01 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/149/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області, за участю третьої особи- професійно-технічного училища № 27 м. Генічеська про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), за участю третьої особи - професійно - технічного училища № 27 м. Генічеська (далі - ПТУ № 27), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14.08.2018 року № ХС2137/1195/АВ/П/ТД-ФС.
Ухвалою від 25.01.2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав, недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою від 04.02.2019 року у справі відкрите спрощене провадження, судове засідання призначене на 26.02.2019 року об 11:00 год.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.07.2018 року відповідачем здійснене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою: АДРЕСА_1, "ІНФОРМАЦІЯ_1", за результатами якого складений акт № ХС 2137/1195/АВ, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, а саме: допущення до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення з ними трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника. Також 26.07.2018 року винесено припис про усунення виявлених порушень за №2137/1195/АВ/П, яким позивача зобов'язано у строк до 20.08.2018 року надати до ГУ Держпраці у Херсонській області письмове повідомлення із дорученням копій первинних документів. 14.08.2018 року відповідач виніс постанову № ХС2137/1195/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у сумі 223380,00 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є учнями ПТУ № 27, які з 25.07.2018 року по 23.08.2018 року проходили у позивача виробничу практику на підставі договору з навчальним закладом від 25.07.2018 року, наказу ПТУ № 27 від 25.07.2018 року № 160, наказу ФОП ОСОБА_1 від 25.07.2018 року № 10. На виконання припису відповідача та в обґрунтування своєї позиції, 09.08.2018 року копії зазначених документів були надані позивачем до ГУ Держпраці у Херсонській області, проте не взяті відповідачем до увагипри прийнятті спірної постанови. Відтак, відсутність трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільняє позивача від необхідності укладення з ними трудових договорів та повідомлення ДФС про прийняття їх на роботу. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
22.02.2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. На підставі заяви ОСОБА_4 про порушення трудового законодавства, що надійшла на адресу Управління 09.07.2018 року, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Херсонській області від 20.07.2018 року № 753 та направлення від 20.07.2018 року № 1020, посадовою особою відповідача здійснено інспекційне відвідування з питань додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних та громадських обов'язків, адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_1, "ІНФОРМАЦІЯ_1"; юридична адреса: 73490, м. Херсон, смт. Комишани, вул. Чапаєва, 15-Б. Під час інспекційного відвідування встановлено, що станом на 26.07.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично працюють у позивача та виконують функції офіціанта та кухаря без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Відповідач у відзиві наполягає на тому, що інспекційне відвідування проводилось у присутності ОСОБА_1, яка була ознайомлена із предметом перевірки та направленням № 1020, про що власноруч здійснила відповідний запис у направленні. У результаті інспекційного відвідування інспектором праці складений акт № ХС 2137/1195/АВ від 26.07.2018 року, який підписаний позивачем без зауважень. За результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідач виніс постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 223380,00 грн., за порушення ФОП вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413. Відповідач не погоджується із позицією позивача про протиправність прийнятої постанови, оскільки під час проведення інспекційного відвідування інспектором праці зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства в частині допущення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи в якості офіціанта та кухаря за відсутності належного оформлення з ними трудових відносин. Посилаючись на наведені вище обставини, відповідач вважає законною перевірку та притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві відповідач просить розглядати справу без участі його представника у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
14.02.2019 року третя особа - ПТУ № 27 надіслала пояснення щодо позову, в яких зазначає про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент виникнення спірних правовідносин були учнями ПТУ № 27 та навчались по професії "Кухар. Кондитер". На підставі договору від 25.07.2018 року, наказу училища від 25.07.2018 року № 160, дані особи з 25.07.2018 року проходили у позивача виробничу практику. Також у поясненнях третя особа заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника.
26.02.2019 року представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.
За правилами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 16.05.2017 року (запис №24990000000051374) по 24.10.2018 року (запис № 24990060003051374) зареєстрована як фізична особа-підприємець. До основних видів економічної діяльності позивача відносилися: організування інших видів відпочинку та розваг (код КВЕД 93.29); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99); діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (код КВЕД 55.20); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
На підставі наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 20.07.2018 року № 753, звернення фізичної особи від 09.07.2018 року, головному державному інспектору Щека С.М. видано направлення від 20.07.2018 року № 1020 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин за фактичною адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1, "ІНФОРМАЦІЯ_1" (адреса реєстрації: 73490, м. Херсон, смт. Комишани, вул. Чапаєва, 15-Б).
26.07.2018 року інспектором праці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, "ІНФОРМАЦІЯ_1", за результатами якого складено Акт від 26.07.2018 року № ХС 2137/1195/АВ (далі - Акт № 2137), який підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень.
Актом зафіксовано порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, а саме: ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС працівників ОСОБА_2, який виконував функції офіціанта та ОСОБА_3, яка виконувала функції кухаря.
26.07.2018 року інспектор праці виніс припис № ХС 2137/1195/АВ/П про усунення виявлених порушень, надавши позивачу строк до 20.08.2018 року для подання на адресу відповідача письмового повідомлення із дорученням копій первинних документів в обґрунтування своєї позиції.
На виконання припису, 09.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 надіслала на адресу Управління копії: договору з навчальним закладом від 25.07.2018 року, наказу ПТУ № 27 від 25.07.2018 року № 160, наказу ФОП ОСОБА_1 від 25.07.2018 року № 10, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на день проведення інспекційного відвідування були учнями ПТУ № 27, навчались по професії "Кухар. Кондитер", та з 25.07.2018 року проходили у позивача виробничу практику.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 14.08.2018 року № ХС 2137/1195/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413 у розмірі 223380,00 грн.
Вважаючи постанову від 14.08.2018 року незаконною, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права шляхом скасування даної постанови.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність спірної постанови, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Отже, пунктом 5 Порядку № 295 визначено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, який не підлягає розширеному тлумаченню.
Як вбачається із наказу від 20.07.2018 року № 753, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначене відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295.
На підтвердження наявності підстав для призначення інспекційного відвідування позивача, відповідач надав службову записку головного державного інспектора Щека С.М. та заяву ОСОБА_4, зареєстровану 09.07.2018 року за вх. № П-316/11-06, з якої вбачається, що заявник працювала з 01.06.2018 року до 04.07.2018 року у ОСОБА_6, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Херсон, смт. Комишани, вул. Радянська, 55-А. У заяві зауважено на тому, що ОСОБА_6 відмовилася укласти з заявником трудовий договір та частково не виплатила ОСОБА_4 заробітну плату.
З огляду на зміст службової записки, що вказується у наказі від 20.07.2018 року, як одна з підстав його прийняття, під час інспекційного відвідування відповідно до направлення ГУ Держпраці Херсонської області від 13.07.2018 року № 967, виданого на підставі наказу від 13.07.2018 року №722 встановлено, що за адресою: м. Херсон, смт. Комишани, вул. Радянська (Центральна), 55-А здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_6 є працівником вказаної фізичної особи підприємця. Враховуючи викладене, інспектором наголошено на необхідності проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 з метою розгляду звернення ОСОБА_4
Тобто, зі змісту пп. 3 п. 5 Порядку № 295 слідує, що наказ винесено за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятих за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1, 2, 4-7 цього пункту.
Таким чином, наказ від 20.07.2018 року № 753 "Про проведення інспекційного відвідування" прийнято за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку № 295.
Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку № 295).
Згідно із п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Пунктом 11 Порядку № 295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п. 12 Порядку № 295).
Згідно із п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Отже, проведення інспекційного відвідування повинно здійснюватися за участі об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи, які мають право перевірити у інспектора праці наявність службового посвідчення та направлення на перевірку, надавати пояснення щодо акту та припису, оскаржувати дії інсректора праці.
Із матеріалів справи слідує, що перед проведенням перевірки позивачу було пред'явлено службове посвідчення інспектора праці ОСОБА_7 № 1195, ознайомлено з направленням на проведення інспекційного відвідування від 20.07.2018 року № 1020. Інспекційне відвідування проведено в присутності ФОП, що не заперечується позивачем та під час якого ОСОБА_1 надала письмові пояснення про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є студентами та проходять практику на підставі договору від 25.07.2018 року та наказу ФОП. Примірник Акта від 26.07.2018 року та припис позивачем отримані 26.07.2018 року.
Тобто, позивач допустила інспектора праці до інспекційного відвідування, що свідчить про відсутність підстав для недопуску, визначених пп. 2 п. 14 Порядку № 295.
Таким чином інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведене відповідачем у порядку та у спосіб, що передбачені Порядком № 295.
Надаючи оцінку наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю, суд зазначає наступне.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, судом встановлено, що згідно типового договору про навчально-виробничу практику від 25.07.2018 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Професійно - технічним училищем № 27 м. Генічеська в особі директора ОСОБА_8, наказу училища від 25.07.2018 року № 160, наказу ФОП ОСОБА_1 від 25.07.2018 року № 10 "Про зарахування студентів на практику" для проходження виробничої практики до ФОП ОСОБА_1 направлено учнів ПТУ № 27 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з планом-графіком з 25.07.2018 року по 23.08.2018 року.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є працівниками ФОП ОСОБА_1, а є учнями Професійно - технічного училища № 27 м. Генічеська і проходили у позивача виробничу практику.
Відповідно до п. 3.5 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 року за № 419 (далі - Положення № 419), професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами: уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ; уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг; - виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг; - переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг; - інші форми професійно-практичної підготовки.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту", підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.
Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.
За правилами п. п. 2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 року № 992, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.
Згідно із п. 3.10 Положення № 419 за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Таким чином, трудові відносини власників підприємств, установ чи ФОП із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, відтак не вимагається від роботодавця оформлення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби України.
Тобто, начально-виробнича практика учнів ПТНЗ є складовою навчального процесу і не вимагає укладання трудових договорів.
Відповідно до роз'яснень Державної служби України з питань праці, оформлених листом від 19.05.2017 року № 5783/4.1/4.1-ДП-17, оформлення практикантів - учнів ПТНЗ за місцем проходження практики трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.
Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України (лист Міністерства соціальної політики України "Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів" від 20.08.2012 року № 107/021/150-12) учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи [вони] відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.
Оскільки зазначені відносини не є трудовими, а розцінюються як навчально-виробничий процес, то необхідності в укладенні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.
З матеріалів справи вбачається, що після укладання угоди з ПТУ № 27, ФОП ОСОБА_1 видала наказ від 25.07.2018 року № 10 про проходження виробничої практики ОСОБА_2 та ОСОБА_3
При цьому, під час проходження практики з 25.07. по 23.08.2018 року позивачем проведено розрахунок з практикантами за виконану роботу, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями на виплату їм готівки за липень та серпень місяці від 31.07.2018 року № 4 на суму 1383,22 грн., від 15.08.2018 року № 6 на суму 3000,00 грн., від 23.08.2018 року № 7 на суму 1610,80 грн. (відомості місять підписи учнів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що свідчить про факт отримання ними вказаних коштів).
Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що відносини між позивачем та учнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є трудовими, тому необхідності в укладанні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.
Натомість відповідач, отримавши від позивача документи про проходження виробничої практики ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та розглядаючи справу про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу, залишив дані обставини поза увагою.
Оскільки відсутні докази порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відсутні і підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу за порушення вказаної норми.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів факту порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак оскаржена постанова не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС та підлягає скасуванню.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) про накладення штрафу від 14.08.2018 року № ХС 2137/1195/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 112040100