Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 лютого 2019 р. № 520/9537/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання рішення та дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, -
ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 20.09.2018 № 1135, який ухвалено за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 12.09.2018 №1509 в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень", проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 12.09.2018 №1508 та зобов'язати відповідача врахувати, що тілесні ушкодження заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 були отримані 11.09.2018 у період проходження ним служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків".
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу в органах Національної поліції. Наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 20.09.2018 № 1135 ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Крім того, відповідно до пункту 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень" встановлено, що тілесні ушкодження заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 були отримані 11.09.2018 у період проходження ним служби та не пов'язані з виконанням службових обов'язків". Проте, позивач вважає, що вищезазначені накази прийняті безпідставно, необґрунтовано, без з'ясування всіх обставин справи та є такими, що не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, а відтак підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою судді від 19.02.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник Головного управління Національної поліції в Харківській області у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, оскільки позивач всупереч вимогам пп. 6 п. 3, п. 8 функціональних обов'язків (вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, організація роботи по лінії дозвільної системи), Доручення начальника ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області від 11.09.2018 № 164 не вжив заходів щодо перевірки законності носіння невстановленої зброї в осіб, які перебували біля ФГ "ОСОБА_5Ф." у форменому одязі зеленого кольору та в балаклавах, неналежно організував реагування та не вжив вичерпних заходів з припинення порушень громадського порядку біля зазначеного фермерського господарства, а також знехтував правилами особистої безпеки, а саме не був екіпірований "особами індивідуального захисту, що призвело до неефективності дій працівників ОСОБА_4 Тим самим останній не виконав вимоги пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 1 абзацу 2 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України. На думку відповідача, позивач, внаслідок особистої недисциплінованості, перебував під час забезпечення охорони публічного порядку та безпеки без засобів індивідуального захисту, діяв не професійно, не переконався у власній безпеці, при цьому інші працівники поліції, які знаходились поруч, неналежним чином страхували один одного, внаслідок чого підполковник поліції ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. Крім того, внаслідок непрофесійних дій працівників поліції правопорушники не були затримані. У зв'язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що дорученням ОСОБА_4 відділу Головного управління Національної поліції в Харківській області з метою забезпечення публічної безпеки та порядку 11.09.2018 в с. Занки, Зміївського району, вул. Станціонна, буд. 9, зерновий елеватор ФГ ОСОБА_5 залучено особовий склад ОСОБА_4 ГУНП в Харківського області, старшим групи та відповідальним призначено підполковника поліції ОСОБА_3
Із матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1509 від 12.09.2018 за подіями, що відбулись 11.09.2018 за адресою: вул. Станціонна, буд. 9, с. Занки, Зміївський район, Харківська область, було призначено службове розслідування.
Результати розслідування оформлені висновком від 20.09.2018.
Відповідно до висновку службового розслідування від 20.09.2018 за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог пункту 1 пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 1 та абзацу 2 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, заступника начальника ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_3 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.09.2018 № 1135 за порушення службової дисципліни, що виразились в ігноруванні вимог пункту 1 пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 1 та абзацу 2 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, заступника начальника ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.
Крім того, судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1508 від 12.09.2018 призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівником ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області - ОСОБА_3
Відповідно до висновку службового розслідування встановлено, що тілесні ушкодження отримані заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 у період проходження ним служби та не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого наказу та висновку службового розслідування суб'єкт владних повноважень обрав положення пункту 1, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, а фактичною підставою послугувало судження владного суб'єкта про вчинення позивачем дисциплінарного проступку - не здійснення організації взаємодії працівників ОСОБА_4 та БПОП, що призвело до бездіяльності вищевказаних працівників, в результаті яких відбулись масові заворушення на території фермерського господарства.
Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень Головного управління Національної поліції в Харківській області, суд зазначає наступне.
Правовідносини з приводу проходження служби в органах Національної поліції України та притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності на момент виникнення спору були унормовані приписами Закону України "Про Національну поліцію" та приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.06.2006 (далі за текстом - Дисциплінарний статут).
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" до обов'язків поліцейського віднесено: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За приписами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
У розумінні статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарним проступком за визначенням статті 2 Дисциплінарного статуту є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
Судом встановлено, що 08.09.2018 керівником ОСОБА_4 Головного управління Національної поліції в Харківській області складено доручення про забезпечення публічної безпеки та порядку, згідно з якими 08.09.2018 ОСОБА_4 одержано повідомлення про те, що невідомі особи спортивної статури незаконно перебувають на території елеватору ФГ "ОСОБА_5Ф."
Так, 11 вересня 2018 року для забезпечення публічної безпеки та порядку начальником ОСОБА_4 відділу Головного управління Національної поліції в Харківській області складено доручення № 164, відповідно до якого залучено особовий склад ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області до елеватора ФГ ОСОБА_5
Як вбачається із письмових пояснень заступника начальника ОСОБА_4 підполковника поліції ОСОБА_3, що 11.09.2018 він заступив на службу як відповідальний від керівництва ОСОБА_4, разом зі слідчо-оперативною групою виїхав на місце події - с. Занки Зміївського району, вул. Станціонна, буд. 9. По прибуттю було встановлено, що у с. Занки біля огорожі будівлі елеватора між представниками фермерських господарств "ОСОБА_5Ф." та "Слобожанські лани" виник конфлікт стосовно права власності на елеватор, під час якого обидві сторони застосували травматичну зброю. З метою недопущення порушень публічного порядку та виконання законних вимог працівників поліції щодо припинення протиправних дій підполковник поліції ОСОБА_3 використав закріплену за ним табельну вогнепальну зброю (ПМ № 0192-84, 9 мм), здійснивши два постріли вгору, після чого від невстановленої на теперішній час особи з натовпу ОСОБА_3 отримав удар палицею по голові та в обличчя йому було розпилено засобом з речовинами сльозогінної та дратівної дії. Після цього підполковника поліції ОСОБА_3 було доставлено до КЗОЗ "Харківська обласна клінічна лікарня", де йому було надано медичну допомогу та встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, опік обох очей, забій спини. Також підполковник поліції ОСОБА_3 додав, що під час вказаних подій працівники ОСОБА_6 в Харківській області перебували в службовому автобусі та ніяким чином не втручались у конфлікт.
Підполковник поліції ОСОБА_3 зазначив, що поліцією вжиті усі можливі та необхідні заходи для досягнення покладених законом завдань.
Судом встановлено, що дорученнями № 161, № 162, № 163 та № 164, яким залучено особовий склад ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_3 для забезпечення порядку біля елеватора ФГ ОСОБА_5, вказівок щодо екіпірування особового складу спеціальними засобами та засобами індивідуального захисту зазначеними дорученнями передбачено не було.
Таким чином, для забезпечення порядку ОСОБА_3 направлявся з 08.09.2018 по 11.09.2018, тобто вказана подія є тривалою, а тому підстав вважати, що 11.09.2018 конфлікт стосовно права власності на елеватор може мати такі наслідки у позивача не було, також не було підстав прибути до території елеватора ФГ ОСОБА_5 в екіпіруванні спеціальними засобами та засобами індивідуального захисту.
Натомість, у висновку службового розслідування від 20.09.2018 та у наказі №1135 від 20.09.2018 відповідач зазначив, що позивач внаслідок особистої недисциплінованості, перебував під час забезпечення охорони публічного порядку та безпеки без засобів індивідуального захисту, діяв непрофесійно, не переконався у власній безпеці, при цьому інші працівники поліції, які знаходились поруч, неналежним чином страхували один одного, внаслідок чого порушив вимоги пункту 1 пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 1 та абзацу 2 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України.
Поряд із тим, суд зазначає, що ані у висновку службового розслідування, ані у тексті наказу відповідач взагалі не зазначив, які конкретно дії повинен був та міг вчинити поліцейський, але не зробив цього. За таких обставин, суд вважає, що владний суб'єкт не визначився у спірних правовідносинах із змістом дисциплінарного проступку поліцейського.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, де, зокрема, частиною 9 статті 14 зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073, Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яким передбачено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення (абзац 2 пункту 6.3.6 Інструкції).
Поряд із тим, судом встановлено, що позивачем надано письмові пояснення під час проведення службового розслідування лише один раз, поряд із тим, відповідачем проведено два службових розслідування.
Як вбачається із позовної заяви, письмових пояснення під час службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.09.2018 №1509 - не надавав і від нього їх ніхто не вимагав.
Пунктом 6.3.2 Інструкції № 230 передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
Проте, будь-яких пояснень в період проведення службового розслідування, на підставі наказу від 12.09.2018 №1509 позивач не надавав, що свідчить про проведення службового розслідування з порушенням вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 6.3.2 та абзацу 2 пункту 6.3.6 Інструкції № 230, що є недопустимим порушенням порядку проведення службового розслідування.
Крім того, суд зазначає, що задля дотримання правила юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого статті 8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач був повинен у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку працівника, і ставлення працівника до виконання службових обов'язків, і рівень кваліфікації працівника, і сам склад та подію ймовірно вчиненого особою дисциплінарного проступку, і наявність у працівника об'єктивної можливості здійснити певні дії або вчинити інакше чи утриматись від вчинення дій тощо.
Проте, у спірних правовідносинах відповідач згаданого обов'язку не виконав, у зв'язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, приводить до негативних наслідків для позивача.
Відсутність належних та допустимих доказів, урахування владним суб'єктом у спірних правовідносинах обов'язкових критеріїв за статтею 14 Дисциплінарного статуту (тяжкість проступку, обставини скоєння проступку, спричинена проступком шкода, попередня поведінка особи, визнання особою своєї вини, ставлення особи до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації) суд приходить до висновку, що належним способом захисту позивача буде скасування спірного дисциплінарного стягнення.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пункт 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень" суд зазначає наступне.
Як вбачається із пункту 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень", проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 12.09.2018 №1508 вбачається, що тілесні ушкодження заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 були отримані 11.09.2018 у період проходження ним служби та не пов'язані з виконанням службових обов'язків".
З висновку службового від 04.10.2018 "За фактом отримання тілесних ушкоджень" вбачається, що заступник начальника ВПН УКЗ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_7, старший інспектор з ОД ВІОС У ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_8, старший інспектор ВОДГР УПД ГУНП Харківській області майор поліції ОСОБА_9, слідчий ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_10 на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 12.09.2018 №1608, відповідно до вимог п. 2.2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, провели службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_3 - як заступником начальника ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області тілесних ушкоджень.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 08.09.2018 о 15:56 до чергової частини сектору моніторингу ОСОБА_4 надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_11 про те, що за адресою: вул. Станційна, 9 с. Занки, Зміївського району Харківської області невідомі у кількості 25-30 осіб проникли на територію елеватора фермерського господарства "ОСОБА_5Ф." з метою його захоплення (ЄО ОСОБА_4 № 7287).
Судом встановлено, що за дорученнями № 161, № 162, № 163 та № 164 залучено особовий склад ОСОБА_4 ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_3 до елеватора ФГ ОСОБА_5 Вказівок щодо екіпірування особового складу спеціальними засобами та засобами індивідуального захисту зазначеними дорученнями передбачено не було.
За результатами службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 14 Закону України "Про охорону праці", підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності заступник начальника ОСОБА_4 підполковник поліції ОСОБА_3, але враховуючи, що наказом ГУНП в Харківській області від 20.09.2018 № 1135, останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, обмежитись цим. Відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 М 1346 “Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, тілесні ушкодження отримані заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 у період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків".
Судом встановлено, що розслідуванням, виявлені наступні порушення: внаслідок особистої недисциплінованості, ОСОБА_3 перебував під час забезпечення охорони публічного порядку та безпеки без засобів індивідуального захисту, не переконався у власній безпеці, інші працівники поліції, які знаходились поруч, неналежним чином страхували один одного, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
Поряд із тим, судом встановлено, що під час забезпечення охорони публічного порядку ОСОБА_3 знаходився у форменому одязі та з бойовою зброєю, чого було достатньо для забезпечення суспільного порядку з 08.09.2018 по 11.09.2018.
Під час проходження служби ОСОБА_3 постійно виконував свої обов'язки чітко, та виключно з дотриманням відповідних вказівок (доручень), а також нормативно-правових актів України.
Крім того, із висновку службового розслідування вбачається, що саме завдяки діям ОСОБА_3 працівники ОСОБА_4 оточили частину місцевості та локалізували конфлікт між громадянами, на що вказли опитані працівники поліції: ОСОБА_12, інспектор СРПП № 1 ОСОБА_4 майор поліції ОСОБА_13, інспектори СРПП № 2 ОСОБА_4 старші лейтенанти поліції ОСОБА_14, ОСОБА_15 та поліцейський-водій СЛМТЗ ОСОБА_4 капрал поліції ОСОБА_16
В ході розслідування ОСОБА_3 надані пояснення, згідно яких він зазначив, що 11.09.2018 він разом з іншими працівниками ОСОБА_4 забезпечували охорону публічної безпеки та порядку на території елеватора фермерського господарства "ОСОБА_5Ф." у с. Занки Зміївського району Харківської області. Також на допомогу працівникам ОСОБА_4, ВП у якості приданих сил були задіяні працівники БПОП. Під час несення служби біля вказаного елеватору зібралась значна кількість громадян, а саме: місцеві мешканці, невідомі особи спортивної статури, представники засобів масової інформації, громадськості та власник фермерського господарства "ОСОБА_5Ф." - ОСОБА_5 Після цього до ОСОБА_3 підійшли представники засобів масової інформації та разом з іншими громадянами почали нецензурно виражатись стосовно діяльності працівників поліції. У подальшому до елеватору під'їхали 3-4 автомобіля, з яких вийшли особи одягненні у балаклави, камуфльовану форму зеленого кольору, бронежилети та мали при собі гладкоствольну зброю. Між вказаними особами та громадянами, які перебували біля елеватору, одразу розпочався конфлікт та провокація сутичок з обох сторін. ОСОБА_3 зазначив, що він підійшов до старшого з числа осіб, які перебували у балаклавах та у ході бесіди з останнім з'ясував, що вказані особи є представниками Охоронного агентства "Шархан", зареєстрованого у м. Харків, метою їх приїзду є надання охоронних послуг власнику елеватору на підставі договору, який був з останнім заздалегідь складений. Через деякий час до нього підійшов громадянин ОСОБА_5, який разом з представниками засобів масової інформації, громадськості та іншими особами загальною кількістю близько 70 осіб, оточили ОСОБА_3 та почали звинувачувати у тому, що він отримав грошові кошти за сприяння особам захопити елеватор. У цей час представники охоронного агентства "Шархан" сіли до своїх автомобілів та попрямували у бік залізничної станції Занки”. Приблизно через 5 хвилин натовп вирушив до елеватора, оскільки хтось з присутніх громадян повідомив, що з боку залізничної станції "Занки" наближаються озброєні особи. На неодноразові прохання зупинитись та відійти назад, громадяни не реагували. Після цього ОСОБА_3 зазначив, що наказав працівникам ОСОБА_4 рухатись разом із натовпом з метою недопущення порушень публічного порядку та зіткнення груп населення. Перебуваючи безпосередньо біля будівлі елеватора, він почув постріли та побачив, що між громадянами почалася бійка та у його напрямку рухаються невідомі особи зі зброєю у руках, одягненні у балаклави та форму зеленого кольору. У цей час він дістав закріплену за ним табельну вогнепальну зброю ПМ серії ВН № 0192 1984 р.в., ще раз попрохав громадян припинити свої дії та зробив два постріли вгору з метою подання сигналу тривоги та виклику допоміжних сил. Після цього на ОСОБА_3 напали невідомі, які розпилили мені у обличчя засобом з речовиною сльозогінної та дратівної дії, здійснили постріл у плече з травматичної зброї та вдарили ззаду по голові, від чого він втратив свідомість.
Судом встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_3 було доставлено до КЗОЗ "Харківська обласна клінічна лікарня", де йому було надано медичну допомогу та встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, опік обох очей, забій спини, що підтверджується листками непрацездатності, які містяться у матеріалах справи.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Європейської конвенції з прав людини кожен, чиї права, свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Враховуючи, що під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем тілесні ушкодження отримані під час виконання службових обов'язків за дорученнями № 161, № 162, № 163 та № 164, та оскільки позивач вчиняв дії по локалізації масового заворушення відповідно до вимог чинного законодавства і не порушував службову дисципліну, що встановлено судовим рішенням вище, суд приходить до висновку, що вони пов'язані з виконанням службових обов'язків, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині скасування пункту 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень", проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 12.09.2018 №1508 та зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Харківській області врахувати, що тілесні ушкодження заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 були отримані 11.09.2018 у період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків".
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. Есхарівська, буд. 10 А, Зідьки, Зміївський район, Харківська область, 63432, код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 41247819) про визнання рішення та дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 20.09.2018 № 1135, який прийнято за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 12.09.2018 №1509 в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 висновку службового розслідування "За фактом отримання тілесних ушкоджень", проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 12.09.2018 №1508 та зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області врахувати, що тілесні ушкодження заступником начальника ОСОБА_4 підполковником поліції ОСОБА_3 були отримані 11.09.2018 у період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01 березня 2019 року.
Суддя С.О.Чудних