Справа № 420/575/19
28 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса,вул. Розумовська, 37 код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправними та скасування постанов,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з позовом до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко Сергія Борисовича ВП № 58003003 від 04.01.2019 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП № 58003003 від 04.01.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 по справі №815/3132/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови (викладена в листі №2493/Л-11 від 09 січня 2018 року) ОСОБА_2 у здійсненні нарахування та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн. за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018, апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору.
З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018, головним управлінням ОСОБА_2 16.11.2018 здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн за період з 01.01.2011 по 30.11.2017, як зазначено в рішенні суду.
Враховуючи, що 28.08.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі - Постанова №649) виплата розрахованої суми компенсації буде проводитись відповідно до вимог зазначеної постанови.
На даний час на запит Пенсійного фонду України головним управлінням для формування реєстру в електронній формі підготовлено та 18.01.2019 відправлено інформацію про судові рішення, ухвалені починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018. за якими наявна сума невиплачених коштів, у тому числі про виконання рішення по справі № 815/3132/18
З наведених підстав Позивач вважає, що рішення ним виконано у пвному обсязі, а тому постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко Сергія Борисовича ВП № 58003003 від 04.01.2019 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП № 58003003 від 04.01.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. належать до скасування.
Ухвалою судді від 20.02.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.02.2019 року на 10:40 год.
Ухвалою від 20.02.2019 року у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №58003003.
25.02.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 04.01.2019 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 815/3132/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 30.11.2018 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року.
04.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ГУПФУ.
31.01.2019 року до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області про часткове виконання рішення суду, а саме: нараховано компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії. Виплата нарахованої заборгованості у сумі 36276,87 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
Таким чином Відповідач вважає, що рішення виконано частково (не в повній мірі) та боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі, а тому оскаржувані постанови є правомірними.
У судове засідання, призначене на 26.02.2019 року на 10:40 год., сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України.
26.02.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
26.02.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 по справі №815/3132/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови (викладена в листі №2493/Л-11 від 09 січня 2018 року) ОСОБА_2 у здійсненні нарахування та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн. за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018, апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору.
Позивачем, з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018, ОСОБА_2 16.11.2018 здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн за період з 01.01.2011 по 30.11.2017.
Також судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 04.01.2019 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 815/3132/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 30.11.2018 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 28211,21 грн за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року.
04.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору з ГУПФУ в Одеській області.
Вищезазначені постанови листами від 04.01.2019 року були направлені відповідачем на адресу головного управління ПФУ в Одеській області та отримані останнім 03.12.2018 року
У відповідь на даний лист головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області лист №1440/03, у якому зазначило, що ОСОБА_2 нараховано компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії. Виплата нарахованої заборгованості у сумі 36276,87 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. На даний час на запит Пенсійного фонду України головним управлінням для формування реєстру в електронній формі підготовлено та 18.01.2019 відправлено інформацію про судові рішення, ухвалені починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018. за якими наявна сума невиплачених коштів, у тому числі про виконання рішення по справі № 815/3132/18.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Тобто, набрання судовим рішенням законної сили є підставою для його виконання.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.п.1-2 Розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Згідно з ч.9 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа. Відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Під час розгляду справи позивач не надав до суду належних та допустимих доказів закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Також, під час розгляду справи позивач не надав до суду належних та допустимих доказів виконання в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року у справі № 815/3132/18 до відкриття виконавчого провадження (04.01.2019 року).
Як вбачається з листа головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адресованого відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 16.11.2018 року нараховано компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії. Виплата нарахованої заборгованості у сумі 36276,87 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. На даний час на запит Пенсійного фонду України головним управлінням для формування реєстру в електронній формі підготовлено та 18.01.2019 відправлено інформацію про судові рішення, ухвалені починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018. за якими наявна сума невиплачених коштів, у тому числі про виконання рішення по справі № 815/3132/18.
Суд зазначає, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року (далі Порядок №649) визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, зокрема направлення до Пенсійного фонду України: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.
При цьому суд зазначає, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
В той же час, сам реєстр судових рішень, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, серед якого ймовірно наявне судове рішення по справі № 815/3132/18, боржником направлено на адресу Пенсійного фонду України 18.01.2019, тобто вже після відкриття виконавчого провадження № 58003003 - 04.01.2019.
Що стосується посилань Управління ПФУ на немайновий характер судового рішення від 31.08.2018 № 815/3132/18, як обставину, що виключає вчинення державним виконавцем заходів з примусового виконання виконавчого документу та відповідно безпідставність стягнення виконавчого збору, - суд звертає увагу позивача на висловлений 07.03.2018 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 750/7624/17 правовий висновок про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов'язок боржника сплати суми виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.
За таких обставин, оскаржувані постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко Сергія Борисовича ВП № 58003003 від 04.01.2019 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП № 58003003 від 04.01.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. є обґрунтованими та законними, тобто прийнятими у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса,вул. Розумовська, 37 код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко Сергія Борисовича ВП № 58003003 від 04.01.2019 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП № 58003003 від 04.01.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692, 00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.А. Радчук.
.