01 березня 2019 року справа № 580/283/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №1688/03-18 від 08.01.2019 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити, нарахувати та сплатити позивачу пенсії на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня звернення позивача за отриманням пенсії за віком, а саме з 09.10.2018;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у сумі 6784 грн 40 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на те, що позивач досягла віку, що дає право на призначення пенсії та має необхідний трудовий стаж. Зазначені обставини підтверджуються даними трудової книжки позивача, що є основним документом на підтвердження страхового стажу для здійснення розрахунку пенсії. Належність позивачу трудової книжки підтверджується рішенням Христинівського районного суду від 17.10.2018. Враховуючи наведене, позивач вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 30.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов, що надійшов до суду 20.02.2019, відповідач позовні вимоги не визнав зазначивши, що не має права зарахувати стаж, якщо записи у трудовій книжці невірно оформлені в зв'язку з наявним порушенням правил ведення трудових книжок. Відповідач зазначає, що трудова книжка позивача заповнена із недоліками, позивачем не доведена повнота чи правильність заповнення її трудової книжки. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09 жовтня 2018 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №1688/03-18 від 08.01.2019 позивача повідомлено, що її страховий стаж становить 11 років 1 місяць 2 дні. Оскільки трудова книжка оформлена неналежним чином, а саме дата заповнення дописана іншим чорнилом, для врахування до страхового стажу при призначенні пенсії періодів роботи по 31.12.2003 необхідно надати уточнюючі довідки, а тому у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
На підтвердження факту роботи позивачем надано витяг із трудової книжки НОМЕР_1 , згідно з даними якої позивач 20.06.1980 прийнята на посаду машиністки-діловода стройового відділу військової частини НОМЕР_2 - 25.05.1988 звільнена з роботи, у зв'язку з переведенням чоловіка до нового місця служби; 12.07.1988 зачислена на посаду робочої складу міжколгоспної бази МТСіС Кримрибакколгоспсоюз; 20.07.1988 призначена тимчасово на посаду інспектором ОК з обов'язками секретаря-машиністки; 16.08.1988 призначена постійно на посаду машиністки- 16.01.1989 звільнена за власним бажанням; 23.01.1989 прийнята на посаду машиністки-діловода військової частини НОМЕР_3 - 12.12.1995 звільнена за власним бажанням; 03.01.1997 прийнята на посаду заступника директора по комерційним питанням фірми “Солінг” ЛТД - 05.10.2000 звільнена за власним бажанням; 08.07.2002 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю - 12.01.2003 припинено виплату допомоги по безробіттю; 15.05.2003 зараховано на посаду секретар-друкарки - 15.06.2003 звільнена з посади секретар-друкарки за згодою сторін; 12.09.2003 зарахована на посаду оператора комп'ютерного набору - 24.01.2004 звільнена з посади оператора комп'ютерного набору за згодою сторін.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії, на підтвердження страхового стажу, позивач надала трудову книжку від 20.06.1980 НОМЕР_1 , рішення Христинівського районного суду Черкаської області по справі №706/1376/18 від 17.10.2018 та копії свідоцтв про народження. При огляді документів для визначення права на призначення пенсії встановлено, що в трудовій книжці на титульній сторінці дата заповнення трудової книжки здійснена іншою ручкою.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі №706/1376/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу встановлено факт належності документа, а саме, що трудова книжка НОМЕР_1 , в якій є записи про власника трудової книжки - “ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - так на російській мові, ОСОБА_5 - так на російській мові, Отчество - Григорьевна, - так на російській мові, Дата рождения - 11.01.1960 г. - так на російській мові, Образование - среднее,- так на російській мові, Профессия, специальность - машинистка - так на російській мові, Дата заполнения -20 июня 1980 г. - так на російській мові, Подпись владельца книжкипідпис Коваленко - так на російській мові, Подпись лица, ответственного за выдачу трудовых книжек підпис /Ерахов / - так на російській мові, Печатка войсковая часть 62508 та записи в ній на аркуші 2 та 3 за № 2 20.6.1980 - принята на должность машинистки-делопроизводителя строевого отдела в/ч НОМЕР_2 пр. № 155 от 20. 06.1980 - так на російській мові; на аркуші 4 та 5 за № 4 25.5.1988 г. - уволена с работы в связи с переводом мужа к новому месту службы - Пр-з № 138 от 25.05.1988 - так на російській мові; на аркуші 4 та 5 за № 5 12.07.1988 -Межколхозная база МТСи С Крымрыбакколхозсоюза - Зачислена на должность рабочей склада ,- Пр. 7-л от 12/7- 88 , -так на російській мові; на аркуші 4 та 5 за № 6 20.07.1988 - Назначена временно инспектором ОК с обязанностями секретаря-машинистки Пр.157 от 20.07.88 г.- так на російській мові; на аркуші 4 та 5 за № 7 16.08.1988 - Назначить постоянно на должность машинистки Пр. 159а от 16/8-88г.- так на російській мові; на аркуші 6 та 7 за № 8 16.01.1989 - Уволена по ст.38 КЗОТ УССР (собственному желанию), Пр. 2-л от 16/01-89 г. - так на російській мові; на аркуші 6 та 7 за № 9 23.01.1989 - Принята на должность машинистки делопроизводителя войсковой части 25570 , Пр-з ком. в/ч 25570 № 16 от 23.01.89 г так на російській мові ; на аркуші6 та 7 за № 10 12.12.1995 - Уволена по собственному желанию пр-з ком.в/ч 25570 - так на російській мові; на аркуші 6 та 7 за № 11 3.01.1997 - Принята на работу в должности заместителя директора по коммерческим вопросам фирмы «Солинг» ЛТД, Пр-з № 1 от 3.01.1997г. - так на російській мові ; на аркуші 8 та 9 за № 12 5.10.2000 - Уволена по собственному желанию ст.38 КЗоТ, Пр. № 191 от 5.10.2000 г.- так на російській мові,належить ОСОБА_1 ”.
Отже, судовим рішенням підтверджено факт належності позивачу трудової книжки, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 “Про трудові книжки працівників”відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, суд зазначає наступне.
Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №1688/03-18 від 08.01.2019 не містить жодної інформації про результати розгляду заяви позивача від 09.10.2018, а суд встановив відсутність будь-яких рішень з цього приводу. Тому позовна вимога про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії не підлягає задоволенню.
Оскільки вищезгаданий лист-відповідь позивач помилково вважає «відмовою», суд, встановивши дійсні обставини справи, на виконання завдань адміністративного судочинства визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, користуючись правами, передбаченими ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту його порушеного права дійшов висновку, що для повного захисту прав позивача, необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.
Щодо вирішення питання про зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та сплатити позивачу пенсії на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня звернення позивача за отриманням пенсії за віком, а саме з 09.10.2018, суд зазначає, що не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Нормами абзацу 2 частин четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
А тому належним способом захисту порушеного права позивача у цій частині є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач не довів правомірностісвоїх дій щодо відмови у призначенні пенсії позивачу, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає про наступне.
Згідно з п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача судові витрати у сумі 6784 грн 40 коп.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 784 грн 40 коп.
Оскільки даний позов містить позовну вимогу немайнового характеру, тому за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити 768 грн 40 коп.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню в сумі 384 грн 20 коп., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 6000 грн 00коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, на підставі вищевикладеного суд висновує, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем, договір про надання правової допомоги в адміністративному провадження адвокатом Мельником Олегом Федоровичем від 24.01.2019; договір про надання правової допомоги в адміністративному провадження адвокатом Мельник Тетяною Борисівною від 24.01.2019; квитанцію до прибуткового касового ордера від 24.01.2019, відповідно до якої адвокатом Мельником О.Ф. одержано від позивача 3000 грн 00 коп. за надання правової допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордера від 24.01.2019, відповідно до якої адвокатом Мельник Т.Б. одержано від позивача 3000 грн 00 коп. за надання правової допомоги.
Судом при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у заявленій позивачем сумі враховано складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значення справи для позивача, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи вищевикладене, суд висновує, що співмірним розміром судових витрат на професійну правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі є 3 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід частково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 384 грн 20 коп. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 3 000 грн 00 коп., понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню, пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький