Справа № 420/4/19
28 лютого 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань №6
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Савулій В.О.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо прийняття документів, оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, зобов'язання прийняти документи, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки,-
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 19.02.2019р. вхід.№6073/19), просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області прийняти документи, оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до приписів Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992року №2235-ІІІ, з урахуванням положень статті 13, частин 2, 4, 6 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України може виготовлятися не лише у формі картки з безконтактним електронним носієм, а й у формі паспортної книжечки. З огляду на чинне правове регулювання спірних правовідносин позивач вважає, що позбавлення його, як громадянки України, права вибору форми документа, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України, є неправомірним, у зв'язку з чим, за відсутності встановлених Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» підстав, відповідач не має права відмовляти у видачі такого документа, як паспорт громадянина України, у формі паспортної книжечки. Крім того, паспорт громадянина України, у формі паспортної книжечки повинен бути виданий суб'єктом владних повноважень у зв'язку з релігійними переконаннями ОСОБА_2, та зумовлені можливим настанням негативних наслідків для людини в разі формування у Єдиному державному демографічному реєстрі унікального номера. Також, позивач акцентує увагу на наявність Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018р. у зразковій справі №806/3265/17.
Відповідач - Головне управління ДМС України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 22.01.2019р. вхід.№2270/19), наголошуючи, зокрема, що належним відповідачем по даній справі повинно бути саме Головне управління ДМС України в Одеській області. Також, на думку відповідача, у територіального органу ДМС України відсутні законодавчо передбачені підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки. Крім того, на думку відповідача, релігійні переконання конкретної особи не є, і не можуть бути підставою для невиконання/порушення приписів закону як з боку такої особи, так і з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/4/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 28.02.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, 28.02.2019р. судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 06.11.2018р., у зв'язку з досягненням ОСОБА_2 16-ти річного віку, ОСОБА_1, як законний представник, звернулась до Суворовського районного відділу ДМС у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою №5116/749 щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі паспортної книжечки відповідно до Постанови Верховної Ради України №2503 від 26.06.1992р.
29.11.2018р., ОСОБА_1, як законний представник ОСОБА_2, повторно звернулась до Суворовського районного відділу ДМС у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою №5116/987 щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Постанови Верховної Ради України №2503 від 26.06.1992р.
За результатами розгляду вищеозначеної заяви від 29.11.2018р. №5116/987, Суворовським районним відділом ДМС у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області на адресу заявника надіслано Лист-відповідь від 01.12.2018р. №5116/3186, яким відмовлено в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992р., оскільки переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов'язків перед державою або відмови від виконання законів. Крім того, видача документа, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду - книжечка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) не можлива без обробки персональних даних особи. Заява про видачу паспорта підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Не погодившись з вищеозначеним Листом-відповіддю Суворовського районного відділу ДМС у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 01.12.2018р. №5116/3186, позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області прийняти документи, оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, є цілком правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, спірні правовідносини між позивачем - ОСОБА_1, котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, та відповідачем - Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області виникли з приводу оформлення, та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994року.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI від 20.11.2012р. (зі змінами та доповненнями) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким, зокрема, є паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з ч.3 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п.п.3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992року №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015р. затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що положеннями чинного законодавства передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015р. із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992року
- з 01 листопада 2016року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015р. до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016року припиняється.
Судом з'ясовано, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018р. у зразковій справі №806/3265/17 апеляційні скарги задоволено частково, Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018року скасовано, та прийнято нове про часткове задоволення позову. Визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992року №2503-ХІІ. Зобов'язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській областіоформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ. В решті позову відмовлено.
Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018р. у зразковій справі №806/3265/17 вказано, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює не якість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Також, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Таким чином, під час розгляду адміністративної справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
- норми Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не лише звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові та залишають лише право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції.
- законодавець, приймаючи зміни до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Частиною 3 статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у Постанові від 19.09.2018р. у справі №806/3265/17, котра є зразковою по відношенню до даної справи.
Також, судом встановлено, що відмовляючи ОСОБА_1, котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідач посилається, зокрема, на Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015р., у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги посилання відповідача, що рішення про відмову у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України в формі книжечки, органом Державної міграційної служби не приймалось.
Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що отримавши від Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Лист-відповідь від 01.12.2018р. №5116/3186 щодо відмови в оформленні та видачі паспорта у формі паспортної книжечки, позивач - ОСОБА_1, котра діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, скористалась наданим їй конституційним правом на судовий захист, та звернулась до суду.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, підлягає задоволенню.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги)
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що судом задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області прийняти документи, оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, також підлягає задоволенню, оскільки є похідною.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 правомірні, документально підтверджені, обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо прийняття документів, оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, зобов'язання прийняти документи, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо прийняття документів, оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки.
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Преображенська,44, код ЄДРПОУ 37811384) в особі Суворовського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (65069, м.Одеса, вул.Кримська,62) прийняти документи, оформити та видати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) паспорт громадянина України зразка 1994року у вигляді паспортної книжечки.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.