Справа № 822/2760/15
іменем України
26 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.
за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача Бурець А.Я. представника відповідача Ткачук М.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ "Універсалбуд" звернулось до суду з позовом до Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0004872203.
Ухвалою від 14.07.2015 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі.
Постановою від 01.09.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд скасував податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0004872203.
Постановою від 17.10.2018 Верховний Суд скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 у справі №822/2760/15, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою від 07.12.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження цю адміністративну справу та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 10.01.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача Славутську ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області на Головне управління ДФС у Хмельницькій області.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0004872203, яким збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на 497613,00 грн, в тому числі 331742,00 грн за основним платежем та 165871,00 грн за штрафними санкціями. Вважає висновок контролюючого органу про заниження ТОВ "Універсалбуд" ПДВ в сумі 331742,00 грн безпідставний, оскільки договори субпідряду та договори купівлі-продажу є фактично укладеними, а господарські операції реальними та підтверджені всіма передбаченими чинним законодавством первинними документами. Акт ДПІ Солом'янського районі у м. Києві від 27.12.2013 №1965/26-59-2201/38871711 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Астонбудсервіс" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 02.09.2013 по 30.06.2014" підтверджує лише відсутність ТОВ "БК "Астонбудсервіс" за своєю податковою адресою. Контролюючий орган не довів, що укладаючи договори, позивач та його контрагент діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Ці договори чинні та не визнані судом недійсними. Первинні документи свідчать про те, що позивач та його контрагент вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів. Документами, що підтверджують виконання робіт ТОВ "БК "Астонбудсервіс" є акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Позивач, укладаючи договори з ТОВ "БК "Астонбудсервіс", мав всі документи щодо підтвердження господарської діяльності контрагента. Норми Податкового кодексу України не ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання його контрагентом вимог податкового законодаства.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що надані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження правомірності відображення у податковому обліку господарських операцій. У ТОВ "БК "Астонбудсервіс" відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, необхідні для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, зокрема, виконання будівельних робіт за договорами субпідряду. Договори з цим суб'єктом господарювання, акти виконаних робіт та податкові накладні оформлені формально, операції відображені лише за даними бухгалтерського та податкового обліків з метою формування ТОВ "Універсалбуд" показників податкового обліку.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вважає безпідставними доводи відповідача про неспроможність ТОВ "БК "Астонбудсервіс" здійснити виконання робіт, які передбачені договорами та відображені у бухгалтерському обліку ТОВ "Універсалбуд", оскільки законодавством не встановлені вимоги щодо використання у господарській діяльності лише власних транспортних засобів, найманої праці шляхом укладення цивільно-правових, а не трудових договорів. ТОВ "БК "Астонбусервіс" має ліцензію, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на провадження господарської діяльності у будівництві. Акт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Астонбудсервіс" підтверджує лише те, що ТОВ "БК "Астонбудсервіс" відсутність за своєю податковою адресою і не може слугувати підставою вважати підприємство фіктивним. Вважає, що первинні документи оформлені сторонами з дотриманням вимог законодавства, а документальне оформлення договірних відносин між позивачем та ТОВ "БК "Астонбудсервіс" дозволяє зробити висновок про реальність господарських операцій. Також вважає, що на ТОВ "Універсалбуд" покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань його контрагентом.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що наданні позивачем первинні документи не можуть свідчити про реальність здійснених операцій, оскільки такі документи не відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ "БК "Астонбудсервіс". ТОВ "БК "Астонбудсервіс" не відображав у податковій звітності жодних виплат доходів громадян, не звертався до контролюючих органів про реєстрацію об'єктів оподаткування. У ТОВ "БК "Астонбудсервіс" відсутні працівники, в тому числі і за цивільно-правовими угодами. Також вказав, що ТОВ "Універсалбуд" не надало вказані вище документи на підтвердження виконання ТОВ "БК "Астонбудсервіс" будівельних робіт під час здійснення контролюючим органом перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ТОВ "Універсалбуд" заперечив.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.
На підставі наказу Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.11.2014 №884 працівники відповідача здійснили документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Універсалбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при проведенні взаєморозрахунків ТОВ "Універсалбуд" з ТОВ "БК "Астонбудсервіс" за період з 01.20.2013 по 31.05.2014.
За результатами перевірки складений акт від 09.12.2014 №1369/22/32987115, яким зафіксовані порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпунктів 14.1.181, 14.1.231, пунктів 14.1 статті 14, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України щодо заниження ТОВ "Універсалбуд" ПДВ на суму 331742,00 грн по розрахунках з ТОВ "БК "Астонбудсервіс" у зв'язку з завищенням податкового кредиту на вказану суму у зв'язку з безпідставним визначення ПДВ по господарських операціях з ТОВ "БК "Астонбудсервіс".
На підставі зазначеного акту контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0004872203, яким збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на 497613,00 грн, в тому числі 331742,00 грн за основним платежем та 165871,00 грн. за штрафними санкціями.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За змістом пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
За змістом статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обілку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Отже, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту виникає за наявності у нього належним чином офорлених податкової накладної та первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Фактичною підставою для нарахування грошового зобов'язання з ПДВ до ТОВ "Універсалбуд" слугували викладені в акті перевірки від 09.12.2014 №1369/22/32987115 висновки контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Універсалбуд" та ТОВ "БК "Астонбудсервіс" з виконання будівельних робіт та поставки товарів.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач надав суду цивільно-правові договори, укладені ТОВ "БК "Астонбудсервіс" з фізичними особами щодо виконання робіт, договори оренди нерухомого майна, договір про надання транспортних послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт за цими договорами та видаткові касові ордери.
Суд вважає, що надані позивачем документи не відповідають вимогам Закону №996-XIV, статтям 72, 73, 77 Кодексу адміністративного судочинства, з огляду на таке.
Відповідно до інформації з системи співставлення АІС "Податковий блок" податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за квітень та травень 2014 року податкові зобов'язання ТОВ "БК "Астонбудсервіс" не декларувались.
Згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.08.2014 №1965/26-59-2201/38871711 щодо підтвердження господарських відносин ТОВ "БК "Астонбудсервіс" із платниками податків з 02.09.2013 по 30.06.2014 ТОВ "БК "Астонбудсервіс" відсутнє за місце реєстрації за адресою м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 7, офіс 9.
Разом з тим, документи, що підтверджують спроможність ТОВ "БК "Астонбудсервіс" здійснити обсяг субпідрядних робіт, визначених в договорах, надіслані ним з адреси, за якою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановила його відсутність.
Зі змісту оформлених ТОВ "БК "Астонбудсервіс" видаткових касових ордерів про оплату робіт за договорами субпідряду не можливо встановити хто отримав плату та за яку виконану роботу. Вказані видаткові касові ордери не містять іншої інформації крім підпису, якою можна ідентифікувати прізвища виконавців та встановити реальність обсягу та виконання ними робіт. Виплата цих коштів не відображена ТОВ "БК "Астонбудсервіс" в податкових і бухгалтерських обліках.
Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, видаткові накладні, товарно-транспорті не містять прізвищ та ініціалів осіб, що їх склали. У товарно- транспортних накладних відсутні такі обов'язкові реквізити, як номери подорожніх листів, прізвище та підпис водія-експедитора про прийняття вантажу для перевезення та його здачу після перевезення.
Суд також враховує, що під час перевірки та розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій позивач не надав докази. Надавши у 2019 році, позивач не заявив клопотання про їх експертизу.
Крім того, суд враховує невідповідність у часі будівельних робіт, визначених договорами субрідряду, укладеними позивачем з ТОВ "БК "Астонбудсервіс", та робіт, визначених цивільно-правовими договорами ТОВ "БК "Астонбудсервіс" з фізичними особами.
Податкові накладні, які слугували підставою для формування податкового кредиту, складені у жовтні-листопаді 2013 року позивачем на оплату по факту виконання ТОВ "БК "Астонбудсервіс" будівельних робіт, визначених договорами субпідряду. Разом з тим, акти підтвердження виконання ТОВ "БК "Астонбудсервіс" робіт із залучення сторонніх осіб складені в грудні 2013 року, а видаткові касові ордери на оплату таких робіт в грудні 2013 року - в січні 2014 року.
Тому, документи, складені з порушенням вимог Закону №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обілку, не можуть слугувати доказами фактичного здійснення господарських операцій з виконання ТОВ "БК "Астонбудсервіс" субпідрядних робіт, вказаних в податкових накладних і відображених позивачем в складі податкового кредиту у жовтні-листопаді 2013 року.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду контролюючий орган надав суду достатньо доказів на підтвердження факту неможливості виконання субпідрядником будівельних робіт та поставки товарів, оформлених податковими накладними на суму 331742,00 грн, тому включення відображених у них сум до складу податкового кредиту є безпідставним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган правомірно прийняв спірне податкове повідомлення рішення. Тому, у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 березня 2019 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (вул. Будівельників, 12, кв. 19, Нетішин, Хмельницька область, 30100 , код ЄДРПОУ - 32987115)
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук