про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/378/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування рішення,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі-відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправним та скасувати п.2.1 рішення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення від 16.08.2018р. в частині надання дозволу ОСОБА_1 дозволу на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення у АДРЕСА_1 та в частині зобов'язання ОСОБА_1 виконати будівельно-монтажні роботи та здійснювати замовлення проектної документації..
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.122, 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відповідачем у позові визначено Виконавчий комітет Херсонської міської ради, однак до останнього не пред'явлено жодної позовної вимоги. Натомість, за своїм викладом позовні вимоги пред'явлені до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення.
З огляду на викладене позивачу слід обґрунтувати адресата свої вимоги, тобто вказати, чи є ця комісія самостійним суб'єктом владних повноважень, чи внутрішньоорганізаційним утворенням виконавчого комітету, зазначеним в якості відповідача.
Крім того, п.2 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми у позовній заяві відсутні реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти третьої особи.
Також слід звернути увагу на строки звернення позивача до суду з даним позовом.
Так, за ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В даному випадку позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт рішення, яке датоване 16.08.2018р. При цьому, звертаючись до суду 22.02.2019р. (день проставлення у поштовому відділенні відмітки про прийняття поштового відправлення), тобто з пропуском строку встановленого законодавством, позивачем не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Отже, позивачу слід надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, до якої слід додати докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, слід зазначити, що частинами 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями ст.72-77 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
До позовної заяви додані копії письмових доказів, зміст яких неможливо встановити через їх неналежну якість, що позбавляє суд можливості встановити їх належність та допустимість, оскільки, по-перше - читаються лише частково, по-друге - належним чином не засвідчені.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:
-зі слів "Згідно з оригіналом",
-назви посади,
-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,
-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду:
- оформленої належним чином позовної заяви із обґрунтуванням позовних вимог, а також зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти третьої особи;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, до якої слід додати докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку;
- оригіналів або якісних та засвідчених належним чином копій письмових доказів, доданих до позовної заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/378/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Пекний А.С.