Справа № 420/6111/18
19 лютого 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, про визнання протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо несплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017 р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017 р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р., зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі розрахувати на час виплати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р., стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 27500,00 грн.
Ухвалою суду від 28.11.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, однак відповідач порушив строки виплати частин пенсії ОСОБА_1, а саме за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017 р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017 р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р. Разом з тим, позивач зазначив, що він зазнав моральної шкоди на етапі особистого спілкування із співробітниками відповідача та на етапах судового процесу по справах №522/26983/13-ц, №522/209/16-а, №522/7044/17 та №815/2000/18. Також, позивач зазначив, що моральна шкода заподіяна йому відповідачем в результаті порушення ним статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позивач у позовній заяві також пояснив, що з 15.05.2013р., з моменту подання заяви на призначення пенсії позивачу -в результаті аморальних і протиправних дій відповідача, ОСОБА_1 поніс душевні, моральні страждання і отримав значне ушкодження здоров'ю та що стан здоров'я став погіршуватись особливо швидко з листопада 2013 року. Водночас, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду на його користь в розмірі 5000,00грн. за кожний з 5,5 років, напротязі якого триває ця справа. У звґязку з викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
17.12.2018р. до суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. залишена без змін, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеса, яке реорганізоване в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 18.07.2013р., враховуючи окремі документи за 1996- 1999 роки,у зв'язку з чим управлінням переведено перерахунок пенсії за період з 18.07.2013 по 28.02.2017р., розраховано доплату у розмірі 18965,15грн., яку позивач отримав у березні 2017року. Також, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17 управління зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 13.10.2016р. з урахуванням довідки про заробітну плату від 19.04.2013р. №29/4-13/3, виданої ВАТ «Одеський судноремонтний завод №2» та управлінням проведено перерахунок з урахуванням зазначеної довідки та за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р. розраховано доплату в сумі 6086,93 грн., яку позивач отримав в лютому 2018 року та розпорядженням управління від 10.09.2018р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. по справі №815/2000/18 виконано в повному обсязі, борг по перерахунку склав 13816,09 грн. та був сплачений у жовтні 2018 р. За результатами перевірки пенсійної справи, розпорядженням від 08.11.2018р. було відкореговано порядок виконання судових рішень, сума переплати пенсії за період з серпня 2013 по листопад 2018 склала 16060,78 грн. Також, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. по справі №815/2000/18 на управління не покладено зобов'язання проведення розрахунку компенсації. При цьому, відповідач зазначив, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів які вже буди нараховані, а спірні виплати пенсії позивачу нараховані не були, оскільки було порушено питання про право на такі виплати. Водночас, управління вважає, шо докази, надані позивачем, не підтверджують наявність причинного зв'язку між діями управління і моральними стражданнями, погіршенням стану здоров'я позивача, а також не доведено, шо саме з вини управління йому було завдано моральну шкоду.
19.12.2018р. до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій позивач наголошує, що в рішеннях суду по справах №522/209/16-а, №522/7044/17, №815/2000/18 дії відповідача були визнані незаконними, протиправними та відповідно судами було встановлено, що з вини відповідача пенсія не була нарахована і сплачена ОСОБА_1 вчасно. Разом з тим, позивач зазначив, що не погоджуюсь з думкою відповідача, що докази, які він надав в позовній заяві, не підтверджують наявність причинного зв'язку між діями управління і моральними стражданнями, погіршенням стану здоров'я, а також з тим, що не доведено, на думку відповідача, що саме з вини управління позивачу було завдано моральну шкоду, а основним фактором погіршення здоров'я позивача є неординарні обставини - відповідач вже шостий рік, з 15.05.2013 р. не може правильно підрахувати пенсію, знижає її, вчиняє протиправні дії.
23.01.2019р. до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення позивача у яких зазначено про те, що протоколом відповідача від 26.11.2018р. №951050832248 було зменшено позивачу пенсію з 3300,80грн. до 2854,80грн., у звґязку з чим до Одеського окружного адміністративного суду було подано відповідну позовну заяву про визнання таких дій відповідача протиправними. 21.01.2019р. справа №420/6558/18 була розглянута та задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Станом на 22.01.2019р. в особистому кабінеті на ВЕБ-порталі пенсійного фонду Українив розділі «Дані з пенсійної справи», зазначено, що «наступна дата виплати пенсії 24.02.2019р.», тобто відповідач, на думку позивача, знову не збирається сплачувати пенсію, а внаслідок цієї невизначеності позивач психологічно і фізично страждає, підвищується артеріальний тиск, періодично погіршується зір. Водночас, позивач пояснив, що з 17.05.1974р. він користується контактними лінзами та що на обох оках трансплантовані рогівки від інших людей, а з 12.11.1986р. позивач змушений носити жорстку контактну лінзу на оперованому оці безпосередньо на трансплантанті рогівки. При цьому, внаслідок протиправних, на думку позивача, дій позивач вимушений витрачати весь час, поки він може носити контактну лінзу, на підготовку судових документів по захисту своїх прав від протиправних дій відповідача. Зазначена історія, яка розпочалась з публікації критичної статті в «Українській правди», примусила позивача підготувати вже декілька сотен сторінок судових документів, загальної вагою 6,5 кг. Оскільки ОСОБА_1 не є професійним юристом, позивач пояснив що підготовка до судових процесів займає дуже багато часу та весь час який позивач може носити лінзу він витрачає на підготовку до захисту своїх прав в суді, що порушує сімейні звґязки, не дає змоги займатися своєю професією, зір значно погіршився за останні роки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату з 18.07.2013р. враховуючи слідуючи документи :1) За 1996 рік:-Довідку- форма №3 про нарахування заробітної плати з 01-07.1996р. на сумму 1463.42 грн без розбивки по месяцях (документ №11 розписки-повідомлення від 15.05.2013), -"Окончательный расчет подоходного налога за 1996 год" Державної податкової адміністрації у Приморському районі м.Одеси на сумму 3657,42 грн без розбивки по месяцях (лист 56 пенсійної справи); Висновок Державної податкової адміністрації у Приморському районі м.Одеси від 12.03.1997р.; -Заяву ОСОБА_1 від 11.03.997р. про повернення йому переплати подохідного податку за 1996 год; -Трудову угоду на виконання рабіт с 15.07.1996р. по 31.12.1996р. з оплатою 12800000 крб. в місяць ; -Акт виконаних робіт до нього (документ №21 розписки-повідомлення); -Трудову угоду на виконання робіт з 01.09.1996р. по 31.09.1996р. з оплатой 360 грн в месяць; -Акт виконаних робіт до нього (документ №22 розписки-повідомлення); 2)За 1997 рік: -Трудову угоду на виконання робіт с 15.12.1996 по 01.07.1997 с оплатой 250 грн. в місяць ; -Акт виконаних робіт до нього ; -Трудову угоду на виконання робіт с 01.07.1997 по 31.12.1997 с оплатой 250 грн в місяць ;-Акт виконаних робіт до нього;-Трудову угоду на виконання робіт с 01.08.1997 по 01.09.1997 с оплатой 250 грн в місяць;-Акт виконаних робіт до нього (документ №23 розписки-повідомлення);-Довідка Одеського судноремонтного заводу №2 про працю за трудовою угодою та його заробітну плату з 08.1997-07.1998р.р. від 04.08.1998р. ; За 1998 рік: Трудову угоду на виконання робіт с 01.01.1998 по 30.06.1998р. с оплатой 250 грн в місяць; Акт виконаних робіт до нього (документ №25 розписки-повідомлення); Трудова угода на виконання робіт с 01.07.1998 по 31.12.1998р с оплатой 300 грн в місяць; Акти виконання робіт до нього (документи №26, 27, 28 розписки-повідомлення); Трудову угоду на виконання робіт з 24.09.1998 по 09.10.1998р. с оплатой 500 грн.; Акти виконання робіт до нього (документ №28, 29, 30 розписки-повідомлення); Довідка від 04.08.1998р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 08.1997-07.1998р.; Довідка від 03.12.1998р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.1998-11.1998р.; Довідка від 07.03.1999р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 03.1998-02.1999 ; За 1999 рік:Трудову угоду на виконання робіт з 01.01.1999 по 30.06.1999р. с оплатою 300 грн в місяць ,Акти виконаних робіт до нього (документ №25 розписки-повідомлення); Довідка від 07.03.1999р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 03.1998-02.1999 ; в іншій частині позовних вимог - відмовлено(а.с.39-40 т.1). Зазначене рішення набрало законної сили 01.02.2017р.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. по справі №522/209/16-а залишено без змін постанову Приморського районного суду м.Одеси від 03.10.2016р.(а.с.40-43 т.1).
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 13.09.2017р. по справі №522/7044/17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1.
Постановою Одеського апеляційного адміністратвиного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17 скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2017 року; адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання вчинити певні дії за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016 рр. - залишено без розгляду. В іншій частині ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 29.04.2013р. № 29/4-13/3 ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2». Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 13.10.2016р. з урахуванням даних довідки про заробітну плату від 29.04.2013 року № 29/4-13/3 ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с.44-50 т.1). Зазначене рішення набрало законної сили 19.12.2017р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. по справі №815/2000/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій та зобовґязання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Центрального обґєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, щодо зменшення розміру середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 18.07.2013 року по 12.10.2016 року; зобов'язано Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок розміру середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки про заробітну плату №29/4-13/3 від 29.04.2013 р. Одеського судноремонтного заводу №2 і перерахувати пенсію; зобов'язано Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину пенсії за період з 18.07.2013 р. по 12.10.2016 р. з врахуванням перерахунку, здійсненого на підставі довідки про заробітну плату №29/4-13/3 від 29.04.2013 року Одеського судноремонтного заводу №2(а.с.52-58 т.1). Зазначене рішення набрало законної сили 23.08.2018р.
Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №ВЕБ-15001-Ф-С-18-019813 від 20.09.2018р. повідомлено ОСОБА_1, на звернення, зареєстровані на Веб-порталі Пенсійного фонду України, про те, що:- на виконання постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а управлінням проведено перерахунок пенсії та за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р. розраховано доплату у загальній сумі 18965,15грн., яка отримана заявником - у березні 2017року; - на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17 управлінням проведено перерахунок за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р. та розраховано доплату у сумі 6086,93 грн., яку заявник отримав у лютому 2018 року. Водночас у вказаному листі від 20.09.2018р. Пенсійний фонд зазначив про те, що вказаними рішеннями не покладено зобов'язання проведення розрахунку компенсації(а.с.34-35 т.1).
04.09.2018р. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надало відповідь на звернення ОСОБА_1 від 23.08.2018р. щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. №815/2000/18 та виплати компенсації на недоплачені кошти, що рішення №815/2000/18 від 25.06.2018р. не набрало законної сили(а.с.25-26 т.1).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19.10. 2000р. №2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Таким чином, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Враховуючи викладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16 та підтримана у постанові Верховного суду від 20.02.2018р. по справі №522/5664/17.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Судом встановлено, що з постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а(а.с.39 т.1), з урахуванням висновків ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. №522/209/16-а(а.с. 40-43 т.1); постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17(а.с.44-51 т.1); рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. по справі №815/200/18 (а.с.52-58 т.1) вбачається, що несвоєчасне нарахування спірних пенсійних виплат відбулося у зв'язку з протиправною бездіяльністю та діями пенсійного органу, що встановлено у відповідних судових рішеннях, а тому позивач має право на отримання відповідної компенсації.
За таких обставин, суд приходить висновку, що дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо несплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р., є протиправними.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо несплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду, позовні вимоги про зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) розрахувати на час виплати і виплатити ОСОБА_1(код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р., також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь позивача моральної шкоди в розмірі 27500,00 грн., що відповідає 5500,00грн. за кожний з 5,5 років, напротязі яких позивач в судовому порядку оскаржує дії відповідача щодо розміру пенсії, судом встановлено наступне.
Виходячи з аналізу норм статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, які регулюють загальні підстави і порядок відшкодування моральної шкоди, під останньою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння щодо її заподіяння, наявність причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.
Разом з тим, суд зазначає, що в свою чергу, позивач повинен довести факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі особа оцінює заподіяну їй шкоду, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору належними, допустимими та достовірними доказами.
Позивачем не доведено з яких міркувань він виходив визначаючи розмір моральної шкоди саме у розмірі 5500,00 грн. за кожний рік судових розглядів справ щодо розміру його пенсії, та її розрахунок.
Щодо посилання позивача на те, що основною підставою для стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі моральної шкоди є жорсткі контактні лінзи на оперованому оці безпосередньо на трансплантанті рогівки, які позивач може носити лише декілька годин, які він змушений витрачати на підготовку до судових справ, суд враховує, що позивач вказані лінзи носить з 12.11.1986р., тобто до 15.03.2013р., дати з якої, як зазначив позивач, Пенсійний Фонд не може вірно розрахувати пенсію.
Суд не приймає до уваги посилання позивача в підтвердження наявності підстав для стягнення моральної шкоди на те, що станом на 22.01.2019р. в особистому кабінеті на ВЕБ-порталі пенсійного фонду Українив розділі «Дані з пенсійної справи», зазначено, що «наступна дата виплати пенсії 24.02.2019р.» та що внаслідок цієї невизначеності позивач психологічно і фізично страждає, підвищується артеріальний тиск, періодично погіршується зір, оскільки вказані обставини не відносяться до предмету позову про компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати за судовими рішеннями.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Враховуючи викладене та те, що компенсація за порушення строків виплати пенсії проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, на виконання судового рішення та Пенсійним фондом вказані дії у добровільному порядку вчинено не було, при цьому зазначені дії мають триваючий та неодноразовий характер, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про відшкодування йому моральної шкоди.
При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності та справедливості, ступінь моральних страждань позивача, обставини справи і вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 1853,00 грн., що відповідає прожитковому мінімуму з 01.01.2019р. відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.
Враховуючи предмет позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо несплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) розрахувати на час виплати і виплатити ОСОБА_1(код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р.
Стянути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі(код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 1853,00грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три гривні).
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 01.03.2019р.
Суддя К.О. Танцюра
.