Справа №348/1512/15-к
Провадження №1-кс/348/213/19
21 лютого 2019 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 по кримінальному провадженні № 12015090200000254 від 17.05.2018 р. про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківської області ОСОБА_5 від 19.12.2018 р. про відмову в задоволенні клопотання,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся в суд з скаргою про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківської області ОСОБА_5 від 19.12.2018 р. про відмову в задоволенні клопотання.
Скаргу мотивує тим, що його підзахисному ОСОБА_4 оголошено підозру по кримінальному провадженню, внесеному до ЄДРДР від 17.05.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 286 КК України, яке полягає в тому, що 16.05.2015 року, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», д.р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись з боку с. Пасічна в напрямку м. Надвірна, на перехресті дороги в с. Пнів допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес-Венц», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався в попутному напрямку.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_4 показав, що зіткнення з автомобілем марки «Мерседес-Бенц» під керуванням водія ОСОБА_6 відбулося не в результаті порушення ним Правил дорожнього руху України, а в наслідок того, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_6 раптово, в безпосередній близькості, на відстані біля 10-12 метрів від його автомобіля виїхав з права, з подвір'я кафе "Піраміда" с. Пнів на проїжджу частину дороги, після чого, проїхавши декілька метрів раптово зупинився, чим створив аварійну ситуацію.
Водій ОСОБА_4 миттєво застосував екстрене гальмування і прийняв різко вліво, з метою уникнення зіткнення, однак відстань між автомобілями була недостатня для технічного виконання вказаного маневру і він своїм правим переднім крилом вдарив у ліве заднє крило автомобіля Мерседес, після чого його автомобіль рикошетом відкинуло на бетонну стіну автозупинки, в результаті чого його неповнолітні діти - пасажири ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тяжкі тілесні ушкодження.
Допитаний як свідок водій ОСОБА_6 пояснив, що 27.05.2015 року від зупинки, біля мийки автомобілів в с. Пнів до місця ДТП він проїхав біля 500 метрів, після чого, на відстані біля 10-ти метрів від перехрестя призупинився і повернув трохи вліво на зустрічну смугу руху, з метою об'їзду великих вибоїн на його смузі руху, і в цей час відчув сильний удар в ліву задню частину його автомобіля.
Допитані як свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 показали, що проїхавши в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 біля 100 метрів від перехрестя в с. Пнів в бік с. Пасічна вони розвернулися і поїхали в бік м. Надвірна. Не доїжджаючи біля 10-12 метрів до перехрестя, раптово, з правого боку з території кафе "Піраміда в с. Пнів, на проїжджу часину дороги виїхав автомобіль марки Мерседес сірого кольору, номерів якого вони не пам'ятають, після чого, проїхавши декілька метрів чомусь зупинився.
Водій ОСОБА_4 різко загальмував і повернув руль автомобіля вліво, однак об'їхати автомобіль Мерседес йому не вдалося, і він зіткнувся з його лівою задньою частиною, після чого їх відкинуло на бетонну авто зупинку.
Таким чином, покази водія Тимчука про те, що він виїхав на проїжджу частини вороги за 500 метрів від місця ДТП суперечать показам підозрюваного ОСОБА_4 та свідків-очевидців ОСОБА_9 і ОСОБА_7 в цій частині.
Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 07.12.2015 р. року № 09/17-616 зіткнення автомобіля марки «Мерседес-Бенц», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , та автомобіля марки "ЗАЗ", д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 відбулося на проїзній частині дороги вулиці С.Стрільців у с. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, та відносно елементів дороги знаходяться в межах правого сліду бокового юзу колеса автомобіля довжиною 36 м. Початок якого, зафіксовано на відстані 6,8 м. Від початку першого сліду бокового юзу та 4,1 м. від правого краю проїзної частини дороги.
Більш точніше встановити місце зіткнення вказаних транспортних засобів експертним шляхом не є можливим, через недостатню кількість та мало інформативність у наданих на дослідження матеріалах даного кримінального провадження зафіксованої слідової інформації, яка би вказувала на дане місце.
При таких обставинах, з метою усунення суперечностей по даному кримінальному провадженню та надання в розпорядження експерта додаткової об'єктивної інформації про механізм вчинення вказаної ДТП ним було вперше заявлено слідчій СВ Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_10 клопотання в порядку ст. 220 КПК України про проведення з водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слідчого експерименту (відтворення) на місці ДТП ще 13.10.2015 року.
Однак, в порушення вимог ст. 220 КПК України дане клопотання не розглянуто і не дана на нього відповідь, у встановлений законом термін, по даний час.
22.11.2018 року ним в чергове було заявлено аналогічне клопотання уже слідчому СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , який 23.11.2018 року дав йому письмову відповідь про необгрунтоване і незаконне залишення клопотання без задоволення з тих підстав, що у проведенні слідчого експерименту нібито немає необхідності, так як вина ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена матеріалами досудового слідства.
28.11.2018 року ним було оскаржено дане рішення слідчого в Надвірнянський районний суд, який своєю ухвалою від 10.12.2018 року зобов'язав слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 повторно розглянути його клопотання від 22.11.2018 року відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
На виконання ухвали Надвірнянського районного суду від 10.12.2018 року слідчим ОСОБА_5 винесено постанову від 19.12.2018 року про відмову в задоволенні клопотання з тих підстав, що у проведенні слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 нібито немає необхідності, так як його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України повністю доведена матеріалами досудового слідства, що не відповідає об'єктивним обставинам даного ДТП та матеріалам досудового слідства.
В той же час, слідчий ОСОБА_5 провів, без клопотань сторін, по своїй ініціативі слідчі експерименти зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , який фактично, з показів свідків-очевидців створив дану аварійну ситуацію, однак необгрунтовано і незаконно залишився не притягнутим слідчим до кримінальної відповідальності, що свідчить про упередженість і необ'єктивність досудового слідства та його явний обвинувальний ухил відносно водія ОСОБА_4 , що являється недопустимим.
Також, в грубе порушення вимог ст. 220 КПК України слідчим ОСОБА_5 вручена йому постанова про відмову в задоволенні клопотання від 19.12.2018 року тільки 09.02.2019 року, тобто через 49 днів - замість 3-х днів, передбачених законом, що також свідчить про небажання слідчого дотримуватись норм кримінально-процесуального закону і з цього питання, що може негативно вплинути на якість досудового слідства і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню.
Скаржник в судовому засіданні заяву підтримав повністю з підстав, зазначених у в ній та просив її задоволити.
Слідчий в судовому засіданні скаргу не визнав та пояснив суду, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування, у кримінальному провадженні відомості, про яке 17.05.2015 р. внесено до Єдиного реєстру досудових. розслідувань за № 12015090200000254, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що в результаті вчинення саме ОСОБА_4 численних порушень вимог Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої гомілки у вигляді перелому обох кісток, які відповідно до висновку експерта № 186/140-Д від 27.08.2018 р. відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечні для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров'я, окрім нього закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та садна обличчя та шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Одночасно із цим, пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому правої скроневої кістки, забою головного мозку та забійної рани лобно-скроневої ділянки справа, що згідно висновку експерта № 157/187/139-Д/Д відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння та закритий травматичний перелом обох кісток лівої гомілки відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечні для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров'я.
Вина ОСОБА_4 у повній мірі доводиться зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, отриманими у передбаченому КПК України порядку.
26.09.2018 р. слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку прийнято процесуальне рішення про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
21.11.2018 р. в цьому кримінальному провадженні сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, оскільки зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта.
22.11.2018 р. захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про те, що по цьому кримінальному провадженню необхідно провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки його покази суттєво відрізняються від показів усіх вище перелічених очевидців самої події ДТП.
На це звернення сторони захисту було подано відповідь про неможливість в проведенні слідчих дій після відкриття матеріалів кримінального провадження.
Відповідь слідчого була оскаржена в Надвірнянському районному суді та зобов'язано слідчого розглянути клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
Слідчим, на виконання вимог ухвали Надвірнянського районного суду розглянуто клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , та прийнято рішення про відмову в задоволенні цього клопотання із причин того, що при прийнятті процесуальних рішень слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що виходить із перелічених джерел доказів.
При цьому зазначає, що тільки покази самого ОСОБА_4 відрізняються від усіх інших у частині початку та зміни руху автомобіля марки Мерседес Бенц, р.н. НОМЕР_2 .
Вважає, що для проведення слідчого експерименту не має підстав, оскільки по кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів, які узгоджуються між собою, щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Просить в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення скаржника та слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12015090200000254 від 17.05.2015 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
26.09.2018 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
21.11.2018 р. в даному кримінальному провадженні сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
22.11.2018 р. захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки його покази суттєво відрізняються від показів усіх вище перелічених очевидців самої події ДТП.
На це звернення сторони захисту слідчим було подано відповідь про неможливість в проведенні слідчих дій після відкриття матеріалів кримінального провадження.
Відповідь слідчого була оскаржена в Надвірнянському районному суді та, та ухвалою слідчого судді зобов'язано слідчого розглянути клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
Слідчим, на виконання вимог ухвали Надвірнянського районного суду, розглянуто клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , та 19.12.2018 р. винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання.
Частинами 1, 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Відповідно ж до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобовязані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Статтею 240 КПК України врегульовано підстави та порядок проведення слідчого експерименту в рамках кримінального провадження.
Так, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.
Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.
Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Системний аналіз змісту вищевказаної норми свідчить про те, що проведення слідчого експерименту є правом, а не обовязком, слідчого, прокурора, а метою здійснення такої процесуальної дії є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При цьому, сторона захисту, яка звертається до слідчого із клопотання про ініціювання проведення слідчого експерименту, повинна довести необхідність здійснення такої процесуальної дії, зіславшись на відповідні обставини, які такого вимагають.
Як в поданому до слідчого клопотанні, так і в судовому засіданні захисник підозрюваного не навів обставин, які б свідчили про наявність підстав для проведення слідчого експерименту в рамках даного кримінального провадження, як і не навів доказів наявності відповідних розбіжностей чи неточностей, які вимагають проведення такої процесуальної дії.
Враховуючи вище викладене, зважаючи на дискреційних характер повноваження слідчого, прокурора щодо проведення в рамках кримінального провадження такої процесуальної дії як слідчий експеримент, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_3 про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись ст.ст. 3, 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 по кримінальному провадженні № 12015090200000254 від 17.05.2018 р. про скасування постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківської області ОСОБА_5 від 19.12.2018 р. про відмову в задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали оголошено
26.02.2019 року о 16 год. 00 хв.