28 лютого 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/286/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С. ,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Голопристанської районної ради Херсонської області до Голопристанської міської ради Херсонської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Голопристанського районного будинку культури та Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
12 лютого 2019р. Голопристанська районна рада Херсонської області (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Голопристанської міської ради Херсонської області (далі-відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Голопристанського районного будинку культури, Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Голопристанської міської ради Херсонської області в частині не розгляду документів, поданих від імені Голопристанської районної ради Херсонської області Голопристанським районним будинком культури та Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації щодо відведення у постійне користування земельних ділянок, розташованих у межах м.Гола Пристань під об'єктами нерухомого майна, власником яких є Голопристанська районна рада Херсонської області;
- зобов'язати Голопристанську міську раду Херсонської області розглянути клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під будівлею, розташованою за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня, 51;
- зобов'язати Голопристанську міську раду Херсонської області розглянути клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0320 га під розміщення літнього танцювального майданчику, за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня.
Ухвалою від 13.02.2019р. судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф. задоволено самовідвід у вказаній справі. Справу передано до відділу документального забезпечення та діловодства Херсонського окружного адміністративного суду для повторного перерозподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019р., головуючим суддею визначено Пекного А.С.
Ухвалою від 15.02.2019р провадження у справі відкрите. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 15.03.2019р.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви).
Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог та доданих до позову документів вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача розглянути два різних клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування.
Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач вважає, що його права порушені бездіяльністю відповідача, яка полягає у нерозгляді вищевказаних клопотань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування. Таким чином, суд вирішуючи вказаний спір має дослідити та надати оцінку бездіяльності відповідача щодо нерозгяду кожного клопотання окремо.
Відтак, позивач, заявивши 2 позовні вимоги немайного характеру, має додати до позову документ про сплату судового збору в сумі 3842,00 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних норм позивачем не доданий до позовної заяви документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05, рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява №15123/03).
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог до позовної заяви, з якою позивач звертається до суду за захистом свої прав.
Відповідно до ч.ч.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене, вбачаються підстави для залишення даної позовної заяви без руху та установлення позивачу строку на усунення недоліків, а саме: для надання до суду документу про сплату судового збору в сумі 3842,00 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/286/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Пекний А.С.