27 лютого 2019 року м. Рівне №1740/2351/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
свідка: ОСОБА_3,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 18.07.2018 про припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та повернення 18 770,33 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 лютого 2018 року він звернувся до управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації з заявою про призначення для державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року. 19 липня 2018 року позивач отримав повідомлення №3159/03-22/18 в якому вказано, що у нього виникла переплата в сумі 18 770,33 грн. 07 серпня 2018 року позивачу направлено повідомлення б/н про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Вказано, що сім'єю приховано або надано недостовірні дані про доходи та майновий стан. З метою з'ясування обставин припинення вказаної виплати, до відповідача був направлений адвокатський запит. Із відповіді відповідача вбачається, що згідно інформації від органів ДФС, позивач у 4 кварталі 2017 року отримав дохід, який не зазначив у декларації про доходи поданій для призначення допомоги. Позивач уважає дії відповідача незаконними та необґрунтованими, оскільки жодного доходу у 4 кварталі 2017 року він не отримував, правових та фактичних підстав для припинення виплати державної соціальної допомоги у відповідача не було. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що позивач з 01 лютого 2016 року отримував державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям згідно з поданими в управління соціального захисту населення документами. На наступні періоди, відповідно, державна соціальна допомога також призначалася згідно з письмовими заявами позивача. Відповідно до інформації Територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС у Рівненській області від 17.06.2017, за ОСОБА_1, на праві власності, рахується автомобіль марки GEELY JL7162. Відповідно до обміну інформацією з органами ДФС України, відповідачем отримано відомості про отримання доходу ОСОБА_1 в 4 кварталі 2017 року в сумі 49550,40грн від продажу рухомого майна. Фактично, вказаний транспортний засіб було відчужено згідно договору купівлі-продажу складеного в ТзОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ДРАЙВ КОМПАНІ». Отримання доходу позивачкою в четвертому кварталі 2017 року підтверджується також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 13.11.2018 №4806/1. В поданій декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, від 06.02.2018 року, позивачкою не вказано відомості про отримані доходи від продажу рухомого майна в 4 кварталі 2017 року. В результаті проведеної органом соціального захисту населення перевірки встановлено, що позивачем подано недостовірну інформацію про отримані доходи, що призвело до призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, на яку ОСОБА_1, відповідно до чинного законодавства не мала права, та в свою чергу надмірної виплати їй бюджетних коштів. Так, як позивачем не надано або умисно приховано повні відомості про отримані доходи, що призвело до призначення управлінням соціального захисту населення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права, на яку ОСОБА_1 не мала згідно з положеннями чинного законодавства, виникла переплата з державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Відповідно до розпорядження управління соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації від 18.07.2018 нарахована переплата ОСОБА_1 з 01.02.2018 по 31.07.2018 в сумі 18770,33 грн. В зв'язку із викладеним, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач подав відповідь на відзи, в якій зазначає, що на адвокатський запит відповідач не надав жодних доказів на підтвердження припинення виплати соціальної допомоги. В той же час, до відзиву надав докази, які не були підставою для прийняття спірного рішення, тому ці докази не можуть бути доказами у справі. Крім того, підставою для припинення виплати соціальної допомоги згідно з нормами чинного законодавства є навмисне подання недостовірних відомостей чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Жодних навмисних дій щодо подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинуло або могло вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу, позивач не вчиняв. Стверджує, що йому не було відомо і не могло бути відомо про відчуження автомобіля від його імені в 4 кварталі 2017 року.
Позов надійшов до суду 11.09.2018 року.
Ухвалою суду від 14.09.2018 позов залишений без руху.
12.10. 2018 до суду надійшов супровідний лист позивача про усунення недоліків.
12.10.2018 ухвалою суду продовжений строк для усунення недоліків позову.
26.10.2018 до суду надійшов супровідний лист позивача про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.11.2018 позивач звільнений від сплати судового збору.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.
Свідок ОСОБА_3 надав суду покази, а саме: з позивачем він бачився лише один раз, коли оформляли довіреність по якій він купив у неї автомобіль. Кошти за автомобіль передав позивачу під час оформлення довіреності. Оскільки це було давно, точних деталей він не пам'ятає, але це не був 2017 чи 2018 рік. Наголосив, що це було станом на дату укладення довіреності. Будь-яких розписок про сплату коштів за автомобіль також не збереглося.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
06 лютого 2018 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року.
19 липня 2018 року позивач отримав повідомлення №3159/03-22/18 в якому вказано, що у нього виникла переплата в сумі 18 770,33 грн.
07 серпня 2018 року позивачу направлено повідомлення б/н про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Вказано, що сім'єю приховано або надано недостовірні дані про доходи та майновий стан.
З метою з'ясування обставин припинення вказаної виплати, до відповідача був направлений адвокатський запит.
Із відповіді відповідача на запит вбачається, що за заявою ОСОБА_1 від 06.02.2018 року, її сім'ї було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на період з 01.02.2018р. по 31.07.2018р. У зв'язку з поданням недостовірних даних про доходи та майновий стан (не зазначено в декларації отриманий дохід від продажу рухомого майна (автомобіль); згідно наданої інформації від органів ДФС, дохід було отримано в четвертому кварталі 2017 року, що мало бути відображено в декларації за 2018 рік), які зазначалися в декларації, розпорядженням управління соціального захисту населення від 18.07.2018р., виплату соціальної допомоги було припинено та виставлено переплату в розмірі 18770,33 грн.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям встановлено Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768).
За змістом ст.1 Закону №1786, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа.
Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. До сукупного доходу сім'ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів.
Відповідно до ст. 3 Закону №1768, право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації (ст. 4 Закону № 1768).
За приписами ч.4 ст. 7 Закону №1768, державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли:
- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);
- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у складі сім'ї є особа з інвалідністю.
Із викладеного слідує, що малозабезпечена сім'я, яка постійно проживає на території України та з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї, має право на отримання від держави державної соціальної допомоги. Водночас, перелік відстав для відмови у призначенні такої допомоги, встановлений нормою ст.7 Закону №1768, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
За приписами частини 4 статті 7 вказаного Закону, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні позивачу державної соціальної допомоги стало те, що позивач у 4 кварталі 2017 року отримав дохід від продажу рухомого майна - автомобіля в сумі 49550,40грн, при цьому, у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 06.02.2018 позивачем такий дохід не зазначений.
На підтвердження отримання доходу позивачем, відповідач посилається на: довідку про завантажені доходи, отриману останнім в порядку обміну інформацією з органами ДФС; інформацію Територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС у Рівненській області; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 13.11.2018 року № 4806/1.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків датовані 13.11.2018, в той час як спірне розпорядження відповідача про припинення виплати допомоги датоване 18.07.2018 року. Тобто, спірне розпорядження відповідача прийняте набагато раніше від отриманих відомостей.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що у Примітці відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків зазначено, що інформація потребує уточнення у джерел доходів.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що будь-яких дій з приводу уточнення інформації по отриманому доходу у джерела доходів, тобто позивача, він не вчиняв.
В ході розгляду справи судом встановлено, що у складі сім'ї позивача є дитина з інвалідністю, що підтверджується довідкою МСЕК та пенсійним посвідченням.
У 2008 році позивачем був придбаний в кредит автомобіль GEELY JL7162.
31.08.2012 позивач уклав довіреність із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на право користування автомобілем із правом керування та іншими правами, вказаними у довіреності.
18.11.2017 у м. Запоріжжя, автомобіль GEELY JL7162 був проданий Товариству з обмеженою відповідальністю Відокремлений підрозділ № 11 ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ДРАЙВ КОМПАНІ».
Суд наголошує, що у даному спорі не стоїть питання правомірності набуття права власності на автомобіль за довіреністю. Важливим є питання з'ясування дати отримання позивачем коштів за вказаний автомобіль.
Як пояснив позивач, в 2012 році, у зв'язку із необхідністю коштів на проведення медичної операції, він вирішив продати автомобіль. Однак, замість договору купівлі-продажу, 31.08.2012 року була оформлена довіреність на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
В той же час, саме ОСОБА_3 сплатив позивачу кошти за автомобіль під час оформлення такої довіреності.
Тобто, фактично позивач отримав кошти за автомобіль ще в 2012 році.
Вказаний факт підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_3
Суд зауважує, що придбання автомобілів по дорученню було дуже поширеним явищем у державі. Цей факт є загальновизнаним та не потребує доказування. З огляду на вказане, у суду відсутні будь-які обґрунтовані сумніви в тому, що позивач отримав кошти за автомобіль саме у 2012 році під час оформлення довіреності, а не у 4 кварталі 2017 року.
Також, слід зазначити, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків не є безумовним підтвердженням про отримані доходи, про що свідчить Примітка у таких відомостях щодо уточнення інформації у джерела доходів.
Повторюючись, суд зазначає, що відповідач не вчинив жодних дій для того, щоб уточнити інформацію щодо отримання у 4 кварталі 2017 року доходів у позивача.
Таким чином, інформація щодо отримання доходу позивачем у 4 кварталі 2017 року не підтверджена належними та допустимими доказами, тому не може слугувати підставою для припинення виплати державної соціальної допомоги останньому.
У зв'язку із викладеним, суд уважає, що позивач не вчиняв жодних навмисних дій щодо подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, які вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, отже спірне розпорядження відповідача є протиправним та належить до скасування.
За наведених обставин позовні вимоги позивача належать до задоволення.
Ухвалою суду від 15.11.2018 позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для його відшкодування в порядку ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації від 18 липня 2018 року П/В 701 про припинення виплати допомоги малозабезпеченим сім'ям та повернення 18770,33грн повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (35700, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Василя Жука, 1, код ЄДРПОУ 03195458).
Повний текст рішення складений 01 березня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.