Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
01 березня 2019 року Справа № 10/70
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М., розглянувши справу №10/70 від 06.03.2007 про банкрутство державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" (далі - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів"), 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка, вул. Леніна, 2А,
та заяву кредитора - гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1), АДРЕСА_3,
до банкрута - ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка, вул. Леніна, 2А,
про визнання грошових вимог на загальну суму 185 860,25 грн
Постановою від 26.06.2013 господарський суд визнав ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".
Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 125 16 липня 2013 року.
Ухвалою від 30.05.2014 господарський суд в ліквідаційній процедурі банкрута визнав грошові вимоги кредиторів та затвердив реєстр вимог кредиторів банкрута ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", звільнив арбітражного керуючого Заболотного Г.В. від виконання повноважень ліквідатора ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" з 30.05.2014, призначив ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П.
Ухвалою від 12.08.2014 господарський суд звільнив арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П. від виконання повноважень ліквідатора банкрута з 12.08.2014, призначив ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Авраменка І.М.
До господарського суду 27.02.2019 надійшла заява №б/н від 22.02.2019 гр. ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до банкрута на загальну суму 185 860,25 грн, в тому числі, 5 021,21 грн компенсації втрати частини грошових доходів за період з травня 2012 по 31.05.2018 та 180 839,04 грн серенього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.04.2012 по 02.07.2018.
Відповідно до п. 1-1 Розділу Х "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (далі - Закон) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі
Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.
Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом [забезпечені вимоги; вимоги щодо виплати заробітної плати; вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо] та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу. (п. 29 Інформаційного лист ВГСУ від 28.03.2013 №01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону - заява кредитора має містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.
Вирішуючи питання про прийняття заяви кредитора з грошовими вимогами до банкрута, господарськи суд вважає за необхідне зазначити таке.
За ч. 1 ст. 2 Закону - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
За п.п. 10) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2018 ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з 01.01.2019 за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, сплата судового збору становить 3 852,00 грн.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору. Так, п. 15 ч. 1 ст 5 встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Разом з цим, 30.01.2019 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №910/4518/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БВТ" до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про банкрутство за касаційною скаргою Особи 3 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року за заявою Особи 3 до ПАТ "Азовелектросталь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядника майна боржника Особи 4, про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) Верховний Суд України, розглянувши справу, яка виникла з правовідносин щодо стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, дійшов висновку про те, що вказана вимога в розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року) є "іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин", тому починаючи з 1 вересня 2015 року не належить до вимог про стягнення заробітної плати, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільнені від сплати судового збору. За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав для відступлення від наведеного висновку Верховного Суду України щодо застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з огляду на таке.
Для встановлення наявності чи відсутності підстав для відступлення від указаного висновку Верховного Суду України щодо застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" необхідно визначити, чи входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати, у справах про стягнення якої позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій постанові, тому підстав для відступлення від нього немає. Крім того, мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду послався на постанову Верховного Суду України від 14 листопада 2012 року у справі № 6-139цс12, в якій викладено висновок про те, що норми статей 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII "Оплата праці" зазначеного Кодексу; за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.
Подібні правові висновки викладено, зокрема, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 910/3262/16 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 234/6607/17 (провадження № 61-8015св18), в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати.
Проте такі висновки суперечать викладеному вище у цій постанові, тому з огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від них.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 КЗпП України в розділі VII "Оплата праці" є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №226/168/15-ц, згідно з яким пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
З огляду на викладене, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до банкрута, зокрема, серенього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, такий кредитор зобов'язаний сплатити судовий збіру, встановлений Законом України "Про судовий збір".
До заяви кредитора - гр. ОСОБА_1 не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Відповідно, господарський суд дійшов висновку, що заява кредитора - гр. ОСОБА_1 подана без дотримання вимог ч. 3 ст. 23 Закону.
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви. (ч. 2 ст. 24 Закону)
Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону. (ч. 3 ст. 24 Закону)
Керуючись ст. 23-24, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повідомити заявника - гр. ОСОБА_1 про недоліки заяви №б/н від 22.02.2019 з грошовими вимогами до банкрута на загальну суму 185 860,25 грн та зобов'язати кредитора в строк до 21.03.2019 усунути недоліки такої заяви.
Примірники ухвали направити кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ухвали від 30.05.2014, в тому числі: Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Пролетарська, 17), як правонаступнику Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України Кіровоградської області, як правонаступнику Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Михайлівська, 64), як правонаступнику Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Олександрійському районі Кіровоградської області, Кіровоградському обласному центру зайнятості як правонаступнику Світловодського міськрайонного центру зайнятості (25015, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, буд. 12), Павлівській сільській раді (Кіровоградська обл., Світловодський р-н, с. Павлівка); Світловодській районній раді (Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 14), Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3), Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Міністерству оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрянофлотський, 6), Державній службі України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-А), управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 1), Міністерству екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35), Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дзержинського, 84/37), прокурору Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4), Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9), представнику трудового колективу - ОСОБА_7 (АДРЕСА_4), гр. ОСОБА_8 (АДРЕСА_5), гр. ОСОБА_9 (АДРЕСА_6), гр. ОСОБА_10 (АДРЕСА_7), Міністерству юстиції України, Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, Городецького, 13), ПАТ ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Кіровоградський аукціонний центр" (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, оф. 303), ліквідатору - арбітражному керуючому Авраменку І.М. (адреса: АДРЕСА_8), гр. ОСОБА_11 (АДРЕСА_9), гр. ОСОБА_12 (АДРЕСА_10), гр. ОСОБА_13 (АДРЕСА_11), гр. ОСОБА_14 (АДРЕСА_1), гр. ОСОБА_15 (АДРЕСА_2), гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_3).
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.