Дата призначення -
25 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/1077/15-г/7
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Стадник М.С. , судді Андрусик Н.О. , судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Кучер Р.В.
розглянув скаргу Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича №б/н від 19.12.2018р. (з врахуванням заяви від 20.02.2019р.) на дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі №921/1077/15-г/7
за позовом Фізичної особи - підприємця Трофимець Ігора Анатолійовича, АДРЕСА_2
до Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича, АДРЕСА_1
про cтягнення 2 512 113,50 грн.
за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича, АДРЕСА_1, номер ЄДРПОУ НОМЕР_1
до Фізичної особи - підприємця Трофимець Ігора Анатолійовича, АДРЕСА_2, номер ЄДРПОУ НОМЕР_2
про визнання договору про узгодження та реструктуризацію заборгованості від 26.03.2013р. недійсним
За участю представників:
заявника - Дубчак Сергій Петрович, ордер ТР№039061 від 20.02.2019р.;
стягувача - Хлєбніков Сергій Володимирович, довіреність №455 від 20.02.2019р.;
органу ДВС - Савчук Анастасія Олександрівна, довіреність №886/01 від 16.01.2019р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2016р. (набрало законної сили 13.06.2016р.) первісний позов задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича на користь Фізичної особи-підприємця Трофимець Ігора Анатолійовича 1 385 806,70 грн. боргу та 20 787,10 грн. судового збору; в зустрічному позові про визнання Договору про узгодження та реструктуризацію заборгованості від 26.03.2013р. недійсним - відмовлено.
На виконання рішення суду видано 19.07.2016р. наказ про його примусове виконання.
Фізична особа-підприємець Красновський Віталій Васильович звернувся із скаргою №б/н від 19.12.2018р., у якій просить: 1) визнати дії Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо оцінки майна - неправомірними та визнати недійсними висновок фізичної особи-підприємця Чимбура Богдана Степановича про вартість об'єкту оцінки - нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3 та належить Красновському Віталію Васильовичу, станом на 30.11.2018р., без урахування ПДВ у розмірі 1 682 030,00 грн.; 2) зобов'язати Тернопільський міський відділ ДВС призначити повторну оцінку вартості об'єкта нерухомості; 3) зупинити передачу майна - нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3 - на реалізацію.
Ухвалою суду від 27.12.2018р. скаргу №б/н від 19.12.2018р. залишено без руху. Встановлено боржнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення скарги без руху.
Фізична особа-підприємець Красновський Віталій Васильович подав заяву №б/н від 18.01.2019р., у якій усунено недоліки скарги №б/н від 19.12.2018р.
Ухвалами суду від 01.02.2019р.: 1/ прийнято до розгляду скаргу №б/н від 19.12.2018р. у справі №921/1077/15-г/7 та призначено судове засідання на 07.02.2019р.; 2/ зупинено передачу на реалізацію описаного та арештованого майна - нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3.
Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 07.02.2019р. повідомив суд про неможливість виконання ухвали суду від 01.02.2019р. про зупинення передачі майна на реалізацію, оскільки арештоване майно передано на реалізацію 12.12.2018р., тобто до моменту винесення ухвали суду, про що свідчать дані реєстрації в Системі електронних торгів арештованим майном, наданих Тернопільською філією ДП "СЕТАМ".
Ухвалою суду від 07.02.2019р.: 1/ продовжено строк розгляду скарги; 2/ відкладено розгляд скарги на 20.02.2019р.; 3/ учасників судового процесу зобов'язано подати суду: Фізичну особу-підприємця Красновського Віталія Васильовича - письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК (при наявності); Фізичну особу - підприємця Трофимця Ігоря Анатолійовича - відзив на скаргу; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК (при наявності); Тернопільський міський відділ ДВС - відзив на скаргу; матеріали виконавчого провадження ВП 51748885 (для огляду в судовому засіданні); копію звіту з оцінки вартості майна станом на 30.11.2018р.; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК (при наявності).
Ухвалою суду від 20.02.2019р. задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича та зупинено реалізацію описаного та арештованого майна - нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться у АДРЕСА_3.
Фізична особа-підприємець Красновський Віталій Васильович подав 20.02.2019р. заяву про уточнення предмету та вимог скарги №б/н від 20.02.2019р. з доказами направлення її копії іншим учасникам судового процесу, де просить вважати пункт 2 вимог в наступній редакції: "- визнати протиправними дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо оцінки майна нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3; - визнати недійсною - скасувати оцінку майна нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3".
Заяву про уточнення предмету та вимог скарги №б/н від 20.02.2019р. прийнято у судовому засіданні 20.02.2019р. судом до розгляду та подальший розгляд скарги здійснюється із її врахуванням.
У судовому засіданні 20.02.2019р., за клопотанням стягувача, постановлено ухвалу про оголошення перерви по розгляду скарги до 25.02.2019р., яку занесено у протокол судового засідання, з повідомленням стягувача ухвалою суду від 20.02.2019р. про дату та час наступного судового засідання, та якою зобов'язано учасників судового процесу подати суду: Фізичну особу-підприємця Красновського Віталія Васильовича - письмові заяви, клопотання з процесуальних питань (при наявності); Фізичну особу - підприємця Трофимця Ігоря Анатолійовича - відзив на скаргу; письмові заяви, клопотання з процесуальних питань (при наявності); Тернопільський міський відділ ДВС - матеріали виконавчого провадження ВП 51748885 (для огляду в судовому засіданні); письмові заяви, клопотання з процесуальних питань (при наявності).
Представник боржника (скаржника) підтримав викладені у скарзі вимоги (з врахуванням заяви 20.02.2019р.) та просить їх задовольнити. На обґрунтування скарги посилається на наступне: - постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС ВП №51748885 від 27.03.2018р. призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Чимбур Б.С., згідно висновку від 27.03.2018р. ринкова вартість нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3, станом на 27.03.2018р., становила 1 150 230,00 грн. без ПДВ; - у зв'язку із закінченням строку дії даного висновку, постановою державного виконавця ВП №51748885 від 25.10.2018р. для участі у виконавчому провадженні повторно призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Чимбур Б.С., згідно висновку від 03.12.2018р. ринкова вартість об'єкта оцінки, станом на 30.11.2018р., становила 1 682 030,00 грн. без ПДВ; - відповідно до п.п. 1, 50, 56 Національного стандарту оцінки №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, а звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), та відповідно до ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовники оцінки майна повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки; - згідно інформації із звіту про оцінку майна станом на 30.11.2018р. та матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що оцінювачем не проводився огляд майна станом на дату повторної оцінки, оскільки підставою для проведення повторної оцінки оцінювач зазначив постанову у ВП №51748885 від 27.03.2018р., а не від 25.10.2018р., а державний виконавець не вжив жодних заходів щодо забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна, у зв'язку з чим не дотримався порядку проведення оцінки майна та визначення його вартості для подальшої реалізації, передбаченого нормами Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Представник стягувача просить у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві від 20.02.2019р., посилаючись на те, що проведення оцінювачем особистого огляду об'єкту оцінки підтверджується наявними у звіті станом на 30.11.2018р. фотоматеріалами, з яких вбачається, що суб'єкт оціночної діяльності здійснював безпосередній огляд нежитлового приміщення. Представник стягувача у судовому засіданні підтвердив, що хоча огляд об'єкта оцінки станом на 30.11.2018р. повторно не проводився, однак експертом здійснювалась не повторна оцінка, а актуалізація даних, визначених попередньою оцінкою майна від 27.03.2018р., у зв'язку із закінченням терміну дії звіту про оцінку майна від 27.03.2018р., а тому суб'єкт оціночної діяльності Чимбур Б.С. мав право розраховувати, що приміщення знаходиться на відповідальному зберіганні у Фізичної особи-підприємця Красновського В.В., відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.11.2016р., та відповідно ніяких змін, які б суттєво вплинули на вартість майна, не повинно було б здійснюватися. Звернув увагу суду, що скаржник, оскаржуючи проведення оцінки нерухомого майна, у своїй скарзі не зазначив, які саме його права були порушені державним виконавцем під час проведення такої, що суперечить нормі ст. 339 ГПК України. При цьому, послався на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982р. у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"), згідно якої будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, а тому здійснення оцінки майна спірного нежитлового приміщення, що належить на праві власності скаржнику, з метою його подальшої реалізації, було здійснено в інтересах належного відправлення судочинства для забезпечення виконання остаточного виконання судового рішення, що є легітимною метою в "загальних інтересах" суспільства.
Представник органу ДВС подав відзив, у якому проти вимог скарги заперечує, оскільки: - згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП №51748885 від 16.11.2016р., зберігачем майна призначено Красновського В.В. та попереджено його про кримінальну відповідальність за розтрату, пошкодження, відчуження описаного майна; - суб'єктом оціночної діяльності Чимбур Б.С. 27.03.2018р. здійснено огляд спірного приміщення за присутності державного виконавця та боржника для подальшого виготовлення звіту про його вартість, та здійснено фотосвітлини даного приміщення, що свідчить про надання доступу до приміщення, про що складено акт державного виконавця від 27.03.2018р.; - станом на дату призначення повторної оцінки майна 25.10.2018р., повідомлення від зберігача майна Красновського В.В. про зміну, пошкодження чи відчуження описаного майна на адресу відділу ДВС не надходило, а тому повторне здійснення огляду даного приміщення станом на 30.11.2018р. не вважалося доцільним. Звернув увагу суду на те, що 28.09.2018р. державним виконавцем здійснювався вихід за місцем виконання, а саме на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3, про що повідомлено 07.09.2018р. Красновського В.В. рекомендованим повідомленням (без доказів вручення такого), однак останній на вимогу не з'явився, а тому доступу до приміщення не було, про що складено акт державного виконавця від 28.09.2018р. На підтвердження доводів подав у судовому засіданні акт, фіскальний чек та список згрупованих поштових відправлень. Повідомив, що суб'єктом оціночної діяльності здійснювалось порівняння вартості описаного майна з вартістю інших аналогічних об'єктів нерухомого майна станом на день надання звіту 30.11.2018р. Просить у задоволенні скарги відмовити.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено:
- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2016р., яке набрало законної сили 13.06.2016р., стягнуто з Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича на користь Фізичної особи - підприємця Трофимець Ігора Анатолійовича 1 385 806,70 грн. боргу та 20 787,10 грн. судового збору.
На виконання рішення суду видано 19.07.2016р. наказ про його примусове виконання.
Старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Кущаком В.Б., за заявою стягувача, винесено 25.07.2016р. постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51748885 з примусового виконання наказу №921/1077/15-г/7 від 19.07.2016р. про стягнення з Фізичної особи-підприємця Красновського В.В. на користь Фізичної особи-підприємця Трофимця І.А. 1 385 806,70 грн. боргу та 20 787,10 грн. судового збору.
Старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Кущаком В.Б. винесено 16.11.2016р. постанову у ВП №51748885 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: приміщення загальною площею: 95,1 м. кв., нежитлове приміщення загальною площею 73,1 м. кв., коридор пл. 5,3 м. кв., туалет площею 1,8 м. кв., туалет площею 1,8 м. кв., кімната персоналу площею 4,3 м. кв., коридор площею 4,1 м. кв., кабінет площею 4,7 м. кв., загальна площа становить 95,1 м. кв., та призначено зберігачем майна - Красновського Віталія Васильовича.
Старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Савчук А.О. винесено 12.02.2018р. та 27.03.2018р. постанови у ВП №51748885 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме Чимбур Богдана Степановича, який має сертифікат, виданий 22.07.2016р. за №557/16 Фондом Державного майна України (строк дії: 22.07.2019р.), та зобов'язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), а саме: "приміщення загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3".
Державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Савчук А.О. разом із суб'єктом оціночної діяльності Чимбур Б.С. здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3, боржником Красновським В.В. надано нежитлове приміщення (підвал) для огляду, та здійснено світлини даного приміщення, про що складено акт від 27.03.2018р.
Суб'єктом оціночної діяльності Чимбур Б.С. надано 23.04.2018р. Висновок про вартість об'єкту оцінки - нежитлового приміщення загальною площею 95,1 м. кв., власником якого є Красновський Віталій Васильович, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Згідно зазначеного висновку, ринкова вартість майна на дату оцінки - 27.03.2018р. становить 1 150 230,00 грн. без ПДВ.
У зв'язку із закінченням шестимісячного строку дії звіту про оцінку майна станом на 27.03.2018р., відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Савчук А.О. винесено 25.10.2018р. постанову у ВП №51748885 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні Чимбур Богдана Степановича, та зобов'язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), а саме: "нежиле приміщення для влаштування постійно діючої виставки-продажу етнографічний дворик "Коловорот", мала архітектурна форма за адресою: АДРЕСА_3".
Суб'єктом оціночної діяльності Чимбур Б.С. надано 03.12.2018р. Висновок про вартість об'єкту оцінки - нежитлового підвального приміщення загальною площею 95,1 м. кв., власником якого є Красновський Віталій Васильович, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Згідно зазначеного висновку, ринкова вартість майна на дату оцінки - 30.11.2018р. становить 1 682 030,00 грн. без ПДВ.
Старшим державним виконавцем Савчук А.О. направлено 05.12.2018р. стягувачу та боржнику повідомлення №57450 від 03.12.2018р. про результати визначення вартості майна з додатком (копія висновку про вартість майна) та повідомлено сторони про можливість оскарження таких, що підтверджується фіскальним чеком та списком згрупованих поштових відправлень, які ними отримані.
Не погоджуючись з оцінкою майна, скаржник подав скаргу про скасування такої.
Суд, давши оцінку поданим доказам, поясненням учасників судового процесу, прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.
Згідно ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно ч. 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Відповідно до абз. 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Згідно з абз. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відповідно до п. 1 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Пунктом 50 Національного стандарту №1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.
Згідно п. 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, залучати в установленому порядку працівників поліції, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З наведених норм слідує, що не зважаючи на вибір експертом підходів, методів оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна повинно передувати ознайомлення з об'єктом оцінки, зокрема, шляхом доступу до нього.
Норми вищезазначеного законодавства містять застереження тільки щодо випадків, згідно яких огляд приміщень не може бути здійснено особисто оцінювачем, при цьому останній надає відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.
Фактичне ознайомлення з майном, яка є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки майна - нежитлового приміщення заг. площею 95,1 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_3, ознайомлення з таким майном не може відбутися без огляду на дату оцінки та відповідно потребує доступу до нього, який має забезпечити замовник - у даному випадку державний виконавець.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.02.2017р. у справі №907/797/13 та Верховний Суд у постанові від 10.05.2018р. у справі №759/8923/16-ц.
Відповідно до Звіту про оцінку майна станом на 30.11.2018р., такий виконаний на підставі постанови від 27.03.2018р. та за результатами особистого обстеження оцінювачем станом на 27.03.2018р., а не на виконання постанови від 25.10.2018р., посилання на яку у звіті відсутні, а саме:
- п. 1.1 "Стислий опис основних фактів, ідентифікація об'єкту оцінки" - Оцінювач працював на основі документації, наданої Замовником, а також особистого обстеження об'єкту оцінки, проведеного раніше, зокрема, постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №51748885 від 27.03.2018р.;
- пп. 2, 7 п. 1.4 "Основні припущення і обмеження" - оцінювач виходить з позиції, що початкові дані є якісними і повними для проведення оціночних процедур. Результат оцінки повністю залежить від адекватності і точності наданої Замовником інформації. Обстеження об'єкту було проведено раніше, з отриманої інформації в процесі оцінки відомо, що змін у фізичних характеристиках об'єкту, які могли б вплинути на вартість, не відбулося;
- п. 2.2 "Загальна характеристика об'єкту оцінки" - величина фізичного зносу визначалася експертно в укрупненій формі з урахуванням зовнішнього обстеження і таблиці укрупненої оцінки фізичного стану житлових будинків Правила визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКУ 75.11-35077234 Стандарт житлово-комунального господарства України;
- п. 6.1 "Визначення вартості оцінюваного об'єкту порівняльним підходом" - оцінювані приміщення мають задовільний стан всіх конструктивних елементів, рівень оздоблення прирівнюється до рівня "Стандарт";
- п. 7 "Узгодження результатів. Висновки" - вартість оцінюваного майна - нежитлового приміщення загальною площею 95,1 м. кв., власник - Красновський Віталій Васильович, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, на дату оцінки - 30 листопада 2018р., визначена із застосуванням порівняльного підходу, становить 1 682 030 грн., без ПДВ;
- "Сертифікація оцінки" - оцінювач персонально провів огляд об'єкту, що оцінюється, самостійно виконав розрахунки і склав звіт про оцінку у відповідності з вимогами діючих національних стандартів оцінки.
Отже, із даних звіту та матеріалів виконавчого провадження випливає, що оцінювачем проведена оцінка майна станом на 30.11.2018р. без його особистого огляду, із застосуванням даних про майно восьми місячної давності станом на 27.03.2018р., тоді як законодавство зобов'язує оцінити майно за результатами його огляду станом на дату оцінки.
Зазначаючи у Звіті про надану інформацію замовником оцінки (державним виконавцем) та отриманої інформації в процесі оцінки щодо відсутності змін у фізичних характеристиках майна, які могли б вплинути на вартість, оцінювачем не зазначено джерел такої інформації, враховуючи, що таку можна здобути тільки у процесі огляду приміщень, який оформляється відповідним актом.
Як не заперечується державним виконавцем, такий огляд повторно і ним не здійснювався, оскільки, за його поясненнями, боржник не забезпечив доступ до майна на його вимогу, про що ним складено акт від 28.09.2018р.
Наданий державним виконавцем акт від 28.09.2018р. про незабезпечення Красновським В.В. доступу до об'єкта оцінки, та фіскальний чек із списком згрупованих поштових відправлень від 07.09.2018р., на підтвердження направлення боржнику вимоги державного виконавця про вчинення виконавчої дії та необхідність надання доступу до приміщення, не є належними доказами вжиття заходів щодо забезпечення доступу державного виконавця / суб'єкта оціночної діяльності до об'єкта оцінки, оскільки:
- акт складений з метою проведення опису та арешту майна за адресою: АДРЕСА_3, тоді як майно описано та арештоване згідно постанови від 16.11.216р. Пояснень щодо необхідності вчинення такої дії виконавець не надав;
- у списку згрупованих поштових відправлень від 07.09.2018р. відсутні дані про направлення вимоги державного виконавця Красновському В.В.;
- акт складений 28.09.2018р., тоді як постанова про повторну оцінку винесена 25.10.2018р., тобто дана дія виконавця не була спрямована на забезпечення доступу оцінювача до об'єкта оцінки, та свідчить про те, що державний виконавець не володів інформацією щодо наявних чи не наявних змін в об'єкті оцінки станом на 30.11.2018р., а тому не міг надати таку оцінювачу.
Слід зазначити, що ні оцінювачем, ні державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо проведення особистого огляду об'єкта оцінки станом на 30.11.2018р. (звернення до замовника про забезпечення доступу до об'єкта оцінки та його відповідь, акт про незабезпечення доступу до об'єкта тощо), а тому застереження у Звіті про використання даних оцінки за 27.03.2018р. не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Крім того, відповідно до постанови виконавця від 25.10.2018р. об'єктом оцінки є "нежиле приміщення для влаштування постійно діючої виставки-продажу етнографічний дворик "Коловорот", мала архітектурна форма за адресою: АДРЕСА_3", тоді як у Звіті надається оцінка "нежитлового приміщення загальною площею 95,1 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_3", що відповідає даним Звіту від 27.03.2018р., при цьому, будь-яких висновків щодо малих архітектурних форм предмета оцінки Звіт не містить.
Отже, оцінювач допустив порушення встановленого законодавством порядку визначення оцінки майна, голослівно стверджуючи, що оцінювання проведено у відповідності з вимогами діючих національних стандартів оцінки.
При таких обставинах, державний виконавець не виконав вимоги передбаченої Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна, яке підлягало оцінці, тобто ним порушено процедуру визначення вартості арештованого майна, у зв'язку з чим така проведена без його повного та об'єктивного огляду оцінювачем, без отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно, та документів, що його характеризують.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінка майна боржника за своєю суттю є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії. Таким чином, відповідальність за наявність недоліків у проведенні оцінки у виконавчому провадженні покладається на державного виконавця, яким було призначено таку оцінку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2018р. у справі № 910/10063/16).
У процесі розгляду скарги державний виконавець не надав доказів, що підтверджують дотримання ним встановленого чинним законодавством порядку визначення вартості арештованого майна.
Доводи стягувача суд відхиляє як спростовані матеріалами скарги, а щодо предмета скарги, то такий уточнений скаржником заявою від 20.02.2019р., яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 20.02.2019р.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи щодо визнання протиправними дій державного виконавця та визнання недійсною - скасування оцінки майна є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись cт. ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу Фізичної особи-підприємця Красновського Віталія Васильовича №б/н від 19.12.2018р. (з врахуванням заяви від 20.02.2019р.) на дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі №921/1077/15-г/7 - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо оцінки майна нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3.
3. Визнати недійсною - скасувати оцінку майна нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,1 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_3.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (01.03.2019р.), через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Копію ухвали направити сторонам у справі, Тернопільському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14) та Державному підприємству "СЕТАМ" (01001, м. Київ, Стрілецька, буд. 4-б).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя М.С. Стадник
Судді: Н.О. Андрусик
С.Г. Стопник