28 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3431/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фермерського господарства “Людмила” до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про скасування постанови, -
Фермерське господарство “Людмила” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову №036492 від 21.11.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню, оскільки:
- ні водія, ні підприємство не було ознайомлено з актом перевірки;
- позивача не було повідомлено про розгляд справи;
- постанова винесена за відсутності його представника;
- постанова винесена 21.11.2018, а отримана 08.12.2018 про, що зроблена відмітка у журналі вхідної кореспонденції, тобто фактично було позбавлено позивача права на оскарження;
- у графі «ураховуючи те, що:» постанови написано: «фермерське господарство «Людмила « 25.09.18 р. о 23 год. 38хв. М1440 км + 800 Одеська область, надаючи послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1», проте в 25-го вересня 2018 року даний автомобіль не надавав послуг з перевезень, а перевозив власний вантаж господарства, про що записано в подорожньому листі вантажного автомобіля № Л000000466 від 25.09.2018р.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2018 № 036492 винесено обґрунтовано, за порушення, які мали місце та із дотриманням процедури визначеної законодавством про автомобільний транспорт. Також, зазначив, що позивача вчасно було повідомлено про розгляд справи.(а.с. 37-40).
Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої відповідач не спростував доводи позивача. Також додав, що копію акту не було надано водієві.
Представник позивача також зазначив, що ним не допускалось жодного порушення, оскільки загальна вага транспортного засобу була 42,75 тон, при допустимих 44 тонах. З урахуванням того, що вантажем була пшениця, тобто сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що виключає відповідальність позивача (а.с. 57-59).
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
25.09.2018 об 23 год. 38 хв. при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки - ац М 14 Одеса - Южний 40 км + 800 м, державними інспекторами було проведено перевірку ТЗ марки DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію належить ФГ «Людмила» за кермом перебував водій ОСОБА_1. Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами, тобто без оформлення обов'язкових документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Результат перевірки був зафіксований в акті № 084130 (а.с. 41).
Водій з актом ознайомлений, та надав свої пояснення, що свідчить про ознайомлення водія з актом (а.с. 41).
Згідно вищезазначеного акту перевірки та акту № 0007042 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 24 тон(+-2% похибки) навантаження становило 850 кг, тобто на 850 кг більше дозволених нормативів (а.с. 41, 63).
Рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи призначеної на 21.11.2018 з 10:00 год. до 13:00 год. (а.с. 42, 47-48).
21.11.2018 позивач не з'явився на засідання комісії, тому результатом розгляду справи, відповідно до ч.1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 036492 від 21 листопада 2018 року, якою до ФГ «Людмила» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 43).
Вказана постанова була направлена позивачу (а.с. 44).
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
У відповідності до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (в подальшому - Порядок №879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31-1 Порядку №879 встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Згідно з п.2 ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, ставка плати за кожен кілометр відстані великовагового транспортного засобу з перевищенням допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно становить 0,27 Євро.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, сплачується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, судом встановлено перевищення транспортним засобом позивача нормативно вагових параметрів на строєну вісь, а тому Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 036492 від 21 листопада 2018 року, якою до ФГ «Людмила» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стосовно позиції позивача, що ні водія, ні підприємство не було ознайомлене з актом перевірки, то воно спростовується підписом водія ОСОБА_1 в акті перевірки (а.с. 41).
Стосовно позиції позивача, що його не було повідомлено про розгляд справи, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи призначеної на 21.11.2018 з 10:00 год. до 13:00 год. (а.с. 42, 47-48).
З огляду на викладене, відповідач виконав свій обов'язок, щодо направлення рекомендованим листом із повідомленням повідомлення про розгляд справи.
Стосовно позиції позивача, що постанова винесена за відсутності представника позивача, то так дійсно, вона винесена за відсутності представника позивача, оскільки останній не з'явився на розгляд справи.
Стосовно позиції позивача, що постанова винесена 21.11.2018, а отримана 08.12.2018 про, що зроблена відмітка у журналі вхідної кореспонденції, тобто фактично було позбавлено права на оскарження, то вказані доводи спростовуються цим рішенням, оскільки в ньому саме оскаржується постанова від 21.11.2018, а тому позивача не позбавлено права на її оскарження.
Стосовно позиції позивача, у графі «ураховуючи те, що:» постанови написано: «фермерське господарство «Людмила « 25.09.18 р. о 23 год. 38хв. М1440 км + 800 Одеська область, надаючи послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1», проте в 25-го вересня 2018 року даний автомобіль не надавав послуг з перевезень, а перевозив власний вантаж господарства, про що записано в подорожньому листі вантажного автомобіля № Л000000466 від 25.09.2018р., то вказане не впливає на винесення рішення, оскільки підставою для винесення рішення стало саме перевищення транспортним засобом позивача нормативно вагових параметрів на строєну вісь, при цьому приналежність вантажу не впливає на винесення постанови.
Стосовно позиції позивача, що ним не допускалось жодного порушення, оскільки загальна вага транспортного засобу була 42,75 тон, при допустимих 44 тонах. З урахуванням того, що вантажем була пшениця, тобто сипучий вантаж який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що виключає відповідальність позивача, то суд зазначає наступне.
Переміщення сипучого вантажу під час руху транспортного засобу не є тією обставиною, яка може звільнити перевізника від сплати відповідної плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Крім того, перевізник має вчиняти відповідні дії, зокрема щодо закріплення вантажу, або вжиття інших заходів, які б унеможливлювали зміщення сипучого вантажу, з метою не допущення перевищення допустимого навантаження на окрему ось транспортного засобу.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги позивача необхідно відмовити.
Судових витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову фермерського господарства “Людмила” (вул. Кірова, 18, с. Бугове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26323) до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (вул. Автолюбителів, буд. 2, м. Кропивницький, 25031) про скасування постанови -відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2