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Проте, дослідженням матеріалів справи встановлено відсутність відомостей щодо звернення Управління Держпраці у Чернівецькій області до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження, що свідчить про відсутність на момент звернення із даною заявою до суду доказів завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок звернення стягнення на його активи чи блокування роботи підприємства в цілому до надання судом правової оцінки оскаржуваним постановам.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що застосування судом обраного заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про ймовірність вчинення відповідачем дій, спрямованих на примусове виконання оскаржуваних постанов.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та відсутність належних доказів в обґрунтування своєї заяву, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для забезпечення позову.
Відтак, суд вважає, що заява директора приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що заявник просить зупинити дію припису про усунення виявлених порушень від 15.01.2019 року №ЧВ-35/19/321/НД/АВ/П. При цьому, варто зазначити, що припис про усунення виявлених порушень за своєю правовою природою не зумовлює порушення прав, свобод чи інтересів заявника, а тільки містить інформацію про необхідність усунути виявлені порушення до певного строку.
З огляду на викладене, керуючись статтями 2,6,9,150,151,154,155,243,248,256 КАС України, суд -
У задоволенні заяву директора приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" про забезпечення позову у справі за позовом приватного підприємства "Транссервіс -Анна-Ніко" до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, та припису - відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов