Справа № 288/161/19
Провадження № 2-а/288/5/19
26 лютого 2019 року. смт.Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування заявлених вимог Позивач вказує, що 22 січня 2019 року Відповідачем було винесено постанову серії НК № 521208 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (далі - Постанова). Підставою для винесення оскаржуваної постанови є порушення пункту 12.4, 12.9.б Правил дорожнього руху України, а саме 22 січня 2019 року о 14.46 годині на 158 км а/д Київ - Чоп, Позивач керував автомобілем НОМЕР_1, з порушенням швидкісного режиму, а саме рухався зі швидкістю 106 км/годину.
Позивач вказує, що Постанова винесена незаконно, упереджено та з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, оскільки в його діях відсутня подія правопорушення, так як він не порушував швидкісного режиму руху в населеному пункті.
Під час написання Постанови, Позивачу було відмовлено в наданні фото порушення та не ознайомлено його з даним фото, в той час як зазначено, що його додано до Постанови. В Постанові відсутні дані про свідків правопорушення, оскільки вони могли б підтвердити факт відсутності правопорушення та вона на момент винесення не підписана особою, яка її винесла. Місцем винесення Постанови вказано: - автодорога М-06 Київ - Чоп, 158 км, тобто не зазначено, де саме розглядалася справа та відсутня назва населеного пункту в якому вчинено правопорушення.
Відповідач в порушення вимог закону розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, хоча Позивач вимагав, щоб справа була розглянута за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу та зазначив про це у поясненнях. Незаконний розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу не дав можливості для Позивача скористатися своїми правами. Відповідач лише підійшов до патрульного автомобіля та виніс постанову, будь - якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, досліджені докази та заслухані особи, яку беруть участь у розгляді справи.
На підставі вищевикладеного, Позивач просить визначити дії поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 з притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 22 січня 2019 року серії НК № 521208 від 22 січня 2019 року поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовільними.
25 лютого 2019 року від Позивача надійшло клопотання в якому він посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві вказує, що винесена відносно нього постанова є незаконною, вимірювання швидкості руху автомобіля було проведено Відповідачем безпідставно, а отримані технічні дані щодо швидкості, покладені в основу обставин правопорушення є необґрунтованими. З наданого Відповідачем відеозапису вбачається, що процес розгляду справи не відповідав вимогам, встановленим законом, обставини не з'ясовувалися, права особи, щодо отримання ним правової допомоги дотримані не були. Відповідачем не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки з відеозапису вбачається, що фіксування правопорушення здійснювалось та Позивач оспорював вчинене правопорушення. Крім того, дані вимірювання та фіксування лазерного вимірювача є неточними та спотвореними, оскільки існує розбіжність у часі на вимірювачі порушення зафіксовано 22 січня 2019 року о 14:46:09 годині, а з поліцейським він почав спілкуватись 22 січня 2019 року о 14:45:49 годині. Зазначає, що вимірювання швидкості відбулося поза межами населеного пункту, а транспортний засіб було зупинено в населеному пункті.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, його неявка не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних доказів. 22 лютого 2019 року надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Позивач, як на підставу заперечень щодо обставин викладених в Постанові вказує, що він не порушував Правил дорожнього руху та Відповідач неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності. 22 січня 2019 року Відповідач, під час несення служби на автодорозі М-06 Київ - Чоп за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LТІ 20/20 (серійний номер ТС 000521), виявив порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу MERCEDES BENZ з номерним знаком АМ 7785 ІІ, рухався зі швидкістю 106 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 56 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Подавши сигнал про зупинку, Відповідач підійшов до водія ОСОБА_2, представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів. Отримавши від водія документи, Відповідач прийняв рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, водію було роз'яснено його права та він у поясненнях в постанові вказав, що не перевищував встановлену швидкість руху. Доказом перевищення швидкості руху є відповідне фото та відеозапис, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені обмеження швидкості руху. Відповідач вказує, що місце роботи приладу TruCam LТІ 20/20 позначено відповідним дорожнім знаком та на цій відмітці розташований знак 5.45 - «Березівка», тобто початок населеного пункту. Прилад сертифіковано та для фіксації допустимих швидкісних режимів руху встановлено поріг допустимої швидкості руху. Позивачем не надано доказів того, що ним не було вчинено зазначене в Постанові адміністративне правопорушення. Також, зазначає, що фіксація даного адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення допускається у визначених законом випадках в порядку скороченого провадження. Застосування вказаної процедури не призводить до порушення процесуальних прав особи. Таким чином, Постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. /а.с.24-27/
У відповідності до частини першої, третьої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши письмові матеріали справи та наданий Відповідачем відеозапис, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 521208 від 22 січня 2019 року, винесеної інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_2, 22 січня 2019 року о 14.46 годині на 158 км а/д М 06 Київ - Чоп, керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, в населеному пункті з порушенням швидкісного режиму, а саме рухався зі швидкістю 106 км/год, чим порушив п.12.4, 12.9.б ПДР України. Вимірювання здійснювалось з допомогою лазерного вимірювача TRUCAM LТІ 20/20 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП, застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510.00 гривень, в протоколі міститься відмітка, що до неї додаються фото порушення та пояснення на 1 аркуші. /а.с.10/
Відповідно до пояснення від 22 січня 2019 року, ОСОБА_2 вказав, що: - порушено його право на те, щоб скористатися допомогою захисника; - відмовлено в розгляді справи по місцю розташування органу національної поліції; - не були роз'яснені його права; - правопорушення він не вчиняв, що підтверджує свідок ОСОБА_4; - правил дорожнього руху він не порушував, що підтверджує свідок ОСОБА_4 /а.с.11/
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 12.4, 12.9.б Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач, як на підставу протиправності оскаржуваної Постанови зазначає, що він не допускав перевищення встановленої швидкості руху, що вказує на відсутність його вини та вчинення ним правопорушення.
У відповідності пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, згідно статті 251 КУпАП, фактичні дані, що встановлені показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
В оскаржуваній Постанові міститься відмітка про те, що вимірювання швидкості автомобіля здійснювалось за допомогою приладу TruCAM LТІ 20/20.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП ОСОБА_5 від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Додатком № 1 до вказаного листа є Методичні рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCАМ для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, якими обумовлено використання лазерних вимірювачів швидкості TruCАМ, а саме: порядок організації роботи, роботу з приладом та порядок вимірювання швидкості. /а.с.36-39/
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11914, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25 вересня 2018 року, чинного до 25 вересня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 000521, є придатним до застосування. /а.с.33/
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. /а.с.34/
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. /а.с.35/
Також чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Дорожній знак 5.70 «Фото -, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Відповідачем одночасно з поданням відзиву на позовну заяву додано матеріали на підтвердження правомірності своїх дій.
Згідно фотографії, файл: 1548168369_98000_0122_144609.jmf, від 22 січня 2019 року, час 14:46:09, зафіксованого TruCam Серійний номер ТС 000521, особистий номер: 00013096, виміряна швидкість: 106 км/ч (АРР), виміряна дистанція: 301.7 м, ліміт швидкості: 50 км/год, а/д Київ - Чоп 158 км, зображено автомобіль з державним номером АМ 7785 ІІ. /а.с.29/
Судом було досліджено відео з приладу Trucam LTI 20/20, серійний номер ТС 000521, наданий Відповідачем, з якого вбачається, що при наведенні оптичного прицілу на транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES BENZ з державним номером АМ 7785 ІІ, зафіксовано перевищення встановленої швидкості руху. Автомобіль рухався зі швидкістю 106 км/год, при встановленому обмеженні швидкості руху - 50 км/год.
З запису № DSJХ300079_000079 вбачається, що водієві пред'являлися покази приладу Trucam LTI 20/20, серійний номер ТС 000521, надавались документи, що підтверджують проходження приладом сертифікації та Позивачу було роз'яснено його права (8:20 хвилина відео).
Долучені роздруківки фото фіксації підтверджують наявність знаку 5.70 та наявність дорожнього знаку з назвою населеного пункту «Березівка» на білому фоні, який відповідно є дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту». /а.с.40-42/
Таким чином, надані Відповідачем фотографічні зображення автомобіля, яким керував Позивач, виконані за допомогою згаданого приладу та об'єктивно підтверджують факт руху автомобіля Позивача у населеному пункті зі швидкістю саме 106 км/год, що спростовує твердження Позивача, зазначені ним у позовній заяві про не допущення перевищення встановленої швидкості руху та не роз'яснення Відповідачем, при складенні протоколу, Позивачу його прав.
Як на підставу для скасування постанови Позивач посилається на те, що її було винесено в не належному місці та що, діями Відповідача порушено його права.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: частиною першою, другою, третьою, п'ятою статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частиною третьою статті 122 КУпАП.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною другою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз'яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.
Згідно частини другої, третьої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною п'ятою статті 77 КАС України встановлено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Доводи Позивача наведені ним в позовній заяві, як на підставу для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а саме законом передбачено порядок розгляду справи та винесення постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення зокрема частини третьої статті 122 КУпАП на місці вчинення правопорушення; доказів наявності порушення прав Позивача діями Відповідача, не надано та Відповідачем встановлено наявність перевищення Позивачем встановленої швидкості руху на вказаній ділянці дороги
У відповідності до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України чи відповідають вони критеріям визначеним в даній нормі, зокрема щодо обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що вирішуючи питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши надані Позивачем докази та за своєю правосвідомістю, встановив порушення Позивачем вимог п.12.4, 12.9.б ПДР України, у Відповідача були достатні підстави, а саме фактичні дані, які свідчили про наявність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, а прийняте Відповідачем рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, відповідає санкції частини третьої статті 122 КУпАП. Наслідком встановлених обставин є винесення Відповідачем обґрунтованої постанови у справі про адміністративне правопорушення. Стягнення Відповідачем застосовано без порушень, в межах статті КУпАП, за якою Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.
Позивач не зробив посилань на обставини та не надав відповідних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України, зокрема не допущення ним перевищення встановленої швидкості руху, що давало б змогу для суду зробити висновок про те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення було складено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які б спростувати факт вчинення адміністративного правопорушення та обставин, які б вказували на відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності у межах розгляду даної справи наведено не було.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають та не підлягають стягненню понесені Позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 19 Конституції України; «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853; пунктом 12.4, 12.9.б. Правил дорожнього руху України; Законом України «Про дорожній рух»; Законом України «Про Національну поліцію»; статтями 33, 122, 222, 251, 252, 258, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-255, 286 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_2 до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_6