Справа № 344/16897/18
Провадження № 1-кп/344/404/19
28 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілих ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
та його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рожнятів Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, РНКОПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_8 , а також завідомо залишив потерпілого без допомоги, якого поставив у небезпечний для життя стан і останній був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок такого стану, - маючи при цьому змогу надати йому допомогу.
Злочини вчинено за наступних обставин.
Так, 25.05.2018 року близько 00год. 40хв. в умовах недостатньої видимості через темну пору доби та дощову погоду ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «SKODA SUPERB» латвійської реєстрації № НОМЕР_2 , рухався по мосту через річку Бистриця Солотвинська, що по вул. Галицька в м. Івано-Франківськ, зі сторони перехрестя із вул. Пулюя в напрямку перехрестя із вул. Целевича. При цьому, швидкість руху автомобіля марки «SKODA SUPERB» становила біля 80-90 км/год., що значно перевищувала максимально дозволену в межах населеного пункту. В той час, попереду автомобіля марки «SKODA SUPERB» проїзною частиною прямолінійно в попутному напрямку рухався велосипедом ОСОБА_8 . Водій ОСОБА_6 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_8 своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8 . При цьому водій ОСОБА_6 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.10., щодо терміну «перешкода для руху» - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;
п. 2.3.б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах дозволено рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год.
В результаті порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми органів черевної порожнини та заочеревинного простору, правої нижньої кінцівки, з крововиливами в купол діафрагми справа, в брижу товстого кишечника та очеревину справа, жирову клітковину обох нирок та правого наднирника, гематомою поперекової ділянки, закритим переломом малогомілкової кістки, з розривом магістральних судин (підколінної та стегнової артерій), що супроводжувалося масивною зовнішньою і внутрішньою кровотечою та розвитком тяжкого геморагічного шоку, від яких 25.05.2018 року о 15год. 25хв. в Івано-Франківській ОКЛ наступила його смерть.
Крім цього, водій автомобіля ОСОБА_6 , поставивши потерпілого ОСОБА_8 , який після наїзду знаходився на проїзній частині, у небезпечний для життя стан і був позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи можливість надати йому допомогу, завідомо залишив потерпілого без допомоги і з місця події на автомобілі зник.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю і беззастережно та суду пояснив, що дійсно 25.05.2018 року близько 00год. 40хв. він, керуючи автомобілем марки «SKODA SUPERB» по мосту через річку Бистриця Солотвинська, що по вул. Галицька в м. Івано-Франківськ, порушив Правила дорожнього руху України та вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого останній помер в медичному закладі. Крім цього, після наїзду на потерпілого, який знаходився на проїзній частині, залишив його і з місця події поїхав, оскільки перелякався та запанікував, однак, на другий день він сам з'явився до поліції із зізнанням. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, зазначив, що завдані шкоду він повністю та добровільно потерпілим відшкодував і просив у них вибачення.
Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого вона немає, шкода відшкодована повністю, просила його суворо не карати.
Представник потерпілих суду пояснив, що обвинуваченим добровільно та повністю відшкодовано потерпілим завдану шкоду, а тому просив цивільний позов ОСОБА_9 залишити без розгляду, а обвинуваченого суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу та дають можливість вирішити долю речових доказів та судових витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати її допомогу, а також у разі коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Згідно з ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким (ч. 2 ст. 286 КК України) та злочином невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 135 КК України); форму вини - необережну та умисну, відповідно; дані про особу винного, який вкрай негативно ставиться до вчиненого; його молодий вік; стан здоров'я та його майновий стан; те, що він за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно; не працює, неодружений, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває; він вперше притягується до кримінальної відповідальності; раніше не судимий; а також відсутність до нього будь-яких претензій в потерпілих.
Обставинами, які пом'якшують покарання, та які в свою чергу поза розумним сумнівом знайшли своє підтвердження під час розгляду даного кримінального провадження, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, - судом не встановлено.
Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається низька ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, потерпілих та їх представника, думку сторони захистку, а також наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити більш м'яке, не зазначене у ч. 2 ст. 286 КК України, основне покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах її санкції, та основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 залишити без розгляду.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
В строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 26 травня 2018 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні обмеження волі.
Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 8294 (вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
Речові докази: автомобіль марки «SKODA SUPERB» латвійської реєстрації № НОМЕР_2 , передню ліву фару та ліве дзеркало заднього виду від нього (постанови слідчого від 25.05.2018 року, 08.06.2018 року) - повернути їх законному володільцю ОСОБА_10 ; велосипед та кросівок (постанова слідчого від 26.05.2018 року) - повернути потерпілим; частини корпусу дзеркала заднього виду автомобіля, скла, пластмаси та шкіряного епітелію, два сліди пальців рук (постанова слідчого від 26.05.2018 року) - знищити; диск DVD-R із записом камери відеоспостереження (постанова слідчого від 30.05.2018 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.05.2018 року на автомобіль марки «SKODA SUPERB» латвійської реєстрації № НОМЕР_2 , - скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1