ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
01 березня 2019 року м. Київ № 640/2227/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Відділи № 8 і № 9)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04209, м. Київ, вул. Озерна, 26-а, код ЄДР: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії співробітників Пенсійного фонду та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві Відділи № 8 і 9 перерахувати пенсію та врахувати згідно довідки № 87 від 10.12.2009.
Позов зареєстрований канцелярією суду 08.02.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з грудня 2009 року, однак, позовну заяву подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Також, ухвалою суду від 13.02.2019 причини пропуску строку звернення до суду, викладенні у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, визнано не поважними, та звернуто увагу позивача на необхідність зазначення інших причини поважності пропуску строку на звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Так, 27.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов уточнений адміністративний позов, однак ані зміст уточненого адміністративного позову, ані додані до нього матеріали не містять жодної згадки та пояснень з приводу поважності причини пропуску строку на звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Тобто, вимоги ухвали суду від 13.02.2019 про залишення позовної заяви без руху в частині надання суду заяви із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску позивачем не виконано.
Разом з тим, суд зазначає, що 07.11.2007 постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Оболонського районного суду м. Києві від 10.04.2007 скасовано та зобов'язано УПФУ в Оболонському району м. Києва зарахувати позивачу в пільговий стаж роботу на посаді ливарника в МП «Партнер» з 31.03.1993 по 17.11.1998.
У позовній заяві позивач вказує, що 10.12.2009 він звернувся до начальника УПФУ в Оболонському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії, надаючи довідку з МП «Партнер» від 10.12.2009 № 87.
Однак, листом від 21.12.2009 № 13636/Г УПФУ в Оболонському районі м. Києва відмовило йому задоволенні його звернення - перерахувати пенсію, врахувавши заробітну плату за період роботи в МП «Партнер», посилаючись на те, що довідка з МП «Партнер» посвідчена неналежним чином, а саме печатка юридичної особи не містить коду ЄДР.
Тобто, зважаючи на те, що вказаним листом позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, про що позивачем не заперечується у первинній позовній заяві, суд приходить до висновку, що обставини, з якими пов'язується звернення до суду, щодо можливого порушення відповідачем прав позивача, виникли ще у грудні 2009 року, з моменту отримання листа УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 21.12.2009 № 13636/Г.
Суд також вважає за необхідне повторно зазначити, що твердження позивача про те, що про порушення своїх прав йому стало відомо з отримання листа Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 25.07.2017 № 10470/Г-3 спростовуються самим же позивачем у позовній заяві, оскільки як стверджує останній у первинній позовній заяві листом від 21.12.2009 № 13636/Г УПФУ в Оболонському районі м. Києва відмовило йому задоволенні його звернення на перерахунок пенсії, врахувавши заробітну плату за період роботи в МП «Партнер» на підставі довідки від 10.12.2009 № 87.
Більш того, з'ясовано, що вперше за захистом своїх прав у зв'язку з відмовою провести перерахунок пенсії позивач звернувся лише у лютому 2018 року до Оболонського районного суду м. Києва.
Однак, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.02.2018 справу № 756/1430/18 за підсудністю було передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Між тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2018 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2018 позовну заяву було повернуто ОСОБА_1.
В той же час, суд звертає увагу на те що, матеріали позовної заяви не містять жодних належних у розумінні ст. 73 КАС України доказів неможливості звернення позивача до суду у строк, починаючи з грудня 2009 року, а також доказів, які б надали суду можливість встановити наявність у позивача об'єктивно непереборних обставин у період з грудня 2009 року по лютий 2018 року, а також з квітня 2018 року по лютий 2019 року щодо неможливості звернення до суду, у строк передбачений КАС України.
Відтак, підсумовуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що про те, що обставини, з якими пов'язується звернення до суду, а саме - отримання листа УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 21.12.2009 № 13636/Г, однак, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів неможливості звернення позивача до суду у строк, який був встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до набрання чинності Законом № 2747-IV та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України - після набрання чинності Законом № 2147-VIII.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд повторно звертає увагу на те, що ані позовна заява, ані додані до неї документи не містять будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до п.п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через, наприклад, байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено суду будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст.ст. 160 та 161 КАС України.
Керуючись ст. 123, п.п. 1 та 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .
Суддя О.А. Кармазін