справа №1.380.2019.000881
про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2019 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дрогобицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування постанов, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову №26570069 від 03.08.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44669,43 грн. та стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн., які прийняті державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Коваль Іриною Анатолівною;
-визнати протиправною та скасувати постанову №26569632 від 03.08.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 48571,58 грн. та стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн., які прийняті державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Коваль Іриною Анатолівною;
-визнати протиправною та скасувати постанову №56934500 від 30.08.2018 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1, яка прийнята заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір Світланою Тадеївною.
Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.123, 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються постанови Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 03.08.2018 року та від 30.08.2018 року, а до суду звернулась 26.02.2019, тобто поза межами строку позовної давності.
Таким чином, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку (не зазначено прізвище та ініціали особи, яка засвідчила копії документів).
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які містяться в додатках до позовної заяви.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнння від сплати судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивачем не надано до суду належних (достатніх) доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий до суду позов у встановленому законом порядку та розмірі, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі слід відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру та вимоги майнового характеру.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1707,83 грн.
У відповідності до положень ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Дрогобицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування постанов.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали з дати отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Крутько О.В.