21 лютого 2019 року Справа № 915/1102/18
м. Миколаїв
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; адреса для листування: 01014, м. Київ, вул. Дружби народів, 38)
до відповідача: Приватного підприємства “Риболовне підприємство Вирішальний” (57157, м. Миколаїв, вул. Набережна, 53, корпус А)
про: звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 4361108,43 грн.,
Суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.
Представники учасників справи:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 14.12.2018, адвокат за свідоцтвом від 10.07.2018 №00167;
від відповідача: ОСОБА_3, ордер серія МК №132654 від 01.10.2018, адвокат за свідоцтвом від 04.10.2008 №503.
Суть спору:
05.10.2018 публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 02.3-2724 від 01.10.2018 до приватного підприємства “Риболовне підприємство Вирішальний” (далі - ПП “РП Вирішальний”), в якій просить: в рахунок погашення заборгованості в сумі 4361108,43 грн. (яка складається з: 2264507,29 грн. - заборгованість за простроченим кредитом, 2070136,81 грн. - заборгованість за простроченими процентами, 26464,33 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові об'єкти літ. “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “Е”, “Ж”, “З”, “И”, “К”, “Л”, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, с. Мала Корениха, вул. Ольшанська, буд. 13а, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.
Предметом даного позову є майнова вимога позивача, як іпотекодержателя, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, належний на праві власності відповідачу, як іпотекодавцю, в рахунок погашення заборгованості позичальника (відповідача) за кредитним договором.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі - кредитного договору № 11186006000 від 19.07.2007 з додатковими угодами до нього; договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 19.07.2007 та зареєстрованого за № 1728; застосування статей 514, 516, 525, 526, 530, 589, 590, 591, 612, 625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 193 Господарського кодексу України, статей 12, 33, 39, 43 Закону України “Про іпотеку” та статті 58 Закону України “Про виконавче провадження”.
Ухвалою суду від 26.10.2018, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1102/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.11.2018 о 12 год. 00 хв. та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву.
05.11.2018 від позивача до суду надійшла заява № 02.3-2868 від 02.11.2018 з проханням про проведення судового засідання у справі № 915/1102/18 в режимі відеоконференції задовольнити та доручити забезпечення проведення всіх судових засідань відеоконференції Господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в) або Київському апеляційному господарському суду (01601, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).
Ухвалою суду від 06.11.2018 з наведенням відповідної мотивації відмовлено у задоволенні заяви ПАТ “Дельта Банк” № 02.3-2868 від 02.11.2018 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 20.11.2018 строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28 грудня 2018 року на 10 год. 00 хв., запропоновано позивачу надати суду: оригінал договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 19.07.2007 та зареєстрованого за № 1728, для огляду в підготовчому засіданні; докази видачі відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007; розрахунок основного боргу за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007.
26.11.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому підприємство зазначає, що після укладання договору кредитування відповідач отримав кредит у розмірі 94957 доларів США та сплачував заборгованість у строки передбачені кредитним договором до 18.12.2009 в загальній сумі 32904, 43 доларів США, що в еквіваленті до гривні дорівнює 201176 грн. 61 коп., проте просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав: 1) розрахунки заборгованості здійснені позивачем не належним чином та не у відповідності до фактичних розрахунків, які здійснено відповідачем, при цьому розрахунок основного боргу позивачем не наданий; 2) станом на 2018 рік позивач вже втратив право на вимогу про виконання основного зобов'язання за кредитним договором, тому неможливо задовольнити цю вимогу за рахунок договору іпотеки, оскільки банк в односторонньому порядку змінив строк дії договору шляхом направлення листа від 05.06.2009, який отримано відповідачем 14.07.2009, та датою завершення договірних зобов'язань визначив - 30 днів від дати отримання листа, а тому кредитний договір закінчив свою дію - 14.08.2009 так само як і договір іпотеки, який є невід'ємною частиною кредитного договору.
10.12.2018 від позивача вдруге до суду надійшло клопотання № 02.3-2868 від 06.12.2018, в якому товариство просило клопотання про проведення судового засідання у справі № 915/1102/18 в режимі відеоконференції задовольнити та доручити забезпечення проведення всіх судових засідань відеоконференції Господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в) або Київському апеляційному господарському суду (01601, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) або Солом'янському районному суду м Києва (0313, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1).
Ухвалою суду від 11.12.2018 з наведенням відповідної мотивації вдруге відмовлено у задоволенні заяви ПАТ “Дельта Банк” № 02.3-2868 від 06.12.2018 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
26.12.2018 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 14.12.2018 №02.3-2999, в якій позивачем уточнена площа предмета іпотеки, на який ОСОБА_2 просить звернути стягнення.
28.12.2018 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи виписки по особовому рахунку ПП “РП Вирішальний” за період з 19.07.2007 по 19.12.2011.
У судовому засіданні 28.12.2018 суд оглянув надані представником позивача оригінали документів, проте доказів видачі відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007, згідно виписки по особовому рахунку первинного кредитора, представник Банку не зміг навести. Розрахунок основного боргу за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007 не надав, у зв'язку з чим ухвалою суду підготовче засідання знов відкладено на 24 січня 2019 року на 14 год. 30 хв., явку представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою, зобов'язано позивача надати суду розрахунок основного боргу за кредитним договором №11186006000 від 19.07.2007, а відповідачу у зв'язку з зазначенням у відзиві на позовну заяву про те, що розрахунки заборгованості здійснені позивачем не належним чином та не у відповідності до фактичних розрахунків, які здійснено відповідачем, запропоновано останньому надати суду контррозрахунок заборгованості.
14.01.2019 від позивача до суду надійшла заява від 11.01.2019 №02.3-2999 про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №11186006000 від 19.07.2007, копій рішень Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.04.2015 та Апеляційного суду Миколаївської області від 28.09.2015.
Ухвалою суду від 16.01.2019 внесено виправлення у резолютивну частину ухвали від 28.12.2018 та зазначено вірний час підготовчого засідання, призначеного на 24.01.2019, - “о 12 год. 30 хв.”
За результатами проведення судового засідання 24.01.2019, в якому були присутні представники обох сторін, судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження, справу призначено до розгляду по суті на 21.02.2019 о 15 год. 30 хв., запропоновано сторонам у справі надати суду: позивачу - заяву про уточнення позовних вимог в частині сум, які підлягають стягненню, а відповідачу - контррозрахунок заборгованості за кредитним договором.
29.01.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 25.01.2019 №02.3-3063, в якій він зазначив, що відповідачем не надано суду лист від 05.06.2009, на який він посилається як на підставу настання строку для сплати кредиту та завершення дії договору, а тому останнім днем погашення кредиту є 18.07.2018 згідно графіку погашення і саме з цієї дати слід відраховувати строк позовної давності. Вважає, що строк позовної давності переривався пред'явленням позову до поручителя, про що свідчить копія рішення Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/2771/14-ц в матеріалах даної справи.
20.02.2019 від відповідача до суду надійшли доповнення від 29.01.2019 б/н до відзиву на позовну заяву, в яких він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Банку в повному обсязі з підстави пропущення Банком строків позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про переривання чи зупинення перебігу позовної давності, або про існування поважних причин пропущення позовної давності.
Станом на момент проведення судового засідання від сторін будь-яких інших, крім вищевказаних, заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
У судове засідання 21.02.2019 з'явилися представники обох сторін, при цьому представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову з підстави пропущення Банком строку на звернення до суду з даним позовом та надав суду для долучення до матеріалів справи лист Банку від 05.06.2009, на які він посилався у відзиві на позовну заяву.
21.02.2019 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
19 липня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (далі - АКІБ “УкрСиббанк”) та ПП “РП Вирішальний” укладений кредитний договір № 11186006000 (договір) за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався надавати позичальнику, а позичальник прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 100000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 505000 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору (п. 11 договору).
Відповідно до п. 1.2.1 договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 20 липня 2007 року.
За змістом п. 1.2.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 19 липня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739711186006 в АКІБ “УкпСиббанк” (п.1.2.2 договору).
За змістом пункту 1.3.1 за користування кредитними коштами з 19 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року процентна ставка встановлюється в розмірі 13% річних. За користування кредитними коштами після 19 жовтня 2007 року процентна ставка встановлюється у розмірі 14% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 19,5% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.1-1.3.2 договору).
Додатковою угодою №1 від 19.10.2007 сторони домовились, що з 19 жовтня 2007 року за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору (а.с. 16).
Сторони домовились, що умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом “а” та/або “б” п. 9.2 договору (п. 1.3.3)
Пунктом 1.3.4 договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом “факт/360” відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2 та/або п.п. 1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п. 1.3.5 договору).
Додатковою угодою №1 від 02.10.2008 до кредитного договору сторони змінили п. 1.3.5 договору, зокрема домовились, що позичальник зобов'язуться сплачувати проценти у строк з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом та виклали додаток №1 до договору (графік погашення кредиту) в новій редакції згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди.
Цільове призначення (мета) кредиту: поповнення оборотних коштів та рефінансування кредиту в АКІБ “УкрСиббанк” (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 1.5 договору кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26006059536700 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням. Сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором:
1) прострочені комісії ( а саме: комісії Банку, при сплаті яких позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов договору), якщо буде мати місце прострочення;
2) строкової комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов договору);
3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);
4) строкові проценти;
5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);
6) строкова сума основного боргу;
7) штрафні санкції за договором.
У випадку перерахування коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором (п. 4.1).
З метою підтвердження свого фінансового стану на рівні, достатньому для забезпечення зобов'язань за цим договором, та обслуговування кредиту, позичальник повинен щомісячно у продовж дії цього договору, починаючи з першого числа місяця, наступного за поточним, забезпечувати надходження на свої поточні рахунки в АКІБ “УкрСиббанк” у сумі не менш ніж 1000 грн. в календарний місяць. Надходження на валютні рахунки для цілей розрахунку сум цьому пункту перераховуються в гривню за курсом НБУ, що діяв на дату надходження ( п. 4.8 договору).
Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього договору ОСОБА_2 може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:а) порушення Позичальником вимог п.4.8 цього договору; та/або б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% (п'ять процентів) у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту по бланкових кредитах з дати укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки (п. 9.2 договору).
Сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом “а” п. 9.2. договору, ОСОБА_2 може збільшити розмір процентної ставки в наступному порядку:
- ОСОБА_2 не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за адресою, яку позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;
- такий новий розмір процентної ставки за цим договором ОСОБА_2 починає застосовувати з дати, що буде вказана у повідомленні-1 до позичальника, до всієї строкової суми основного боргу позичальника за договором без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право:
- у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні-1, достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за Договором на рахунок, вказаний у п.1.2.2. договору (п. 9.2.1 договору)
Сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом “б” п. 9.2 договору, ОСОБА_2 може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку:
-про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа (далі і за текстом Договору - Повідомлення-2) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;
- така нова процентна ставка починає діяти через 45 (сорока п'ять) календарних днів з дати відправлення Банком Позичальнику Повідомлення-2, при цьому, ОСОБА_2 застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу позичальника за договором без укладання сторонами відповідної угоди про внесення до договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право: протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати відправлення йому Банком повідомлення-2 достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за користування кредитом у вигляді комісій та процентів, розмір яких визначається відповідною діючою ставкою за договором, а також здійснити інші платежі за договором (п. 9.2.2 договору).
Згідно з пунктом 9.5 договору, строк дії даного договору встановлюється з дня його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені у разі її нарахування.
Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.
Пунктом 2.1 вищенаведеного кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором Банком прийнято заставу нерухомості (основних фондів), а саме: нежитлова будівля по вул. Ольшанського, 13-а, ОСОБА_5, м. Миколаїв та поручительство шляхом укладання договору поруки з ОСОБА_6
На виконання вказаного пункту договору між Банком та ПП “РП Вирішальний” укладено договір іпотеки від 19.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 та зареєстрований за № 1728, за умовами якого відповідач передав Банку в іпотеку вищенаведене нерухоме майно.
У подальшому, 08 грудня 2011 року між правонаступником АКІБ “УкрСиббанк” - Публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк” (як продавцем) та ПАТ “Дельта Банк” (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який зареєстровано в реєстрі за №№ 2949 2950.
З урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти та сплатити ціну купівлі (пп. а п. 2.1 договору).
У відповідності до розділу 1 договору:
“Позичальник” означає позичальника за кредитним договором, зазначеним у Додатку І (Перелік Прав вимоги за кредитами) цього договору (зі змінами станом на дату закриття відповідно до пункту 2.2(b) цього договору).
За умовами пункту 13.10, цей договір набирає чинність негайно після того, як цей договір буде підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 08 грудня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за №№ 2949, 2950.
Як вбачається з Додатку І “Перелік прав вимоги за кредитами”, продавець передав покупцю право вимоги за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007 (кінцевий термін погашення кредиту: 18.07.2018) до боржника - ПП “РП Вирішальний”. З цього ж додатку вбачається:
- загальний розмір грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті кредиту (сума за договором): 100000,00;
- фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 16.12.2011: 793397,63 грн.;
- фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 16.12.2011 (прострочена заборгованість за тілом): 86360,50;
- нараховані несплачені відсотки в валюті кредиту (прострочені до 31 дня) станом за 19.12.2011: 12939,57;
- відсоткова ставка за кредитним договором: 30,0000.
Також з цього додатку вбачається, що Банку передано право вимоги за договорами іпотеки та поруки від 19.07.2007.
Наявні в матеріалах докази свідчать, що 18.03.2014 ПАТ “Дельта Банк” вже зверталося до суду з позовом до поручителя ОСОБА_6І та ПП “РП Вирішальний” (справа №487/2771/14-ц Заводського районного суду м. Миколаєва) про стягнення з них в солідарному порядку заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у сумі 1986241 грн. 35 коп. (еквівалент 153299,52 доларів США), з яких: 1118 375 грн. 56 коп. (еквівалент 86360,50 доларів США) - заборгованість зі сплати тіла кредиту;773 962 грн. 04 коп. (еквівалент 59765,03 доларів США) - заборгованість зі сплати нарахованих відсотків за користування позиченими грошима; 56 850 грн. 76 коп. (еквівалент 4389,99 доларів США) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 2 784 грн. 00 коп. (еквівалент 214,98 доларів США) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а поручителем ОСОБА_6І пред'явлено у вказаній справі зустрічний позов про припинення договору поруки від 19 липня 2007 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року в задоволені первісного позову ПАТ “Дельта Банк” відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності, а зустрічний позов поручителя ОСОБА_6І задоволено у повному обсязі.
За результатами перегляду вказаного рішення Апеляційним судом Миколаївської області, останнє скасовано в частині позовних вимог Банку до ПП “РП Вирішальний”, оскільки колегія суддів судової палати не у повній мірі погодилася з установленими судом першої інстанції фактами та правовідносинами та визнала помилковим висновок щодо можливості вирішення спору між юридичними особами в порядку цивільного судочинства. Висновки ж щодо вимоги до фізичної особи судом апеляційної інстанції визнані обґрунтованими та вірними, а рішення в цій частині - законним.
В указаному рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року, яке є чинним в частині позовних вимог щодо поручителя ОСОБА_6, судом встановлено, що АКІБ “УкрСиббанк” зобов'язання за кредитним договором виконало частково, надавши ПП “Риболовне підприємство Вирішальний” кредитні кошти у сумі 94 957 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами та не заперечувалось в судовому засіданні відповідачем. Однак, відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором № 11186006000 від 19.07.2007 р. належним чином не виконали, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за цим договором, яка відповідно до розрахунку ПАТ "Дельта Банк", станом на 15.09.2014 р. складала 1985241,35 грн. (еквівалент 153299,52 дол. США), з яких: сума заборгованості за кредитом - 118375,56 грн. (еквівалент 86360,50 дол. США), заборгованість за відсотками - 773962,04 грн. (59765,03 дол. США), пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 56850,76 грн. (еквівалент 4389,99 дол. США), пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2784,00 грн. (еквівалент 36052,97 дол. США).
В рішенні апеляційного суду Миколаївської області від 28.09.2015 зазначено, що судом першої інстанції встановлено, і це ж підтверджується наявними у тій справі доказами, що 19 липня 2007 року АКІБ “УкрСиббанк” надав у тимчасове користування ПП “РП Вирішальний” грошові кошти в розмірі 100000 доларів США зі сплатою, спочатку, 13,00 % річних за користування ними, а з 19 жовтня 2007 року - 14% річних 1, а підприємство зобов'язалося повернути їх частинами згідно графіку погашення не пізніше 19 липня 2018 року.
У позовній заяві позивач також зазначає, що АКІБ “УкрСиббанк” надав ПП “РП Вирішальний” грошові кошти в розмірі 100000 доларів США з розрахунку 13% річних на строк з 19.07.2007 по 19.07.2018, проте ПП “РП Вирішальний” порушило зобов'язання перед Банком в частині повернення грошових коштів, у зв'язку з чим у позичальника виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.07.2018 становить 4361108, 43 грн. та складається з: 2264507,29 - сума заборгованості за простроченим кредитом; 2070136,81 - сума заборгованості за простроченими процентами; 26464, 33 - сума пені за несвоєчасне повернення процентів.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що отримав кредит у розмірі 94957 доларів США та сплачував заборгованість у строки, передбачені договором до 18.12.2009, при цьому сплачено підприємством кредитної заборгованості на суму 32904,43 доларів США.
З наданої Банком виписки з особового рахунку вбачається, що Банком сума основного боргу 86360,50 доларів США винесена на прострочення ще станом на 26.12.2011.
Враховуючи той факт, що відповідачем не заперечено отримання кредиту в сумі 94957 доларів США та те, що вищевказані судові рішення у справі №487/2771/14-ц є преюдиціальними для вирішення спору в даній справі, суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини порушення відповідачем умов договору щодо основної заборгованості з тіла кредиту не підлягають доказуванню у справі, котра розглядається, а тому суд вважає, що позовні вимоги Банку щодо суми основного боргу 86360,50 доларів США є обґрунтованими.
У відповідності до п. 1.2.2 договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 19 липня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.
Розділом 11 кредитного договору сторони визначили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525,611 Цивільного кодексу України у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами ОСОБА_2 має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги позичальнику.
У судовому засіданні представником відповідача надано суду копію листа Банку від 05.06.2005 вих. № 608 до ПП “РП Вирішальний”, у якому ОСОБА_2 повідомив останнє, що термін дострокового повернення кредиту є таким, що настав та на підставі ст. 35 Закону України “Про іпотеку” вимагав дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та комісій у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги.
З урахуванням отримання відповідачем вказаної вимоги 14.07.2009 р., про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву, строк виконання зобов'язання настав через 30 календарних днів, тобто 14.08.2009 та з вказаної дати починається перебіг строків позовної давності.
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.
ОСОБА_6 задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
При цьому таке право згідно з умовами укладеного договору виникло через 30 календарних днів з дати одержання відповідачем відповідної вимоги, тобто з 14.08.2009 р. та за умови її невиконання.
Позивач міг пред'явити позов до ПП “РП Вирішальний” протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Приймаючи до уваги, що відповідачем заявлено про застосування по даній справі строків позовної давності та позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про переривання чи зупинення перебігу позовної давності, або про існування поважних причин пропущення позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ “Дельта Банк” пред'явлені після спливу позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові в частині стягнення основної кредитної заборгованості в сумі 86360,50 доларів США.
Щодо позовних вимог Банку про стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за відсотками вбачається, що при здійсненні розрахунку відсотків Банком застосовано ставку 30% річних.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів існування ставки 30% річних за користування кредитними коштами та представник Банку в судовому засіданні не міг пояснити її застосування. При цьому представник відповідача в судовому засіданні заперечував про існування такої відсоткової ставки.
Так, як вже зазначалося за змістом пункту 1.3.1 за користування кредитними коштами з 19 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року процентна ставка встановлена сторонами в розмірі 13% річних. За користування кредитними коштами після 19 жовтня 2007 року процентна ставка встановлена у розмірі 14% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлена у розмірі 19,5% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.1-1.3.2 договору).
Додатковою угодою №1 від 19.10.2007 сторони домовились, що з 19 жовтня 2007 року за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору (а.с. 16).
Сторони домовились, що умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом “а” та/або “б” п. 9.2 договору (п. 1.3.3).
Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього договору ОСОБА_2 може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:а) порушення Позичальником вимог п.4.8 цього договору; та/або б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% (п'ять процентів) у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту по бланкових кредитах з дати укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки (п. 9.2 договору).
Сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом “а” п. 9.2. договору, ОСОБА_2 може збільшити розмір процентної ставки в наступному порядку:
- ОСОБА_2 не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за адресою, яку позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;
- такий новий розмір процентної ставки за цим договором ОСОБА_2 починає застосовувати з дати, що буде вказана у повідомленні-1 до позичальника, до всієї строкової суми основного боргу позичальника за договором без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право:
- у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні-1, достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за Договором на рахунок, вказаний у п.1.2.2. договору (п. 9.2.1 договору).
Сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом “б” п. 9.2 договору, ОСОБА_2 може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку:
-про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа (далі і за текстом Договору - Повідомлення-2) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;
- така нова процентна ставка починає діяти через 45 (сорока п'ять) календарних днів з дати відправлення Банком Позичальнику Повідомлення-2, при цьому, ОСОБА_2 застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу позичальника за договором без укладання сторонами відповідної угоди про внесення до договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право: протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати відправлення йому Банком повідомлення-2 достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за користування кредитом у вигляді комісій та процентів, розмір яких визначається відповідною діючою ставкою за договором, а також здійснити інші платежі за договором (п. 9.2.2 договору).
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Оскільки Банком в даній справі не надано суду доказів підвищення процентної ставки до 30% з додержанням процедури її підвищення, викладеної в п.п. 9.2.1 та 9.2.2 договору, тобто надіслання відповідачу повідомлень, та ні в позовній заяві, ні в відповіді на відзив, ні в судовому засіданні, не наведено настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом “а” та/або “б” п. 9.2 договору, яка б слугувала підставою для підвищення відсоткової ставки, а також те, що Банком не надано суду доказів додержання вимог ст. 1056-1 ЦК України, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими процентами в сумі 2070136,81 грн.
Щодо позовних вимог Банку про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів.
У даній справі Банком заявлено до стягнення пеня в сумі 26464 грн. 33 коп. за несвоєчасне повернення саме відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 01.08.2017 до 18.07.2018.
У зв'язку з тим, що Банком не надано суду доказів на підтвердження застосування відсоткової ставки в розмірі 30% та на цій підставі судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими процентами в сумі 2070136,81 грн., то у суду не має підстав для задоволення й позовних вимог Банку про стягнення пені в сумі 26464 грн. 33 коп., яка нарахована на суми відсотків з урахуванням підвищеної відсоткової ставки.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з вищенаведених висновків суду у задоволені позову позивачу належить відмовити повністю.
Щодо тверджень відповідача про те, що кредитний договір закінчив свою дію - 14.08.2009 так само як і договір іпотеки, який є невід'ємною частиною кредитного договору, то суд не може з таким погодитися, оскільки в законодавстві визначаються різні поняття як “строку договору ”та “строку виконання зобов'язання” (статті 530 та 631 ЦК України), при цьому застосована судом позовна давність щодо основного боргу не припиняє зобов'язання за кредитним договором та не припиняє дію кредитного договору.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку" ). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 цього Закону ).
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.
Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Натомість такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням, цей закон не передбачає.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України ).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ), переданням відступного (стаття 600 ), зарахуванням (стаття 601 ), за домовленістю сторін (стаття 604 ), прощенням боргу (стаття 605 ), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ), неможливістю виконання (стаття 607 ), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ).
Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" ЦК України не передбачають.
Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 5 липня 2017 р. у справі № 6-1840цс16 ).
Отже, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 78, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 01 березня 2019 року.
Суддя О.Г. Смородінова