Іменем України
01 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/53/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 8190,60 грн,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 360/53/19 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 8190,60 грн за період з 20 січня 2018 року по 20 листопада 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання приписів статті 295 Податкового кодексу України відповідач, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку ІІ групи на ставці 20 %, під час здійснення підприємницької діяльності повинна сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У зв'язку з несплатою з 20 січня 2018 року по 20 листопада 2018 року самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 8190,60 грн.
Позивачем відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу поштою податкову вимогу форми "Ф" від 05 квітня 2018 року № 6204-17 (вручено платнику податків 16 квітня 2018 року).
З посиланням на норму підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України Головне управління ДФС у Луганській області просить стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкової заборгованості.
Ухвалою від 08 січня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ухвалу від 08 січня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі отримала 22 січня 2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 37). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався. Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 22 лютого 2016 року та перебуває на обліку в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (Новопсковському відділенні) як платник податків, про що свідчить витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 січня 2019 року № 1004834721 (арк. спр. 6, 28-29).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 05 грудня 2017 року, зареєстрованої в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області 05 грудня 2017 року за вхідним реєстраційним № 3100, та витягу з Реєстру платників єдиного податку від 05 грудня 2017 року № 1712243400287 відповідач з 01 січня 2018 року є платником єдиного податку другої групи, обрана ставка єдиного податку - 20 % розміру мінімальної заробітної плати (арк. спр. 13-14, 15).
У зв'язку з несплатою авансових внесків, нарахованих контролюючим органом на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, у відповідача утворилась податкова заборгованість з єдиного податку за період з 20 січня 2018 року по 20 листопада 2018 року у розмірі 8190,60 грн, у тому числі:
- по строку сплати до 20 січня 2018 в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 лютого 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 березня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 квітня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 травня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 червня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 липня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 серпня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 вересня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 жовтня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 листопада 2018 року в сумі 744,60 грн.
Головним управлінням ДФС у Луганській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 05 квітня 2018 року № 6204-17, якою повідомлено, що станом на 04 квітня 2018 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2233,80 грн, у тому числі за основні платежі - 2233,80 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0,00 грн та пеня - 0,00 грн (арк. спр. 17).
Податкову вимогу форми "Ф" від 05 квітня 2018 року № 6204-17 відповідачу надіслано поштою з повідомленням про вручення та отримано останнім 16 квітня 2018 року (арк. спр. 17, 31).
На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено довідкою про заборгованість станом на 05 грудня 2018 року (арк. спр. 8), розрахунком податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб станом на 05 грудня 2018 року (арк. спр. 9) та інтегрованою карткою платника за 2018-2019 роки (арк. спр. 10, 43, 44).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на другу групу платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено авансові внески з єдиного податку другої групи за період з 20 січня 2018 року по 20 листопада 2018 року.
Отже, у відповідача виникла заборгованість з єдиного податку другої групи в сумі 8190,60 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість станом на 05 грудня 2018 року (арк. спр. 8), розрахунком податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб станом на 05 грудня 2018 року (арк. спр. 9) та інтегрованою карткою платника за 2018-2019 роки (арк. спр. 10, 43, 44).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податкова вимога від 05 квітня 2018 року № 6204-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04 січня 2019 року за № 1004834568 (арк. спр. 21-23).
Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2017 року № 503, Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Відповідно до підпунктів 9, 19 пункту 4 вказаного Положення Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законодавством (арк. спр. 24-27).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, є Головне управління ДФС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 8190,60 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДФС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 8190,60 грн задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Кам'янської сільської ради податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 8190,60 грн (вісім тисяч сто дев'яносто грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська