про відмову у видачі судового наказу
Справа № 236/679/19
22 лютого 2019 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачов О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
21.02.2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Згідно ч. 2 ст. 42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 1 та 2 ст. 167 ЦПК України).
З положень розділу ІІ ЦПК України щодо наказного провадження вбачається, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу за наявними доказами, витребування будь-яких доказів за заявою заявника чи з ініціативи суду не передбачено.
Крім того, із заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги заявлено до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повне найменування юридичної особи відповідача - Акціонерне товариство «Українська залізниця»(юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815).
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне ОСОБА_1 у видачі судового наказу відмовити, оскільки витребування доказів, що не передбачено наказним провадженням.
Згідно з ч. 1ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення до Донецького Апеляційного суду.
Суддя -