01 березня 2019 р. Справа № 480/353/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
розглянувши у у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,-
31 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 09.01.2019 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відкрите виконавче провадження №58015146 про примусове виконання постанови Управління Укратрансінспекції у Сумській області від 02.11.2015 про стягнення з позивача штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2019 позивач просить скасувати, зазначаючи, що відповідно до ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи , стягувачем за якими є держава або державний орган можуть бути пред»явлені до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання ними законної сили. Таким чином виконавчий документ пред»явлений на виконання поза межами встановленого законом терміну, тому мав бути повернути державним виконавцем.
Крім того, за вказаним вище виконавчим документом вже відкривалось виконавче провадження, в ході якого було проведено заміну боржника на ПП «Аспект», тобто позивач не може бути боржником у виконавчому провадженні.
В судове засідання сторони не з»явилися, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, відповідач відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають зхадовленню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб»єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).
Згідно ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) і в передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин 1,2 ст.11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Строки пред»явлення виконавчих документів до виконання визначені статтею 12 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини першої якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За приписами пункту 2 частини 4 ст.4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За змісту постанови про відкриття виконавчого провадження №58015146 від 09.01.2019 року (а.с.6) вбачається, що державним виконавцем прийнято до виконання постанову Управління Укратрансінспекції у Сумській області про стягнення з позивача штрафу у розмірі 1700,00 грн. винесену 02.11.2015 року, дата набрання нею законної сили також вказана 02.11.2015 року. При цьому посилань на поновлення строку пред»явлення виконавчого документа на виконання постанова не містить, як не містить мотивувальної частини взагалі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у державного виконавця підстав для відкриття 09.01.2019 року виконавчого провадження з виконання виконавчого документа, виданого 02.11.2015 року, відтак постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с.16), тому зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 268-272, 287, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ( код ЄДРПОУ 34677957, вул.Генерала Тхора, 4-6, м.Конотоп, Сумська область, 41615) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відкриття виконавчого провадження № 58015146 від 09.01.2019 року з виконання постанови Управління Укратрансінспекції у Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн., винесену 02.11.2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах