про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
01 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/148/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Станевської А.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явився;;
представник позивача - ОСОБА_2 - у судове засідання не з'явився;
відповідач - Управління Держпраці у Закарпатській області - представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), в особі представника ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) до Управління Держпраці у Закарпатській області ( 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дії посадових осіб, визнання протиправним та скасування припису та постанови, -
07 лютого 2019 року, ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) щодо додержання законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 протиправними; 2) визнати протиправним та скасування припис про усунення порушень № ЗК 674/217/АВ/ПП від 20 грудня 2018 року; 3) визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року за № ЗК 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 грн.
11 лютого 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 22 лютого 2019 року, недоліки позовної заяви позивачем усунуто, (а.с. 32).
26 лютого 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі, (а.с. 2).
28 лютого 2019 року, представник позивача звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111 690,00 грн. до прийняття судового рішення у справі, (а.с. 50).
Заява мотивована тим, що приписами пункту 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються в тому числі органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України ). Як слідує з оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу №ЗК 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 від 11 січня 2019 року, вона прийнята на підставі абз. 5 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. Листом від 12 лютого 2019 року за № 07-02/670 відповідачем до відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції направлено оригінал вищевказаної постанови для виконання та стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми штрафу, зазначеної у постанові. Тому, позивач переконаний, що у зв'язку з цим існує реальна можливість примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановою Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу і не має намір сплачувати його у добровільному порядку, на даний час існує можливість примусового виконання постанови відповідача.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, (а.с. 60).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву представника позивача, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 частиною 2 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Крім того, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди заявнику або в подальшому унеможливить захист його інтересів.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів та обставин вказаних в заяві про забезпечення позову. Жодного доказу на підтвердження відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року за № ЗК 674/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-08 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 грн., заявником до суду не надано.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, суд зауважує, що право пред'явлення Управлінням Держпраці у Закарпатській області вказаної постанови до виконавчого органу для примусового виконання не може бути достатньою підставою для зупинення дії такої, а відтак питання щодо забезпечення позову з наведених підстав позивача є не обґрунтованим.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На переконання суду, намір подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування даної заяви та достатніх доказів наявності очевидної протиправності рішення, дій та порушення прав, свободам та інтересів особи до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя Т.В. Скраль