Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
25 лютого 2019 рокуСправа № 912/3434/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/3434/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Юнак Катерини Юхимівни, АДРЕСА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, вул. Шевченка, буд. 109, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, проспект Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
Олександрійської міської ради, проспект Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про стягнення 154 783,27 грн
Представники сторін:
від позивача - Пороло М.М. адвокат, посвідчення НОМЕР_2;
від відповідача - участі не брали;
від третіх осіб - участі не брали;
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Юнак Катерини Юхимівни (далі - ФОП Юнак К.Ю., позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (далі - Управління, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 154 783,27 грн, з яких 107 512,96 грн основного боргу, 37 629,52 грн інфляційних збитків, 9 640,79 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2 від 23.01.2015 на проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування, в частині повного та своєчасного відшкодування компенсаційних виплат за надані послуги.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 02.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3434/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 31.01.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
18.01.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення подано відзив на позовну заяву №148/21 від 15.01.2019, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх незаконними, необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначає, що в 2016 році Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" не були передбачені кошти на погашення заборгованості, яка виникла через недофінансування державою субвенцій по взятим бюджетним зобов'язанням, що і призвело до загальної суми недофінансування за 2015 рік по пільговим перевезенням на загальну суму 1 004 266,77 грн, у тому числі заборгованості перед перевізником ФОП Юнак К.Ю. - 107 512,96 грн. Щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних відповідач не погоджується з наведеним розрахунком, згідно якого збільшуються бюджетні зобов'язання перед перевізником ФОП Юнак К.Ю., так як такий розрахунок не був закладений сторонами при укладенні договірних зобов'язань і не міститься в укладеному договорі №2 від 23.01.2015 та укладених додаткових угодах.
31.01.2019 Управлінням подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, відповідно до якого відповідач просить долучити копію звіту в органи Державної казначейської служби України про заборгованість за бюджетними коштами станом на 01.01.2019.
Крім того, 31.01.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради подано клопотання про залучення третьої особи, відповідно до якого відповідач просить залучити до участі у справі №912/3434/18 Виконавчий комітет Олександрійської міської ради та Олександрійську міську раду у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки результати розгляду справи вплинуть на його права та/або законні інтереси, а саме, договір №2 від 23.01.2015 на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог укладений між Виконавчим комітетом Олександрійської міської ради, як Замовником, Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, як головним розпорядником коштів на проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування та ФОП Юнак К.Ю., як перевізником.
Також відповідач просить залучити в якості співвідповідача Кабінет Міністрів України, оскільки відповідно до ст. 116 Конституції України, п.1,2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", останній розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій.
Ухвалою від 31.01.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Олександрійської міської ради та Олександрійську міську раду; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення співвідповідачем Кабінету Міністрів України; відкладено судове засідання по розгляду справи №912/3434/18 до 25.02.2019; зобов'язано сторони у справі, у строк не пізніше 04.02.2019, вручити третім особам копії заяв по суті з доданими до них документами, а докази вручення надати до суду.
12.02.2019 на адресу суду від третіх осіб Виконавчого комітету Олександрійської міської ради та Олександрійської міської ради надійшли пояснення щодо позову від 07.02.2019 №36/23-16, відповідно до яких треті особи зазначають, що державою було профінансовано в цілому за 2016 рік - 4 026 769,23 грн із нарахованої компенсації - 4869653,87 грн, як наслідок виникла заборгованість держави перед бюджетом м. Олександрії (недофінансування державою субвенцій за пільговий проїзд окремих категорій громадян), яка склала 1 004 266,77 грн, в тому числі перед ФОП Юнак К.Ю. - 154 783,27 грн. Таким чином, Управління не може нести відповідальності за невиконання державною зобов'язань щодо фінансування видатків бюджету м. Олександрія на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремим категорій громадян. Крім того, Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, не передбачено. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин як на законодавчому рівні, так і між позивачем та відповідачем був встановлений певний порядок розрахунків за надані послуги з перевезення, зокрема позивач, взявши певний ризик (фінансування буде здійснюватися за рахунок субвенції з державного бюджету), з цими умовами договору погодився, а тому, підстави для стягнення з відповідача спірних коштів - відсутні.
21.02.2019 треті особи подали суду клопотання про долучення копії рішення Олександрійської міської ради від 01.07.2016 № 102 "Про звернення депутатів Олександрійської міської ради до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної ради України" щодо дотримання соціальних гарантій щодо забезпечення прав і свобод мешканців міста Олександрії в частині пільгових перевезень пасажирів.
В судовому засіданні 25.02.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач та треті особи своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, уповноважених представників в судове засідання не направили.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
17.08.2013 між Виконавчим комітетом Олександрійської міської ради (Замовник) та ФОП Юнак К.Ю. (Перевізник) укладено Договір №62 (далі - Договір №62, а.с. 17-19) з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, за умовами якого Замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, а Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів на умовах, передбачених цим договором. Перевезення пільгових категорій громадян здійснюється згідно чинного законодавства України, встановлюються міським замовленням і оформляється окремим договором пільгових перевезень.
У розділах 2-4 Договору №62 сторони погодили обов'язки Перевізника та Замовника, у відповідності до яких останній надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, а Перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню на умовах і в порядку, передбаченому договором.
Замовник надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування (п. 2.1 Договору №62):
-№15 автобусом не нижче характеристик марки МАН, в звичайному режимі руху, рух якого проходить по маршруту "Південний мкрн - пр-т Леніна - з/вокзал - вул. Знам'янська - Перемозький мкрн (пл. Корчагіна)";
№18 автобусом не нижче характеристик марки ЛіАЗ, в режимі руху маршрутного таксі, рух якого проходить по маршруту "пролісок - з/вокзал - пр-т Леніна - с. Мартоіванівка - з/вокзал - Пролісок";
- №8 автобусом не нижче характеристик марки ПАЗ, в звичайному режимі руху, рух якого проходить по маршруту "З/вокзал - вул. І. Франко -Жовтневий мкрн. - Переможський мкрн. - з/вокзал".
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 17.08.2018 (п.6.1. Договору №62).
Договір № 62 підписано сторонами та скріплено печатками.
23.01.2015, на виконання умов Договору №62 між Замовником, Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (далі - Головний розпорядник бюджетних коштів), що діє на підставі Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", рішення Олександрійської міської ради від 23.01.2015 №1529 "Про бюджет м. Олександрії на 2015 рік", Порядку проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №752 від 22.09.2011, Положенням про управління та Перевізником укладено договір № 2 на проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування (далі - Договір №2, а.с. 20-21).
Відповідно до пункту 1.1. Договору №2 Перевізник зобов'язується надавати послуги окремим категоріям громадян на безоплатний проїзд у міському автомобільному транспорті загального користування, які згідно чинного законодавства мають на це право. Головний розпорядник бюджетних коштів встановлює місцеве замовлення "Замовника" на перевезення пільгової категорії громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у межах обсягів, затверджених у бюджеті м. Олександрії на відповідний рік.
Згідно п.п. 2.2.1. Договору №2 Головний розпорядник бюджетних коштів зобов'язується проводити компенсаційні виплати Перевізнику за надані послуги відповідно до Постанови КМУ від 04 березня 2002 року №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", Порядку проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 22.09.2011 №752 .
Договір №2 укладається на суму 369 245,00 грн (п.3.1. Договору №2).
Пунктом 3.2.2. Договору №2 передбачено, що Головний розпорядник бюджетних коштів до 25 числа звітного місяця на підставі даних про витрати визначає суму компенсаційних виплат та надає на розгляд комісії по проведенню обстеження маршрутів і перерахунку кількості пільгової категорії громадян, які відповідно до законодавства перевозять безкоштовного на міських автобусних маршрутах загального користування.
Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює перерахування коштів Перевізнику при їх надходженні з бюджету протягом п'яти банківських днів та на підставі суми компенсаційних виплат, затвердженої комісією (п. 3.2.3. Договору №2).
Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє від 01.01.2015 до 31.12.2015, але не довше терміну дії Договору між Замовником та Перевізником від 17.08.2013 №62 "З перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування".
Пунктом 7.2 Договору №2 встановлено, що усі зміни і доповнення вносяться шляхом підписання сторонами додатку до даного договору.
01.10.2015 між сторонами укладено додаткову угоду до Договору №2, відповідно до якої ціна договору становить 642 748,96 грн (а.с. 22).
На виконання умов Договорів позивачем були надані послуги з перевезення пільгових категорій населення, що підтверджується актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ПП Юнак К.Ю. та головним розпорядником коштів місцевого бюджету станом на 01.01.2016, за яким борг Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради становить 107 512,96 грн.
Таким чином, відповідач свої обов'язки за договором виконував не належним чином, надані позивачем послуги, оплачував частково, внаслідок чого виникла заборгованість та залишок боргу з боку відповідача перед позивачем станом на 01.01.2016 складає 107 512,96 грн.
Жодних зауважень щодо якості та обсягів наданих позивачем послуг від Управління не надходило. Доказів, які б свідчили про протилежне суду надано не було.
У зв'язку із наявністю заборгованості, яка є непогашеною у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
При вирішення спору у даній справі суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).
Приписами ст. 7 Закону передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
За змістом ч. 1 ст. 43 Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Частинами 1, 2, 4 ст. 37 Закону передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
В силу ч. 2 ст. 29 Закону органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
З підписаного позивачем та відповідачем, Акта звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги між ФОП Юнак К.Ю. та Головним розпорядником бюджетних коштів станом на 01.06.2016, вбачається, що відповідачем визнано заборгованості перед позивачем в сумі 107 512,96 грн (а.с. 23), тобто заявлена позивачем у позові.
Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок),
Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення, зокрема таким розпорядником є і відповідач.
У п. 1 Порядку, в редакція яка діяла до 21.06.2017, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, визначається механізм фінансування компенсаційних виплат також і за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту - населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (п. 2. Порядку в редакції, яка діяла до 21.06.2017).
Згідно п. 3 Порядку в редакції, яка діяла до 21.06.2017, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509, частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити із позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки із позивачем щодо спірних послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а відсутність бюджетних призначень на ці видатки не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Право позивача на отримання компенсації вартості послуг перевезення міським автомобільним транспортом, наданих пасажирам - пільговим категоріям громадян, підлягає захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з виконавцями послуг, зокрема, послуг із перевезення таких категорій громадян.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що в 2016 році Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" не були передбачені кошти на погашення заборгованості, яка виникла через недофінансування державою субвенцій по взятим бюджетним зобов'язанням. Тому, враховуючи, що управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради є виконавчим органом міської ради і фінансується з місцевого бюджету, не може нести відповідальності за невиконання державою зобов'язань щодо компенсації за пільгове перевезення громадян.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Так, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00) держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17 та постановах Касаційного господарського суду Верховного Суд у справах №908/938/17 від 04.07.2018, № 905/74/18 від 07.12.2018, № 915/827/17 від 05.06.2018, № 920/724/17 від 07.05.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених обставин суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неприйняття нормативно-правових актів, якими була б передбачена субвенція з державного бюджету для відшкодування надання послуг перевезення пільговим категоріям населення, а також необов'язковість виконання цих послуг за рахунок місцевих бюджетів, оскільки такі зводяться до заперечення встановленого Законом обов'язку відповідача як спеціального органу відшкодувати позивачу вартість наданих ним послуг пільговим категоріям населення.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні 25.02.2019 судом досліджено матеріали справи № 912/3064/18 за заявою Фізичної особи - підприємця Юнак Катерини Юхимівни № б/н від 21.11.2018 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради заборгованості, зокрема, претензію ФОП Юнак К.Ю. № 1 від 19.10.2018 (а.с. № 912/3064/18 - 12), у якій зазначено про наявність боргу в сумі 107 512,96 грн та необхідність його сплати.
Відповіддю на претензію № 3142/21 від 25.10.2018 відповідач відхилив претензію ФОП Юнак К.Ю. № 1 від 19.10.2018 (а.с. 35-37).
Таким чином, суд доходить висновку, що Головний розпорядник бюджетних коштів не виконав в повному обсязі свої зобов'язання по відшкодуванню позивачу компенсаційних виплат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян.
Відповідач не надав суду станом на день розгляду справи доказів оплати вказаної заборгованості.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Юнак Катерини Юхимівни в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області 107 512,96 грн заборгованості за виконання пільгових перевезень пасажирів станом на 01.01.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 01.01.2016 по 26.12.2018 у розмірі 9 640,79 грн та інфляційних втрат за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 у розмірі 37 629,52 грн.
Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 4 Порядку, в редакції яка діяла до 21.06.2017, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. 5 Порядку, в редакції яка діяла до 21.06.2017).
Пунктом 7 Порядку, в редакції яка діяла до 21.06.2017, визначено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.
Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату (п. 8 Порядку, в редакції яка діяла до 21.06.2017).
Оскільки, вказаним нормативним актом передбачено обов'язок відповідача перераховувати кошти субвенції у п'ятиденний строк з дня надходження субвенції на рахунки головних розпорядників коштів, та кошти субвенції на відшкодування пільг на рахунки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Олександрійської міської ради не надходили, відповідачем не було порушено визначеного Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету строку зарахування цих коштів позивачу.
Разом з цим, суд враховує, що відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи № 912/3064/18 позивачем направлено відповідачу претензію про повернення боргу, яка отримана Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради 19.10.2018, що вбачається з відтиску штампу відповідача на претензії.
Умови договорів № 62 від 17.08.2013, № 2 від 23.01.2015 не містять конкретного строку оплати наданих позивачем послуг, отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг, пов'язаний з моментом пред'явлення вимоги виконавцем, тому відповідач повинен був перерахувати позивачу борг у строк до 26.10.2018 включно, а у позивача право на нарахування 3% річних виникло з 27.10.2018, відповідно інфляційні повинні нараховуватись з листопада 2018.
Враховуючи викладене, суд наводить власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних в межах періоду розрахунку позивача:
3% річних за період з 27.10.2018 по 26.12.2018 на суму боргу 107 512,96 грн становлять 539,04 грн;
інфляційні втрати за період з 27.10.2018 по 30.11.2018 на суму боргу 107 512,96 грн становлять 1505,18 грн.
Підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних в іншій частині відсутні, у зв'язку з необґрунтованістю їх нарахування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Юнак Катерини Юхимівни до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради підлягають частковому задоволенню 107 512,96 грн основного боргу, 1505,18 грн інфляційних збитків та 539,04 грн 3 % річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині слід відмовити.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, буд. №109, ідентифікаційний код 03197641) на користь Фізичної особи-підприємця Юнак Катерини Юхимівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість згідно умов Договору №2 від 23.01.2015 на проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському автомобільному транспорті загального користування у розмірі 109 557,18 грн, з яких 107 512,96 грн основний борг, 1505,18 грн інфляційні збитки, 539,04 грн 3 % річних, а також 1 643,36 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволені позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.03.2019.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.