Справа № 420/126/19
19 лютого 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Сидорівського С.А.
представника позивача - Козачок О.В.
представника відповідача - Поперечного О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонні покриття та технології" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 0043821402 від 08.10.2018 р.,-
08.01.2019 року з позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетонні покриття та технології" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 0043821402 від 08.10.2018 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, щодо безпідставності проведеної перевірки працівниками Головного управління ДФС в Одеській області, за результатами якої складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0043821402 від 08.10.2018 року.
Зокрема, TOB «Бетонні покриття та технології» вказує, що своєчасно здійснив всі заходи впливу на іноземних контрагентів щодо отримання продукції, та ним отримано позитивні висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, а тому відсутні правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначених ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР, у зв'язку з тим. що висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення строків законодавчо встановленого строку розрахунків..
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Через канцелярію суду 28.01.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийняті за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2019 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Бетонні покриття та технології» зареєстровано 10.08.2017 року юридичним департаментом Одеської міської ради за №15561020000063400, податковий номер платника податків - 41517968, зареєстровано за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька 1-А. Станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
На підставі направлення від 03.09.2018 року № 7576/14-02 Головним управлінням ДФС в Одеській області та повідомлення № 017-31843 від 06.06.2018 року уповноваженого АБ «Південний» проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом № 151117 від 15.11.2017 року.
За результатами перевірки, складений акт № 2002/15-32-14-02/41517968 від 18.09.2018 року.
Так, у вказаному акті зазначено, що встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару по контракту від 15.11.2017 року № 151117, укладеного з компанією GЦKER IS MAKІNALARI SAN VE TIC A.S, (Туреччина), у сумі 400 000,0 дол. США
TOB «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» не погоджується із встановленим порушенням, пояснюючи наступне. '
Між TOB «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (далі - «Покупець») та GЦKER І8 MAKІNALARI SAN VE TIC A.S, Республіка Туреччина (далі - «Продавець») був укладений контракт № 151117 (далі -Контракт) купівлі-продажу бетоноукладального комплексу Gomaco GP4 (далі - Товар). Загальна вартість контракту складає 2 000 000,00 доларів США. Строк дії контракту - з дати підписання до 31.12.2018 року.
Згідно п. 4.2 вказаного контракту № 151117 від 15.11.2017 року GЦKER IS MAKІNALARI SAN VP TIC A.S. повинен був доставити товар на митницю у м. Одеса (порт Чорноморські) до 01.05.2018 року.
На виконання п.3.1. вказаного контракту, TOB «Бетонні покриття та технології» 24.11.2017 року здійснена передоплата за Товар у розмірі 400 000.00 (чотириста тисяч ) доларів США, що становить 20 % від загальної вартості контракту, а решту - 80% від загальної вартості контракту, що становить 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) доларів США TOB «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» повинні були сплатити протягом п'яти банківських днів з моменту отримання повідомлення від GЦKER IS MAKІNALARI SAN VE ТІС A.S про готовність відправити товар.
Однак, Продавець 11.04.2018 року електронною поштою повідомив Покупця про те, що бетоноукладальний комплекс Gomaco GP4 буде готовий до відправки тільки 15.05.2018 року, у зв'язку із затримкою поставки деяких комплектуючих з боку постачальника заводу-виробника (GOMACO INTERNATIONAL LTD). В результаті чого, TOB «Бетонні покриття та технології» направило 13.04.2018 року лист з вимогою повідомити реальні дати поставки Товару.
У зв'язку з наведеним, між TOB «Бетонні покриття та технології» та GЦKER ІS MAKINALARI SAN VE ТІС A.S була 30 квітня 2018 року укладена додаткова угода до контракту № 151117 про продовження строків поставки бетоноукладального комплексу Gomaco GP4 до 07 липня 2018 року.
Продавець 08 травня 2018 року окремими листами підтвердив відправку Товару зі складу, що розташований в Іда Грув, Айова, США тільки 15 травня 2018 року та надав відомості, щодо резервування послуг перевезення та фрахту, з якого вбачається, що орієнтовною датою доставки Товару до місця призначення є 07 липня 2018 року.
У зв'язку з викладеним, TOB «Бетонні покриття та технології» 23 травня 2018 року звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для отримання Висновку щодо продовження строків розрахунків (поставки) за зовнішньоекономічними операціями.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було відмовлено 30 травня 2018 року у видачі відповідного Висновку, у зв'язку із відсутністю відповідного обґрунтування щодо необхідності продовження встановленого строку поставки- додаткової угоди до контракту про продовження строків поставки.
TOB «Бетонні покриття та технології» 11 червня 2018 року додатково було надано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України завірену копію додаткової угоди № б/н від 30.04.2018 щодо продовження строків поставки по контракту № 151117 від 15.11.2017 року, укладеного між TOB «Бетонні покриття та технології» та GЦKER IS MAKІNALARI SAN VE ТІС A.S, Республіка Туреччина.
За результатами якого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 18.06.2018 року видано Висновок № 389, щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями у зв'язку із поставкою складного технічного виробу (товарів спеціального призначення) до 07 липня 2018 року.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, або встановлених Національним банком України встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ТОВ «Бетонні покриття та технології» отримано Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями по контракту від 15.11.2017 року №151117 до 18.06.2018 року.
Також судом встановлено, що згідно висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №389 від 18.06.2018 року щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями по контракту від 15.11.2017 року №151117, граничним строком надходження 400000,00 дол. США є 11.06.2018 року.
Імпортна продукція (бетоноукладальний комплекс Gomaco GP4) надійшла на територію України 04.07.2018 на адресу TOB "БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" від компанії GOKER IS MAKINALARI SAN VE TIC A.S. відповідно до коносаментів (Bill of Lading) з відміткою Одеської митниці - під митним контролем від 04.07.2018 та МД (оформленій в режимі ІМ40) №UA500010/2018/010980 від 18.07.2018 року на загальну суму 2 000 000,0 дол.США (52 443 126,00 грн., за курсом НБУ 26,221563 грн./l дол.США), в тому числі - 400 000,0 дол.США (10 488 625,20 грн., за курсом НБУ 26,221563 грн./l дол.США).
З приводу встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.
Обмеження за строками розрахунків при експорті товарів/послуг встановлені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон 185/94-ВР), згідно з якою виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Наведена норма чітко встановлює обов'язок зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті».
Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постанова набирає чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які втрачають чинність 16 червня 2017 року.
Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 25.05.2017 № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» постановив: Внести до Постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (зі змінами) такі зміни: пункт 1 виключити. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування. Офіційно опубліковано 25.05.2017.
Відповідно до підпункту а пункту 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів через розподільні рахунки.
Тобто кошти, які знаходяться на розподільчому рахунку, перебувають на території України. У свою чергу уповноважений банк забезпечує зарахування коштів, що перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) на аналітичні (розподільчі) рахунки, які є окремими для кожного суб'єктів господарювання.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.
Порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», чітко встановлює обов'язок її зарахування саме на валютні рахунки, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.
При цьому, незважаючи на те, що в умовах обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до законодавства клієнт не має можливості використовувати кошти з розподільчого рахунку, ці кошти належать клієнту, а операції по надходженню іноземної валюти на розподільчий рахунок відповідно до вимог П (С) БО 21 підлягають обліку на субрахунку 316 "Спеціальні рахунки в іноземній валюті", передбаченого Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Відповідно до п.3 р. ІІ Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110, банк використовує розподільчі рахунки з метою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що датою виконання вимог статті 1 № 185/94-ВР є дата зарахування коштів на розподільчі рахунки позивача в уповноваженому банку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 року у справі №808/502/17 та від 27.03.2018 року у справі №826/9288/16.
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи представником відповідача не надано доказів не своєчасності звернення позивача до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями по контракту від 15.11.2017 №151117 та не надано доказів щодо бездіяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України під час розгляду звернення позивача.
Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями: «порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ч.3 ст.139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонні покриття та технології» судового збору у сумі 8 450,43 грн..
Керуючись ст. ст. 238, 239, 241,243, 248, 256, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонні покриття та технології" (Код ЄДПРОУ 41517968, місцезнаходження: 68009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А) до Головного управління ДФС в Одеській області (Код ЄДПРОУ 39398646, місцезнаходження: 68044, м. Одеса, вул. Семінарська 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0043821402 від 08.10.2018 р. - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0043821402 від 08.10.2018 р.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст виготовлено та підписано судом 01.03.2019 року.
Суддя Л.М. Токмілова
.