Справа № 755/3155/19
про відмову у видачі судового наказу
"01" березня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 160-164 Цивільного процесуального кодексу України за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Сосюри 4» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу судового наказу, -
22 лютого 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Сосюри 4» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу судового наказу та 26 лютого 2019 року була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу наступного.
Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як роз'яснено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 № 14, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги
телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Відповідно до заявлених вимог, заявник просить суд: видати судовий наказ відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (власниками квартири АДРЕСА_1 в розмірі 1/3, в рівних долях), про стягнення з них на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «В. Сосюри, 4» заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги (прибирання будинку та прибудинкової території), за період з 01 серпня 2017 року по 01 жовтня 2018 року, в розмірі 1 932,64 гривні та витрати по оплаті судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 192,10 гривень, а всього на загальну суму 2 124,74 гривень.
При цьому, в якості боржників у поданій заяві заявником було визначено - гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як співвласників квартири АДРЕСА_1. В той же час, у поданій заяві заявником було зазначено, що особовий рахунок за даною адресою належить гр. ОСОБА_6, яка і проживає за даною адресою. Відомості про факт належності особового рахунку саме гр. ОСОБА_6 також підтверджується довідкою № 483-Д від 07 квітня 2017 року щодо власників особових рахунків будинку АДРЕСА_1. Натомість, згідно листа-відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 02 червня 2017 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 таОСОБА_6 (без зазначення прізвища) по 1/3 частині кожній. Таким чином, з викладених у заяві про видачу судового наказу відомостей вбачається наявність розбіжностей в частині визначення суб'єктного складу щодо наявної заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а саме належності особового рахунку іншій особі, ніж визначена у якості боржника, та відповідного не зазначення останньої в якості сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 Цивільного процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 160, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Сосюри 4» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу судового наказу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: