25 лютого 2019 р. Справа № 480/45/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника позивача - Войтенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області до приватного підприємства "Сунсет" про стягнення заборгованості,-
Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Сумській області) звернулося до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Сунсет» (далі - відповідач, ПП «Сунсет»), в якій просив стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100) в сумі 1 698 193,00 грн., на користь Державного бюджету України на р/р №31114029018406, одержувач УК у м.Сумах/м.Суми/14060100, код одержувача 37512251, банк одержувача Казначейство України(ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач, який зареєстрований як юридична особа, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самостійно у податковій декларації, у зв'язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 698 193,00грн., яка залишається не сплаченою.
Ухвалою суду від 08.01.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2019.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 04.02.2019, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.02.2019 (а.с.21).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи, в силу положень ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відзиву на позов від ПП «Сунсет» до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважав за можливе здійснювати розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача, з урахуванням поданих доказів (а.с.24-26), просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та платником податків і зборів, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11,16-18).
Згідно з приписами п.4.1.1 ст.4 Податкового кодексу України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).
Згідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.54.1. ст.54, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, відповідачем згідно самостійно поданої декларації було самостійно нараховано зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за жовтень 2016 рік, якою визначено до сплати 1 698 193,00грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2016 рік №9218986417 від 16.11.2016 (а.с.9). Однак, відповідачем були порушені строки та повнота обсягів його сплати за вказаний період у повному обсязі, що підтверджується довідкою про податковий борг станом на 14.12.2018 (а.с.6), інтегрованою карткою відповідача по податку на додану вартість (а.с.8, 24-26).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.
Зазначене грошове зобов'язання, згідно приписів п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України вважається узгодженим, та відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України набуло статусу податкового боргу.
Таким чином, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за жовтень 2016 рік у загальному розмірі 1 698 193,00грн.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Станом на сьогодні вказана норма викладена у схожій редакції.
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ю від 05.12.2016 №19996-17 (а.с.10), яка була надіслана представнику відповідача 13.01.2017, однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов'язання своєчасно не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та в загальному розмірі складає 1 698 193,00грн., доказів сплати, а також відзиву відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 39456414) до приватного підприємства "Сунсет" (41601, Сумська область, Шосткинський район, с.Ображіївка, вул.Вишнева, буд.24, код ЄДРПОУ 40667119) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Сунсет» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100) у розмірі 1 698 193 (один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисяч сто дев'яносто три) грн. 00коп., на користь Державного бюджету України на р/р №31114029018406, одержувач УК у м.Сумах/м.Суми/14060100, код одержувача 37512251, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01.03.2019.
Суддя І.Г. Шевченко