Справа№ 612/505/18
Провадження № 1-кп/610/27/2019
27 лютого 2019 року колегія суддів Балаклійського районного суду Харківської області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,, ОСОБА_11 ,
законних представників неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_12 , ОСОБА_13
обвинуваченого- ОСОБА_14 ,
захисника - адвоката ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопавлівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, неодруженого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 , судимості не маючого в силу ст. 89 КК України,
затриманого 30 квітня 2018 року,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,2,5 ч.2 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України, -
30 квітня 2018 року близько 18.00 години в АДРЕСА_2 гралися четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
30 квітня 2018 року близько 18.00 години ОСОБА_14 , перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння , зайшов на подвір”я будинку АДРЕСА_2 , де умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи правилами суспільної моралі, дістав раніше заготовлену скляну пляшку із запалювальною сумішшю, а саме: пляшку з бензином, та незважаючи на просьби не кидати пляшку господарки будинку ОСОБА_17 , яка вийшла з будинку на крики дітей, запалив сірниками запалювальну суміш у пляшці та кинув в бесідку, від чого пляшка із сумішшю розбилася об стіну та полум”я розкидалося на декілька метрів та потрапило на малолітню ОСОБА_9 , яка в той час вимикала в бесідці музику.
ОСОБА_18 вибігла з альтанки з палаючим одягом та волоссям з криками про допомогу, ОСОБА_14 , діючи з винятковим цинізмом, виражаючись на її адресу нецензурною лайкою, схопив її за волосся та потяг від хвіртки в двір.
В результаті цього ОСОБА_18 були спричинено темні опіки полум”ям на спині в області вертушки лівої лопатки, на спині справа з переходом в надплечову ділянку справа та розповсюдженням на задню поверхню правого плеча до рівня третини загальною, площею 3,5%, які утворилися в результаті дії термічного агенту, який мав високу температуру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я, та садно, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Господарка домоволодіння ОСОБА_17 стала просити ОСОБА_14 вийти з двору та припинити свої хуліганські дії, на що останній, нехтуючи правилами суспільної моралі, ігноруючи її неодноразові зауваження, палицею наніс їй один удар по голові та три удари в область лівого плеча та лопатки, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м”яких тканин тім”яної області голови, лівого плеча, лівої лопатки, садно на задній поверхні лівого плеча та лівої лопатки. Незважаючи на опір, ОСОБА_17 виштовхала ОСОБА_14 з двору, чим припинила його хуліганські дії.
В судовому засіданні ОСОБА_14 винним себе визнав частково, та пояснив, що на подвір'я ОСОБА_17 прийшов із заздалегідь заготовленою ним пляшкою, в яку вдома налив з бензопилки бензин, вставив фітіль та взяв з собою сірники, щоб вимкнути музику, яка звучала з її подвір'я і заважала йому відпочивати. В дворі запалив суміш і кинув в бік стіни, звідки лунала музика. Пляшка розбилася, загорілося полум'я, невідомо звідки в бесідці з'явилася дівчинка ОСОБА_18 , на яку потрапило полум”я і на ній загорівся одяг та волосся. Він намагався загасити вогонь на дівчинці, однак його відштовхувала ОСОБА_19 , яку він декілька разів вдарив палицею, яку також приніс з собою. Свої дії не вважає протиправними, не бажав, щось полум”я завдало комусь із дітей тілесних ушкоджень. Визнає свою вину лише в нанесенні ним легких тілесних ушкоджень господарці будинку - ОСОБА_20 .
Крім часткового визнання своєї провини, вина ОСОБА_14 підтверджується наступними доказами, які були досліджені під час судового розгляду:
Показами потерпілої ОСОБА_17 , яка показала у судовому засіданні про те, що біля 18.00 години вона була вдома в будинку, а діти вечеряли в бесідці. В будинок забіг син ОСОБА_21 і закричав, що дядько ОСОБА_22 прийшов із пляшкою нас палити. Вона вибігла в двір і побачила, як ОСОБА_23 в дворі стоїть з пляшкою в руках, яку почав підпалювати, а під рукою була палка. Вона підбігла до нього просити, щоб нічого не палив, а він відштовхнув її від себе і кинув пляшку з пальним в бесідку. В цей час в бесідці була її дочка ОСОБА_24 , яка виключала музику. Вона вибігла з бесідки, на ній горів одяг, волосся, в бесідці горіла скатертина, лавка. Макодзеба кричав, що спалить все, однак погроз спалити дітей у нього не було. ОСОБА_24 , на якій горів одяг і волосся, злякавшись, вибігла за двір, а за нею побіг ОСОБА_23 і назад затягнув її у двір, при цьому нецензурно висловлювався. Вона почала відбирати в нього дитину, а він став її бити палкою по голові, плечах, спині, руках та лаяти її.
Показами неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснила, що 30 квітня 2018 року вона з іншими дітьми поїла в бесідці, там грала музика. Її брат ОСОБА_21 побачив, як в двір зайшов ОСОБА_23 і побіг гукнути маму, яка була в будинку. Коли мама вийшла з будинку, то сказала їй, щоб вона виключила музику. Коли вона вимикала музику, відчула як по ній щось полилося, а потім загорілося. Горів одяг на спині і волосся. Вона вибігла в двір, ОСОБА_23 схватив її за волосся. Мама хотіла її відібрати у Макодзеби, він не давав і побив матір палкою. Тітка ОСОБА_25 і ОСОБА_26 стали гасити на ній вогонь, а мама вигнала Макодзебу з двору.
Показами неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив, що за двором він побачив дядька ОСОБА_27 з пляшкою, який йшов до їхнього двору. Він забіг в будинок і сказав про це матері. Мама вибігла з будинку, а дядько кинув пляшку в бесідку, від чого загорілася ОСОБА_28 . Коли прийшов дядько, то ОСОБА_29 і ОСОБА_30 вибігли з бесідки, а він був в дворі біля сарая.
Показами неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив, що того дня вони прийшли до ОСОБА_28 і ОСОБА_31 , поїли, дівчата включили музику в бесідці, а він із ОСОБА_21 гралися за двором. ОСОБА_21 побачив дядька ОСОБА_27 , який ніс із собою пляшку та палку і спитав його, чи до них він йде. Той сказав, так. ОСОБА_21 побіг гукати матір. З будинку вибігла матір ОСОБА_21 , підбігла до ОСОБА_23 і хотіла вирвати в нього пляшку, сказала, щоб ОСОБА_28 вимкнула музику. В цей час дядько ОСОБА_27 кинув пляшку в бесідку, вогонь попав на ОСОБА_28 і вона загорілася. Вона вибігла з бесідки, а дядько став її ображати. Інших дітей в бесідці не було.
Показами свідка ОСОБА_32 , яка показала, що 30 квітня 2018 року близько 18.00 години вона перебувала в будинку ОСОБА_17 з ОСОБА_33 , коли забіг син господарки і сказав, що прийшов дядько ОСОБА_23 , буде палити бесідку. ОСОБА_34 вибігла з будинку, а вони тіткою ОСОБА_35 вийшли слідом у двір. В дворі біля хвіртки стояв ОСОБА_23 , в руках якого була пляшка. ОСОБА_34 просила його, щоб він не кидав пляшку, однак він кинув пляшку з ватою на ній, яка диміла, в бесідку. Куди саме впала пляшка, вона не бачила, однак з бесідки вибігла ОСОБА_24 , на якій горів одяг на плечах і волосся, а в бесідці горіли колонки для музики. Тітка ОСОБА_25 тушила вогонь на ОСОБА_28 . Інших дітей в бесідці не було, Лізу вона бачила, яка тікала з двору. Макодзеба стояв на подвір”ї, біля нього була ОСОБА_19 , яку палкою, яку приніс з собою, бив по рукам.
Показами свідка ОСОБА_36 , яка пояснила, що 30 квітня 2018 року вона приїхала до ОСОБА_37 на манікюр і вони знаходилися в будинку. В будинок забіг син ОСОБА_38 - ОСОБА_21 і сказав, що йде ОСОБА_23 їх палити. ОСОБА_39 зразу вийшла з будинку. Коли вона вийшла з будинку, то побачила як пляшка летить в бесідку. З бесідки вибігла ОСОБА_24 з криками: “Ой, мамочка, ой болить”. Свідок схватила відро з водою і облила дитину за двором, щоб загасити на ній вогонь. Дітей в бесідці вона не бачила. Далі вона бачила, як ОСОБА_23 бив палкою ОСОБА_40 по руці.
Показами свідка ОСОБА_41 , сільського голови, який пояснив, що 30 квітня 2018 року о 18.00 - 18.30 години йому зателефонувала ОСОБА_19 і розказала про біду, що прийшов ОСОБА_23 і підпалив їх. Він приїхав до ОСОБА_34 через 5-7 хвилин, ОСОБА_23 вже не було ні в дворі ні за двором. В дворі була ОСОБА_28 з обгорілими плечима, горіло якесь покривало, яке було на лавці. Того дня йому дзвонив ОСОБА_23 і сказав, що він піде до ОСОБА_34 і буде приймати радикальні міри, так як йому заважає музика. Він порадив ОСОБА_23 дзвонити на 102, а не “чудити” самому.
Крім того, вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами:
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), відомості до якого було внесено 30 квітня 2018 року з правовою кваліфікацією за ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.п.1,2 ,5 КК України (т.1 а.с.136), та витягом з ЄРДР від 01 травня 2018 року з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 125 КК України ( т.2 а.с.52).
Протоколом огляду місця події від 30 квітня 2018 року з фототаблицями до нього, під час якого було оглянуто місце вчинення злочину - територія подвір"я будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду виявлено праворуч від вхідної хвіртки на землі коробку сірників та один сірник із згорівшою сіркою. В бесідці посередині стоїть стіл із скатертиною з пошкодженнями від горіння, на підлозі під столом та лавками навкруги маються скляні фрагменти з пляшки темно- зеленого кольору, на яких є сліди речовини. Видано білу футболку дитячу з короткими рукавами, на задній частині якої маються сліди темно -коричневого кольору, лівий рукав та на задній частині пошкоджено від вогню (т.1 а.с.141-148).
Ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 травня 2018 року, вважається надано дозвіл на огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстрована та фактично мешкає ОСОБА_9 , 2005 року народження, проведений 30.04.2018 року (т.1 а.с.183-184).
Протоколом огляду місця події від 30 квітня 2018 року з фототаблицями до нього, під час якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_14 . Під час огляду було виявлено і вилучено бензопилу “Урал”, з якої ОСОБА_23 налив бензин до скляної пляшки за допомогою полімерної рожевої лійки та одяг, в який був одягнутий ОСОБА_23 під час вчинення злочину: чоловічу зелену куртку, чоловічу куртку, футболку синю у клітинку та чоловічі брюки (т.1 а.с.151-158).
На підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 травня 2018 року, надано дозвіл на огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому фактично мешкає ОСОБА_14 , проведений 30.04.2018 року (т.1 а.с.185-186).
Висновком експерта № 130-ЛЗ/18 від 31 травня 2018 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005 року народження, по матеріалам справи встановлено, що у неї мали місце термічні опіки полум”ям на спині в області вертушки лівої лопатки, на спині справа з переходом в надплечову ділянку справа та з розповсюдженням на задню поверхню правого плеча до рівня серединної третини загальною площею 3,5%, котрі утворилися в результаті дії термічного агенту, який мав високу температуру незадовго до надходження до лікувального закладу; садно на передній поверхні лівого коліна, котре утворилося від дії тупого твердого предмету, що не відобразило в ушкодженні свої індивідуальні особливості.
Зазначені тілесні ушкодження утворилися і в період однієї події і за обставин, вказаних в установчій частині постанови.
За ступенем тяжкості термічні опіки - це легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров”я, садно - це легке тілесне ушкодження. ( т.1 а.с. 166-169).
Висновком експерта № 129-ЛЗ/18 від 14 травня 2018 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_17 встановлено наявність тілесних ушкоджень: забій м”яких тканин тім”яної області голови, лівого плеча, лівої лопатки; садна по задній поверхні лівого плеча та лівої лопатки. Зазначені тілесні ушкодження можливо могли утворитися в строк і за обставин, вказаних в постанові. За ступенем тяжкості садна - це легкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, що не відобразили в пошкодженнях свої індивідуальні особливості. (т.2 а.с.56-57)
Постановою від 11 липня 2018 року про визнання бензопили ”Урал”, полімерної лійки, чоловічої куртки, футболки, брюк, скатертини, простирадла, футболки та шорт, на яких мається пошкодження вогнем, фрагменти скла пляшки, на яких маються наліпки, які пошкоджені вогнем, коробки сірників та один згорівший сірник, речовими доказами по кримінальному провадженні №12018220730000116 (т.2 а.с.47-48), та на які відповідно до ухвал слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 травня 2018 року накладено арешт ( т. 2 а.с. 3-4, 5-6).
Зазначені вище речові докази булі оглянуті в судовому засіданні.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 03 травня 2018 року за участі підозрюваного ОСОБА_14 , під час якого застосовувалася відеозйомка і відеозапис якого перенесено на ДВД-диск.
Під час судового розгляду було відтворено зазначений відеозапис та з під час зазначеного експерименту ОСОБА_14 показав і розказав, що 30 квітня 2018 року пішов до двору ОСОБА_34 , щоб спалити музичний пристрій, з якого лунала музика і заважала йому. З собою він приніс скляну плішку з бензином, в яку було вставлено фітіль, за допомогою сірників він підпалив фітіль і кинув об стіну, де знаходився музичний центр. Пляшка розбилася, рідина зайнялася і почало в бесідці горіти, однак рідина потрапила на спину дівчинці, вона вибігла з палаючими плечима. Він хотів загасити на ній вогонь, тому схватив її і притулив до себе (т.2 а.с.11-15).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 травня 2018 року за участі малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , який було зафіксовано на ДВД-диск та який було відтворено в судовому засіданні. Під час зазначеної слідчої дії потерпіла показала, що в той день її брат був за двором і побачив як ОСОБА_23 йшов із пляшкою в руках та палкою під рукою в сторону їхнього двору. ОСОБА_21 побіг гукнути матір, а ОСОБА_23 зайшов в двір і сказав: «Виключи музику, бо підпалю». Діти зразу вибігли з бесідки. Макодзеба став підпалювати пляшку, а вона в бесідці стала вимикати телефон, через який була підключена музика. ЇЇ мати стала просити його, щоб не кидав пляшку, однак він кинув в стіну, де висіли колонки. Сам кидок вона не бачила, відчула як щось полилося по ній і загорівся вогонь. Вона вибігла з бесідки, а ОСОБА_23 схопив її за волосся, став тягати по землі і лаятись на неї. Мати вирвала її з рук ОСОБА_23 , а тітка ОСОБА_25 , хоча вона точно не пам'ятає хто, затушили на ній вогонь. Мати в цей час намагалася вигнати ОСОБА_23 з двору, тоді він палкою наніс їй удари по голові та плечах. Мати все ж вигнала його з двору і закрила хвіртку. Макодзеба пішов, взявши з собою палку. Після цього з неї зняли футболку, намазали маззю плечі, викликали швидку і сільського голову (т.2 а.с.16-19).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 травня 2018 року за участі потерпілої ОСОБА_17 , який було зафіксовано на ДВД-диск та який було відтворено під час судового розгляду. ОСОБА_17 показала, що вона була в будинку, коли забіг її син ОСОБА_21 і сказав, що прийшов ОСОБА_23 до них у двір. Вона вискочила з будинку у двір та побачила як ОСОБА_23 підпалював вату на скляній пляшці, яку тримав при собі. Вона стала перед ним і почала просити, щоб не кидав пляшку, бо ОСОБА_28 зараз вимкне музику. На що обвинувачений відштовхнув її і кинув пляшку в бесідку. Звідки вибігла її дочка ОСОБА_24 , на якій горів одяг і волосся. Дитина бігла до хвіртки, ОСОБА_23 схопив її за волосся і почав виражатися на дитину нецензурно. Коли вона почала відтягувати від нього дочку, то ОСОБА_23 палкою, яка була у нього під рукою, вдарив її не менше 4 разів по голові, по руці, по спині, при цьому висловлювався на неї нецензурно. Однак вона його виштовхала за двір, він взяв свою палку і пішов геть (т.2 а.с.20-23).
Висновком експерта №16-НП від 20 червня 2018 року, згідно якого в наданих на дослідження речах (скатертині, покривалі, і білої футболки, двох чоловічих куртках, чоловічих штанах, фрагментах скла) виявлено сліди нафтопродуктів. В речах (шортах, чоловічій футболці) слідів нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів не виявлено.
В наданих на дослідження речах (білої футболки, чоловічої куртки) виявлено сліди нафтопродукту - нафтової оливи. В наданих на дослідження речах (скатертині, покривалі, чоловічої куртки, чоловічих штанах, фрагментах скла) виявлено сліди дистилятного нафтопродукту (газу, дизельного палива, нафтової оливи), встановити вид якого не виявилось можливим з причини його фізико-хімічних змін в процесі термічного впливу та випаровування. Встановити спільну родову (групову) належність слідів дистилятних нафтопродуктів виявленого на речах (скатертині, покривалі, чоловічої куртки, чоловічих штанах, фрагментах скла) та слідів нафтової оливи виявленої на речах (білої футболки, чоловічої куртки) неможливо з причин відсутності ідентифікуючих ознак (т.2 а.с. 24-33).
Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_14 доведена повністю.
Дії ОСОБА_14 суд кваліфікує за ч.4 ст. 296 КК України як ОСОБА_42 , тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Суд не може погодитися з доводами органу досудового розслідування щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 15 п.п.1,2,5 ч.2 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України як закінчений замах на умисне вбивство чотирьох малолітніх дітей, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та умисне легке тілесне ушкодження, оскільки такі висновки спростовуються перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, обвинувачений не заперечує, що прийшов на подвір'я ОСОБА_34 в нетверезому стані із заздалегідь заготовленою ним скляною пляшкою з бензином, фітілем та сірниками, та з палкою під рукою, незважаючи на те, що поряд були малолітні діти як господарки будинку, так і сусідські. Конфлікту між ним та ОСОБА_34 не було, що свідчить про відсутність між ними неприязних стосунків. Причина, яка спонукала його на вчинення злочину, була незначною, щоб піддавати небезпеці дітей, тому він діяв зухвало та цинічно, кинувши запалену пляшку в бесідку, від чого загорілися речі. Крім того, полум'я потрапило на одяг малолітньої ОСОБА_18 , яка отримала опіки. Далі, господарка будинка намагалася припинити його дії, однак він, продовжуючи свої хуліганські дії і незважаючи на попередження оточуючих, наніс їй тілесні ушкодження, попри те, що скрізь були діти і дорослі, при цьому нецензурно висловлювався як на адресу малолітньої потерпілої, так і на адресу її матері.
Потерпіла ОСОБА_17 підтвердила, що дітей в бесідці не було, вони були у дворі, палаючу пляшку обвинувачений кинув в бесідку саме в сторону розташування музичного центру, погроз вбивством в сторону дітей він не висловлював.
Неповнолітні потерпілі ОСОБА_43 та ОСОБА_44 також підтвердили, що їх та ОСОБА_45 в бесідці не було.
Відповідно до ч.1 ст.15 КК України та положень п.п.4, 22 постанови Пленуму ВС України від 07.02.2003 №2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров”я особи” замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх сосунки. Визначальним при цьому є суб”єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч.2 ст. 15 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
Покази потерпілих, свідків, матеріали справи свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_14 мав реальну можливість позбавити життя дітей, якби його умисел був направлений на скоєння умисного вбивства.
Таким чином, зі способу та обстановки вчинення обвинуваченим протиправних дій чітко вбачається направленість умислу не на позбавлення життя дітей, а на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та які супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіяння тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін. (п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 року “Про судову практику у справах про хуліганство”).
Згідно до п.9 зазначеної постанови, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4 ст. 296), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров”я громадян.
Заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (п.11 зазначеної постанови).
Крім того, суд не вбачає необхідності кваліфікувати дії ОСОБА_23 і за ч.1 ст. 125 КК України, так як дії обвинуваченого охоплюються єдиним умислом на вчинення хуліганства, під час якого були спричинені тілесні ушкодження як малолітній ОСОБА_18 , так і ОСОБА_17 , і не містять ознак, передбачених різними статтями Кримінального кодексу України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Вивченням особи ОСОБА_14 встановлено, що він судимості не має в силу ст. 89 КК України, вину свою визнав частково, проживає без реєстрації в с. Добровілля Близнюківського району з 2011 року, де характеризується як особа, яка на засіданнях адміністративної комісії не розглядалася, скарг на нього від населення не надходило, компрометуючих матеріалів сільська рада щодо нього не має, він проживає разом із співмешканкою та тещею, пенсіонер, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 443 від 04 червня 2018 року, ОСОБА_14 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_14 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_14 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с. 36-38).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваного, суд визнає його похилий вік.
Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_14 , є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_17 , викладену в заяві до суду від 14.11.2018 року (т.2 а.с.1) про те, що вона має претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, однак буде їх заявляти в цивільному порядку, покарання просить визначити на розсуд суду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 4 статті 296 КК України.
Відповідно до ст.ст.124, 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України та в силу ст. 174 КПК України скасовує з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 травня 2018 року.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, судова колегія -
ОСОБА_46 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк покарання обчислювати з моменту проголошення вироку, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув”язнення з моменту фактичного затримання, тобто з 30 квітня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув”язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 5148,00 грн.
Речові докази у справі: бензопилу, полімерна лійку, чоловічу куртку (кофту), футболку та чоловічі брюки, скатертину, простирадло, футболку та шорти, на яких мається пошкодження від вогню, коробку сірників, та один сірник, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області, знищити, бензопилу «Урал», вилучену під час огляду МП, повернути власнику ОСОБА_14 , скасувавши дію ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 травня 2018 року про накладення арешту,
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді