28 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/808/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними дій.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні зустрічної перевірки періоду його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі копій архівних документів, які знаходяться у його пенсійній справі: табелів обліку робочого часу за травень, липень 1986 р. та особового рахунку за 1986 р.
- встановити період його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування позову позивач вказував, що з 05.08.1983 р. по 29.09.1986 р. працював на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС). У період з 15.05.1986 р. по 31.07.1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як, особа інвалідність, якої пов'язана з проживанням в зоні Чорнобильської АЕС, перебуває з 03.08.1995 р. та отримує пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У листопаді 1998 р. позивач отримав довідку державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "Чорнобильська АЕС) №13101 від 11.11.1998 р. за формою №122, в якій на підставі архівних документів зазначено періоди участі наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підставі якої здійснено обчислення його пенсії з розрахунку днів: у травні 3 дні; у червні 10 дні; у липні 12 днів; у серпні відпустка за 1986 р. (період з 01.08.1986 р. по 29.09.1986 р.).
Однак, у 2009 році на запит Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ДСП "Чорнобильська АЕС" надіслана нова довідка форми 122 про періоди участі у наслідках аварії на Чорнобильській АЕС №24115 від 22.05.2009 р., яка не відповідає вимогам Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №523 від 30.05.1997 р., зокрема містить неправдиві відомості. На підставі вказаної довідки здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого зменшено пенсію удвічі. 28.03.2018 р. позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з проханням відновити обчислення його пенсії по інвалідності відповідно до довідки форми 122 від 11.11.1998 р. №13101, яка знаходиться у пенсійній справі та не скасована, а також просив провести зустрічну перевірку періоду його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно архівних документів.
Однак, листом №303/О-11 від 10.04.2018 р. отримав відмову у здійсненні перегляду періоду участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження та застосування довідки №13101 від 11.11.1998 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначило, що з порушеного питання вже надавалася ґрунтовна та вичерпна відповідь листами № 292/О-12 від 19.08.2017 р. та № 292/О-12 від 18.09.2017 р.
Вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні зустрічної перевірки періоду його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправною та порушує вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позов, в якому зазначило, що пенсію позивачу обчислено із заробітку одержаного за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за період з 16.05.1986 р. по 31.07.1986 р.
Відповідач вказував, що вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні зустрічної перевірки періоду його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі копій архівних документів, які знаходяться у його пенсійній справі є безпідставною, оскільки в матеріалах справи вже є акт зустрічної перевірки факту роботи на пільгових умовах №117 від 19.04.2012 р., яку проведено управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області в присутності начальника сектору відділу кадрів ДСП "ЧАЕС". Згідно з цим актом підтверджено періоди перебування позивача у зоні відчуження у 1986 р.: у травні - 16 днів, у червні - 15 днів, у липні - 17 днів.
Підстав для проведення повторної зустрічної перевірки періоду роботи позивача немає. Крім того, відповідно до листа управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області від 23.11.2016 р. №4751/05 вказано, що відділом кадрів ДСП ЧАЕС при проведенні перевірки у 2012 р. були надані первинні документи, що відповідають даним, зазначеним у акті від 19.04.2012 р. №117, тому підстави для проведення повторної перевірки відсутні.
Відповідач також зауважив, що відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
При цьому проводиться звірка поданих документам первинним відомостям за місцем їх знаходження. Відсутні правові підстави перевіряти копії документів, що залучені до матеріалів пенсійних справ, оскільки така перевірка не матиме за собою жодних наслідків.
На думку відповідача також є безпідставною позовна вимога щодо встановлення періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, оскільки орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями щодо встановлення даних обставин.
Враховуючи вищенаведені факти, відповідач зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу Пенсійний фонд не здійснив жодних протиправних дій. Крім того, зазначив щодо правомірності визначення періоду перебування позивача у зоні відчуження підтверджується рішенням Славутицького міського суду Київської області від 21.09.2011 р. у справі №2-283/2011, яке набрало законної сили.
Позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України на подання відповіді на відзив.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у адміністративні справі витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копії матеріалів пенсійної справи позивача.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача у вступному слові та додаткових поясненнях проти позовних вимог заперечували та наполягали на відсутності підстав для задоволення позову.
Після виступу із вступним словом учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 03.08.1995 р., як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (2 група потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС). Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_2 виданого 24.04.1994 р. позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с. 19, 20, 21, 69).
30.05.1997 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відзиві на позов відповідач вказував та не заперечувалося позивачем, що відповідно до записів трудової книжки, позивач працював на Чорнобильській АЕС з 05.08.1983 р. по 29.09.1986 р.
У жовтні 1997 р. для реалізації норм постанови Кабінету Міністрів України №523 від позивачем надано довідку обліку робочого часу від 09.10.1995 р., відповідно до якої позивач в період з травня по липень 1986 року виконував роботи на Чорнобильська АЕС позмінно, а саме: в травні відпрацьовано 3 зміни; в червні - 10 змін; в липні - 12 змін.
Відповідно до довідки виданої підприємством "Чорнобильська АЕС" від 11.11.1998 р. №06-13101, форма якої затверджена Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, позивач був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: з 01.05.1986 р. по 31.05.1986 р. відпрацьовано в зоні 3 дні; з 01.06.1986 р. по 30.06.1986 р. - 10 днів; з 01.07.1986 р. по 31.07.1986 р. - 12 днів. З 01 серпня 1986 р. по 29 вересня 1986 р. відпустка за 1985 р. З 01.07.1986 р. працював вахтовим методом (а.с. 70).
На підставі вказаної довідки, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу (а.с. 69).
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказував, а також підтверджується матеріалами справи, що заробіток для обчислення розміру пенсії позивача визначено на підставі довідки Чорнобильської АЕС від 23.10.1995 р. № 221 за один з неповних місяців роботи - травень 1986 р. у розмірі 1441,08 крб.
22.05.2009 р. ДСП "Чорнобильська АЕС" направило на адресу відповідачу іншу довідку форми 122 № 06-24115, відповідно до змісту якої, роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачем виконувались з 16.05.1986 р. по 29.09.1986 р. (а.с. 72).
Крім того, ДСП "Чорнобильська АЕС" надано листи роз'яснення та відповіді на запити Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області наступного змісту.
Так, 29.09.2009 р. ДСП "Чорнобильська АЕС" листом №3892/06/12-1144 повідомило відповідача, що позивач дійсно працював на Чорнобильській АЕС з 05.08.1983 р. по 29.09.1986 р. Згідно з архівними даними він брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 16.05.1986 р. по 31.07.1986 р., а саме: у травні 1986 р. він працював в зоні відчуження 16 днів (з 16.05.1986 р. по 31.07.1986 р.), у червні - 15 днів, у липні - 17 днів (з 01.07.1986 р. по 03.07.1986 р., з 18.07.1986 р. по 31.07.1986 р.), з 18.08.1986 р. по 29.09.1986 р. - знаходився у черговій відпустці. Відповідно до листа МАЕ СРСР від 29.06.1987 р. №26-1/221 "О порядке оплаты труда роботников, занятых на роботах в 30-километровой зоне Чернобыльской АЭС" час знаходження працівника у відпустці зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, додатково повідомлено відповідача про те, що згідно з постановою ЦК КПРС та РМ СРСР від 22.05.1986 р. №583 "О мерах по обеспечению ввода в эксплуатацию находящихся в резерве энергоблоков Чорнобыльской АЭС" вахтовий метод робіт на Чорнобильській АЕС був встановлений з 01.07.1986 р. Для розрахунку пільгового стажу за Списком 1 вважати дійсною довідку №24115 від 22.05.2009 р. (а.с. 28).
Відповідно до змісту довідки про облік робочого часу відповідно до табеля ОСОБА_1 табель 1535 у травні 1986 р. - 3 зміни; у червні 1986 р. - 10 змін; у липні 1986 р. - 12 змін; серпень-вересень відпустка. Вказана довідка підписана начальником електроцеху ОСОБА_4 (а.с. 38).
05.08.2009 р. ДСП "Чорнобильська АЕС" листом за №3088/06-12-912 надало інформацію відповідачу про те, що позивач в період з 18.08.1986 р. по 29.09.1986 р. перебував у черговій відпустці. У цьому ж листі зазначено, що для розрахунку пільгового стажу, який враховується і для визначення заробітку, дійсною вважати довідку від 22.05.2009 р. №24115 (а.с. 40).
11.11.2009 р. відповідач звернувся із запитом №9022/02 від 11.11.2009 р. про надання довідки про заробітну плату за 1986 р. ОСОБА_1
04.12.2009 р. та 21.12.2009 р. листами за №04-28-397, №04-28-419, ДСП "Чорнобильська АЕС" надало відповідь на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про роз'яснення щодо складання довідки.
Дослідженням змісту вказаного листа встановлено, що згідно особового рахунку по заробітній платі за 1986 р. та табелів обліку робочого часу заробітна плата за час роботи на ЛНА на Чорнобильській АЕС складає:
- травень 1986 р. - відпрацьовано 16 днів, погодинна оплата - 510,92 крб.; щомісячна премія - 532,78 крб.; святкові - 436,76 крб., нічні - 43,67 крб., всього: 1524,13 крб.;
- червень 1986 р. - відпрацьовано 15 днів, погодинна оплата - 759,75 крб.; щомісячна премія - 465,06 крб.; нічні - 15,42 крб.; всього 1240,23 крб.;
- липень 1986 р. відпрацьовано 17 днів, погодинна оплата 658,73 крб., щомісячна премія - 402,73 крб.; нічні - 12,49 крб.; всього 1073,95 крб. (а.с. 26, 84).
Інформацію про аналогічну кількість днів роботи у зоні відчуження та достовірність відомостей, вказаних у формі 122 від 22.05.2009 р. № 24115 (у травні 1986 - 16 днів, в червні - 15 днів, в липні - 17 днів) підтверджена також листом ДСП "Чорнобильська АЕС" від 18.03.2016 р. № 1122/06/78-89 (а.с. 75).
Згідно з актом зустрічної перевірки факту роботи від 19.04.2012 р. №117 управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області підтверджено кількість днів перебування в зоні відчуження у 1986 році - 16 днів у травні, 15 днів у червні та 17 днів у липні (а.с. 83).
На запит відповідача, 01.09.2017 р. ДСП "Чорнобильська АЕС" повідомило про кількість днів перебування позивача в зоні відчуження у 1986 році, відповідно до якої підтверджено участь на території цієї зони: 16 днів у травні, 15 днів у червні, 17 днів у липні та перебування у відпустці з 18.08.1986 р. по 29.09.1986 р. (а.с. 74).
28.03.2018 р. позивач звернувся до управління з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області із заявою, в якій просив відновити обчислення його пенсії по інвалідності відповідно до довідки від 11.11.1998 р. №13101, витребувати необхідні документи та провести зустрічну перевірки (а.с. 22-23).
Вказана заява зареєстрована 28.03.2018 р. за вх. №303/О-11, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с. 22).
За результатами розгляду заяви, 10.04.2018 р. відповідач листом №303/О-11 направив на адресу позивача відповідь, в якій вказував про відсутність правових підстав для перегляду періоду участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження та застосування довідки від 11.11.1998 р. №13101 (а.с. 24).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 28.02.1991 р. №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII, чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 1 Закону №796-XII передбачено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, зокрема є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 10 Закону №796-XII).
Статтею 13 Закону №796-XII передбачено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам передбачає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право в вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
У ст. 64 Закону №1058-IV перелічені права та обов'язки виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів. Так, згідно п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті Закону виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право в т.ч.: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 р. за № 40/26485, затверджено положення про територіальні органи Пенсійного фонду України (далі - Положення №28-2).
У відповідності до п.п. 3, 4, 14, 17 п. 4 Положення №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій; здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до п.п. 2, 5 п. 6 Положення №28-2 Головне управління Фонду, в т.ч. має право: отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У п. 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Згідно п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення призначення (перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів орган, що призначає (здійснює перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV та положень п. 4.3, 4,7 Порядку 22-1 приймає рішення про призначення (перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати тощо) пенсії з зазначенням обґрунтувань такої відмови.
Розглядом справи по суті встановлено, що 28.03.2018 р. позивач звернувся до управління з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області із заявою, в якій просив відновити обчислення його пенсії по інвалідності відповідно до довідки від 11.11.1998 р. №13101 (що знаходиться у його справі і ніким не скасована) про період його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 р.
Вважає, що перерахунок пенсії здійснений згідно інформаційного листа - роз'яснення щодо складання довідки про заробітну плату від 04.12.2009 р. № 04-28-997, який не відповідає вимогам, що висуваються до довідки про період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС форми 122. Зокрема, у листі відсутній підпис керівника підприємства та відтиск печатки підприємства, що грубо порушує вимоги п. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На думку позивача, у вищезазначений інформаційний лист - роз'яснення занесені не правдиві відомості періоду його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Так, кількість днів зазначених у листі-роз'ясненні не відповідає кількості днів зазначених у табелях робочого часу за травень, липень 1986 р. та особовому рахунку за 1986 р.
Згідно табеля обліку робочого часу за липень 1986 р. відпрацьовано на Чорнобильській АЕС (зона 3) 12 - днів 144 години: липень особовий рахунок за 1986 р., графа "дні явок" відпрацьовано 12 - днів 144 години; червень 1986 р. табель обліку робочого часу відсутній, в графі "дні явок" особового рахунку за 1986 р. витерте попереднє число 10 замість нього проставлено два числа 12 і 15, скільки днів відпрацьовано у червні - невідомо; травень 1986 р. згідно табелів обліку робочого часу № 1, № 2, відпрацьовано на ЧАЕС (зона 3) 3-дні 36 годин.
Крім того, позивач у заяві зазначив, що для роботи у зоні 1 працівники ЧАЕС не залучалися оскільки об'єктів Чорнобильській АЕС у зоні 1 не було, а також відсутній наказ директора Чорнобильської АЕС про направлення працівників Чорнобильську АЕС для виконання робіт у зоні 1.
Вважає, що в акт зустрічної перевірки від 19.04.2012 р. № 117 внесено неправдиві відомості про періоди його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з наведеним, просив витребувати наказ директора Чорнобильської АЕС про направлення експлуатаційного персоналу для виконання робіт у зону 1 стосовно відомостей в травні місяці 1986 року.
Для проведення зустрічної перевірки, позивачем в заяві також надав пояснення щодо організації роботи на ЧАЕС у післяаварійний період (а.с. 22).
10.04.2018 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №303/О-11 за результатами розгляду заяви позивача надало відповідь, в якій зазначило, що відповідно до довідки про період участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження від 22.05.2009 р. №06-24115, виданої ДСП "Чорнобильська АЕС", позивач виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 16.05.1986 р. по 29.09.1986 р.
Одночасно повідомило, що на неодноразові запити органів Пенсійного фонду України наданими документами ДСП "Чорнобильська АЕС" підтверджено участь на території зони відчуження: 16 днів у травні, 15 днів у червні та 17 днів у липні.
Крім того, відповідач звернув увагу позивача на те, що з порушеного ним питання, вже надавалась ґрунтовна та вичерпна відповідь листами від 19.08.2017 р. №292/О-12, від 18.09.2017 р. № 292/О-12.
Таким чином, на думку відповідача, правових підстав для перегляду періоду участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження та застосування зазначеної позивачем довідки від 11.11.1998 р . №13101 немає (а.с. 24).
Отже, позивачу було відмовлено у відновленні обчислення його пенсії по інвалідності відповідно до довідки від 11.11.1998 р. №13101 без прийняття рішення, що суперечить наведеному вище пенсійному законодавству.
Під час розгляду справи по суті, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови позивачу у відновленні обчислення його пенсії по інвалідності відповідно до довідки від 11.11.1998 р. №13101 без прийняття рішення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний був об'єктивно розглядати заяву позивача, перевірити викладені в ній факти та прийняти рішення відповідно до чинного пенсійного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що заява позивача фактично відповідачем не розглядалася, викладені в ній факти не перевірялися, рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням усіх обставин, в порядку встановленому пенсійних законодавством, не приймалося.
За своєю суттю, на переконання суду, відповідь оформлена відповідачем листом від 10.04.2018 р. № 303/О-11, є відповіддю, яка надана в порядку Закону України "Про звернення громадян". До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що подана позивачем заява розглянута відповідачем в строк, що перевищує 10 днів та суперечить вимогам п. 4.3 Порядку №22-1.
Оскільки, Закон України "Про звернення громадян" та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюють різні суспільні відносини, у даних спірних правовідносинах пов'язаних з пенсійним забезпеченням позивача, мають застосовуватися положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, відповідачем не обґрунтовано відмову в проведенні зустрічної перевірки та витребуванні доказів, які на думку позивача, мають вирішальне значення для відновлення обчислення його пенсії.
Посилання відповідача на те, що в 2017 р. позивачу двічі надавалися відповіді з порушеного ним питання, суд відхиляє, оскільки ця обставина не виключає у відповідача наявність обов'язку щодо об'єктивно розгляду заяви, перевірки викладених в ній фактів та прийняти рішення відповідно до чинного пенсійного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Не обґрунтованими, на думку суду, є також посилання на судове рішення Славутицького міського суду Київської області у справі №2-283/2011 за позовом ОСОБА_1 до ДСП "Чорнобильська АЕС" про протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, оскільки воно не стосується тих самих сторін, того самого предмету, і тих самих підстав, що розглядається в даній справі.
На безпідставність доводів відповідача щодо відсутності підстав для проведення зустрічної перевірки також вказує знаходження в провадженні Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області матеріалів кримінального провадження № 12016260040000858 за заявою позивача про внесення службовими особами ДСП "Чорнобильська АЕС" завідомо неправдивих відомостей в довідку № 24115 від 22.05.2009 р.
Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що під час розгляду заяви позивача від 28.03.2018 р. вх. № №303/О-11 та надаючи відмову листом №303/О-11 від 10.04.2018 р., відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахуванням всіх обставин справи, що мають значення, а тому позовна вимога про визнання дій відповідача щодо відмови у проведенні зустрічної перевірки періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про встановлення періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що встановлення періоду участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не входить до компетенції адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність дій відповідача, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.03.2018 р. (вх. № 303/О-11).
При цьому суд звертає увагу відповідача, що під час повторного розгляду заяви позивача, він зобов'язаний розглянути вказану заяву враховуючи правовий висновок суду наведений в даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки, судове рішення ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, та за відсутності доказів понесення ним судових витрат, судом з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не проводиться розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні зустрічної перевірки періоду участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вулиця Оренбурзька, 7-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 28.03.2018 р. (вх. № 303/О-11).
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.К. Левицький