про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2019 року м. Київ № 320/936/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Берріком» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Берріком» з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії територіального органу Держгеокадастру щодо застосування у розрахунку грошової оцінки земельної ділянки завищеного Кф та зобов'язати Держгеокадастр видати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з використанням під час її розрахунку меншого Кф.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Разом з цим, зміст позовних вимог у позові, що розглядається, зазначеним вимогам не відповідає.
Зі змісту позовної заяви слідує, що спір між сторонами виник у зв'язку із застосуванням, на думку позивача, завищеного коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010.
Проте прохальна частина позову не містить вказівки на кадастровий номер земельної ділянки чи інших відомостей, що дозволяли б її ідентифікувати.
Крім того, вимагаючи від суду зобов'язати Держгеокадастр видати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з використанням меншого коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, позивач не вказує числового значення коефіцієнту, який протиправно був застосований відповідачем та який підлягає застосування для захисту його порушеного права.
Натомість позивач оперує абстрактними поняттями «більшим» та «меншим» коефіцієнтом, що не дозволяє визначитись із змістом правовідносин.
Суд також звертає увагу на наявність неузгодженостей між змістом позовної заяви та прохальною частиною позову, у частині, що стосується суб'єктного складу учасників справи.
Зі змісту позову слідує, що у якості відповідача позивач визначив «Головне управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області».
Натомість у прохальній частині позову позивач просить визнати протиправними дії «територіального органу Держгеокадастру», а вимога про зобов'язання вчинити дії направлена до Держгеокадастру.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах дії, з якими не погоджується позивач і які стали приводом звернення до суду, вчинялись структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Київській області - відділом у Васильківському районі Київської області.
Оскільки відділ у Васильківському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області не має статусу юридичної особи та є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідачем, з огляду на характер та зміст спірних правовідносин, має бути Головне управління Держгеокадастру у Київській області.
При цьому вимоги в частині зобов'язання вчинити певні дії, враховуючи зміст спірних правовідносин, також мають бути звернуті до Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Таким чином, позивачеві необхідно уточнити зміст позову, шляхом зазначення вірного найменування відповідача (Головне управління Держгеокадастру у Київській області) та викладу прохальної частини таким чином, щоб вона: (1) чітко давала змогу ідентифікувати земельну ділянку, (2) суб'єкта владних повноважень - відповідача, дії якого оскаржуються, (3) а також коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, використання якого позивач вважає протиправним, (4) та який має бути застосованим у разі задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- уточненої позовної заяви шляхом виправлення найменування відповідача; приведення прохальної частини позовної заяви у відповідність до підстав позову та змісту спірних правовідносин шляхом: (1) зазначення даних, що дозволяють ідентифікувати земельну ділянку, НГО якої, на думку позивача, було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, (2) зазначення правильного найменування відповідача, (3) зазначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, використання якого позивач вважає протиправним, та який має бути застосованим у разі задоволення позову (його числового значення).
Уточнену позовну заяву необхідно надати у двох примірниках (для суду - в матеріали справи та для направлення відповідачеві).
Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Берріком» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.