01 березня 2019 р. м. ХерсонСправа № 755/12689/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С. ,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання постанов протиправними та їх скасування,
встановив:
23 серпня 2018р. ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (далі-відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №56496987, винесену відповідачем;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 26.07.2018р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену відповідачем у виконавчому провадженні №56496987.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.08.2018р. постановлено передати вказаний позов до Скадовського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 14.12.2018р. відкрите провадження у справі. Розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні 16.01.2019р.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 06.02.2019р. постановлено передати дану справу до Херсонського окружного адміністративного суду.
26 лютого 2019 р. дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; сторін та інших учасників справи; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми у позові не зазначена інформація щодо: офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти третьої особи; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Пунком 8 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вказана норма кореспондується з положеннями ст.161 КАС України, зокрема, частиною 7 якої зазначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
В порушення вказаних норм процесуального законодавства позивачем не додано до позовної заяви копії оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №56496987, як і не заявлено клопотання про його витребування. Окремо слід звернути увагу, що у позові відсутні реквізити оскаржуваної постанови, що унеможливлює встановлення судом змісту позовних вимог у вказаній частині.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця установлені ст. 287 КАС України, положеннями якої передбачено, що у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що одна з оскаржуваних постанов прийнята 26.07.2018р. Позов поданий до суду лише 23.08.2018р., тобто з порушення встановлених законодавством строків. При цьому, позивачем не зазначені причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не надано відповідних доказів на підтвердження таких обставин, як і не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку та звернутись із заявою про поновлення такого строку.
Отже, позивачу слід або належним чином обґрунтувати з додаванням відповідних доказів обставини дотримання ним строку звернення до суду або подати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, додавши до такої заяви докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, вбачаються підстави для залишення даної позовної заяви без руху та установлення позивачу строку на усунення недоліків, а саме для надання до суду:
- інформації щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти третьої особи;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копії оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №56496987, або належним чином оформленого клопотання про його витребування із зазначенням реквізитів постанови;
- належним чином обґрунтованої заяви з додаванням відповідних доказів на підтвердження обставини дотримання позивачем строку звернення до суду або подати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, додавши до неї докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.171, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 755/12689/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Пекний А.С.