Справа № 236/4448/18
28 лютого 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
18.12.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (а.с. 4-9).
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним, так вона є бабусею дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. З травня 2014 року діти мешкають разом з нею, знаходяться на її повному утриманні. Мати дітей - ОСОБА_2, є її донькою. Реєстрація всіх дітей була проведена за вказівкою матері дітей. ОСОБА_2 з кінця травня 2018 року пішла з дому і до теперішнього часу не з*являється, не дзвонить, не спілкується, долею дітей не цікавиться, не приймає участі у їх вихованні, не праціє, веде аморальний спосіб життя. Зважаючи на викладене, позивач ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та стягувати з неї аліменти на утримання її неповнолітніх дітей.
Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, також просила справу розглядати без її участі та не заперечувала проти заочного розгляду справи, про що надала відповідну заяву (а.с. 49).
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, Голєв С.І., належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив справу розглядати без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи, про що надав відповідну заяву (а.с. 47-48).
Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с. 61), в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи без її участі та відзиву на позовну заяву суду не надала.
Ухвалою суду від 28.02.2019 було прийнято рішення про розгляд справи в заочному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, відповідача у справі (а.с. 28).
Відповідно до свідоцтв про народження дітей матір'ю неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_2. Реєстрація народження всіх дітей була проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері дітей (а.с. 25-27, 30-35).
Згідно довідки, виданої 18.10.2018 виконавчим комітетом Лиманської міської ради Донецької області, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до складу її сім"ї входять її дочка ОСОБА_2 та онуки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Відповідно з актом від 08.11.2018 старости Дробишевського старостинського округу, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але з травня 2018 року за адресою не мешкає, місцезнаходження її не відоме. У житті дітей не приймає ніякої участі, не забезпечує дітей необхідним, продуктами, матеріально, не спілкується з дітьми та з матір'ю, шкільні батьківські збори не відвідує (а.с. 19).
Позивач ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, раніше не судима, працювала вихователем у дитячому закладі, є пенсіонеркою, мешкає сумісно з онуками (а.с. 24).
Згідно довідки про стан здоров"я дітей, виданої амбулаторією ЗПСМ смт. Дробишеве КНП "ЦПМСД" Лиманської міської ради (а.с. 14) неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, здорові, на "Д" обліку не перебувають.
Неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є учнями Дробишевської ЗОШ 1-111 ступенів Лиманської міської ради Донецької області, та навчаються у сьомому, третьому та першому класі, відповідно, що підтверджується довідками Дробишевської ЗОШ 1-111 ступенів (а.с. 11-13).
Згідно педагогічних характеристик дітей, мати не підтримує зв'язок з вчителями, не відвідує батьківськи збори, загальношкільних заходів, не приділяє уваги навчанню та вихованню дітей, не виконує рекомендацій та зауважень, які надаються класними керівниками. Належну увагу вихованню, навчанню дітей приділяє бабуся (а.с. 20-22).
Так, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. На даний час ОСОБА_2 разом з дітьми не мешкає, її місце знаходження не відомо. Діти мешкають з бабусею - позивачем у справі ОСОБА_1, яка займається їх вихованням.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов життя, складеного комісією Дробишевського старостинського округу від 08.11.2018 та акту обстеження умов проживання, складеного працівниками служби у справах дітей Лиманської міської ради від 08.11.2018, за адресою: АДРЕСА_1, умови для проживання малолітніх дітей задовільні. В будинку, де проживає ОСОБА_1 з дітьми, створені всі умови для проживання, виховання, розвитку дітей. Як для хлопчиків, так і для дівчинки є окремі кімнати. Діти в повній мірі забезпечені одягом і взуттям відповідно до віку та сезону, дитячими іграшками та книжками (а.с. 18, 36).
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991року № 789-ХІІв усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови ПВСУ № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір'ю, батьком обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, не зважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Пунктом 16 Постанови ПВСУ № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей знайшло повне відображення в поведінці відповідача, яка тривалий час не піклується ані про фізичний, ані про духовний розвиток дітей. Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, які покладені на неї Конституцією України та сімейним законодавством, бо має змогу їх виконувати. При цьому судом не встановлено, що відповідачу будь-хто чи щось перешкоджало належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як вбачається з висновку № 36 від 15.11.2018 виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області "Про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3", орган опіки та піклування Лиманської міської ради вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка повністю усунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні, не цікавиться долею дітей, їхнім життям, станом здоров'я та матеріальним утриманням (а.с. 39).
Суду надано достатньо доказів, що відповідач ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, внаслідок чого, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде суперечити правам та законним інтересам дітей.
Розглядаючи питання в частині стягнення аліментів на утримання дітей, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тому суд дійшов висновку про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.12.2018 до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову, покладається на відповідача.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Однак, враховуючи, що судом ухвалено рішення щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в порядку ст. 3, 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 768,40 гривень.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 164, 166, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 83, 141, 200, 264-265, ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка народилася в м. Красний Лиман Донецької області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка народилася в м. Красний Лиман Донецької області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка народилася с. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області, місце реєстрації та місце фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 18.12.2018 та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка народилася в м. Красний Лиман Донецької області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 (один) місяць на кожну дитину.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Текст рішення виготовлений 28.02.2019.
Суддя -