Справа № 755/19067/18
"28" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
11.12.2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.11.2011 року у розмірі 19828,53 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг у зв'язку із чим підписав заяву №б/н від 22.11.2011 року, згідно якої відповідач отримав кредит у розмірі 2800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України і відповідно формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи Банку». Позивач вказує, що підписаною заявою відповідача підтверджується факт повного інформування останнього про умови кредитування в банку, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовій формі. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на положення ст.ст. 207, 638 ЦК України, а також вказує, що свідченням визнання відповідачем угоди є факт користування картковим рахунком та використання кредитних коштів, що відповідає положенням ч. 2 ст. 642 ЦК України. Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. При цьому, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Позивач вказує, що з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 31.10.2018 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 23497,46 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2505,78 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 17911,68 грн.; заборгованість за пенею та комісією в сумі 3080,00 грн.. Позивач зазначає, що 18 листопада 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва було ухвалено заочне рішення, яким вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 листопада 2011 року у розмірі 5843 гривень 81 копійки, яку позивач просить відняти від суми заборгованості, яка утворилася станом на 31.10.2018 року, та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19828,53 грн., та витрати пов'язані зі сплатою судового збору, що є предметом позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами була отримана відповідачем 10.01.2019 року.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 2.1.1. Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, вказані умови використання кредитних карт ПАТ КБ Приватбанку, Пам'ятка клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком і клієнтом по випуску і обслуговуванню карт. Банк випускає клієнту картку на основі заяви, належним чином заповненої і підписаної клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку картки здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення щодо можливості випуску клієнту картки. Клієнт зобов'язується виконувати правила випуску, обслуговування і використання карт банку і за наявності додаткових карт забезпечити виконання правил утримувачами додаткових карт.
Згідно п. 2.1.1.2. вищевказаного Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата отримання картки, вказана у заяві.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2011 року ОСОБА_1складена та підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Згідно інформації викладеної у вказаній заяві, останній підтвердив, що він погоджується із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, визначено, що Умови та Правила надання банківських послуг, Пам'ятка Клієнта, Тарифи, а також заява про приєднання до Умов та Правил становить укладений Договір про надання банківських послуг.
Як вбачається з витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідачем отримано кредитну картку «Універсальна» з базовою відсотковою ставкою - 3,0%на місяць, розміром щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості, з пенею за несвоєчасне погашення заборгованості пеня = пеня (1) + пеня (2), де : пеня (1) (базова відсоткова ставка за договором)/ 30 - нараховується за кожний день прострочки кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн., та штрафом за порушення строків платежів за будь - яким із грошових зобов'язань у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Зважаючи на викладене, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1був підписаний кредитний договір № б/н від 22 листопада 2011 року, за яким було надано кредитну картку «Універсальна», із встановленням відновлювального кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2800,00 грн..
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України
Отже, законодавством передбачено нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання (постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-1206цс15).
Крім того, Верховний Суд України від 25 травня 2016 року у справі №6-157цс16 прийшов до висновку, що з ухваленням рішення про задоволення вимог кредитора в період дії строку кредитного договору припиняються правовідносини сторін, які ґрунтуються на кредитному договорі, і що в такому разі нарахування процентів за користування кредитом з моменту ухвалення судового рішеннядо його фактичного виконання законом не передбачено.
Крім того, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно, його борг складатиме, зокрема, проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами. Таким чином, вищенаведеними правовими нормами передбачено стягнення на користь позикодавця проценти за договором позики за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 02.09.2015 у справі № 6-369цс15).
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, ПАТ КБ «Приватбанк» скористався своїм правом стягнення з ОСОБА_1, заборгованість по кредитному договору №б/н від 22.11.2011 року в розмірі 5843,81 грн., ці обставини встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у цивільній справі №755/23328/14-ц..
Виходячи зі змісту мотивувальної частини рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у цивільній справі №755/23328/14-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, дослівно зазначено: «Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 22 листопада 2011 року станом на 30 червня 2014 року відповідач має заборгованість - 5 843,81 гривень, яка складається з наступного: 2505,78 гривень - заборгованість за кредитом; 2103,56 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 480,00 гривень - заборгованість з пені та комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина); 254,47 гривень - штраф (процента складова)».
Відповідно до частини 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно пред'явлені вимоги до відповідача ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по кредитному договору №б/н від 22.11.2011 року, в сумі 19828 грн. 53 коп., оскільки на час виникнення цього спору строк дії договору сплинув, позивач скористався правом стягнення з позичальника заборгованості по кредитному договору, звернувшись з відповідним позовом до суду, за результатами розгляду якого ухвалене рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року.
В той же час чинним законодавством, яке регулює спірні відносини, не передбачено право кредитора вимагати від боржника сплату боргу після ухвалення судового рішення про задоволення вимог кредитора та після спливу строку дії кредитного договору, оскільки у такий спосіб припиняються правовідносини сторін, які ґрунтуються на кредитному договорі.
Надаючи оцінку вимогам позивача в частині визначення загального розміру заборгованості, суд враховує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення загальної суми боргу за тілом кредит в розмірі 2505,78 грн., яка стягнута за рішенням суду, а відносно нарахованих відсотків в загальному розмірі 17911,68 грн. суд зазначає, що згідно розрахунку заборгованості, відсотки нараховувались на заборгованість по тілу кредиту, які були стягнуті за рішенням суду, що є не припустимим, в той же час нарахування відсотків має здійснюватись з дотриманням умов п. 2.1.1.12.6.3 Умов та правил надання банківських послуг, яким визначено, що відсотки за користування кредитом нараховуються в день їх сплати, передбаченої п. 2.1.1.12.4 та п. 2.1.1.12.5, при цьому відсотки нараховуються кожного місяця за кождний календарний день за фактично використаних в рахунку кредиту, з дня списання з карти рахунку до дня, коли кредитний ліміт стає простроченим.
Виходячи з встановлених вище обставин, суд не убачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 пені відповідно до договору у розмірі 3080,00 грн., оскільки в розрізі даного спору позикодавець має право скористатись лише одним можливим способом відновлення порушеного права - заявити вимогу про стягнення з позичальника процентів за договором позики за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів, а не застосування штрафних фінансових санкцій, передбачених умовами кредитного договору, дія якого припинена.
Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28.02.2019 року.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570);
Відповідач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Суддя -