Справа № 591/2495/18
Провадження № 2/591/237/19
21 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за договором позики -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики і свої вимоги мотивує тим, що 25.03.2017 року відповідач отримав від нього в якості позики 540 доларів США та зобов'язувався повернути зазначену суму не пізніше 25 травня 2017 року, на підтвердження чого був укладений договір позики. Відповідач ухиляється від повернення боргу. Станом на 01.04.2018 року сума заборгованості складає 239280 грн. 60 коп.. А тому, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 25.03.2017 року у розмірі 239 280 грн. 60 коп.. та судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 в судовому засідання позов визнав частково на суму 400 доларів США. Пояснив суду, що відповідач отримав від позивача лише 400 доларів США, а також вважає що позивач бажає стягнути з нього двічі неустойку. Повідомив суду, що відповідач намагався повернути частину боргу позивачу, але позивач не йшов на контакт, а тому просить суд позов задоволити частково на суму 400 доларів США.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2018 року справу призначено до розгляду на 19.07.2018 року, справа слухання відкладалася у зв'язку з неявкою відповідача та за клопотанням позивача.
Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір позики (а.с.6) .
Згідно п.1 договору позики позикодавець передає позичальникові у власність 540 доларів США на визначений нижче строк, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму в обумовлений строк.
Відповідно до п. 2 договору позики повернення зазначеної в даному договорі суми не пізніше 25 травня 2017 року.
Відповідно п. 3 договору у випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцеві штраф у розмірі 3% річних від суми заборгованості, яка залишилася, за кожен день прострочення.
Також, згідно п. 8 договору сторони домовилися, що керуючись принципами свободи договору, у разі неналежного виконання позичальником цього договору, тобто не повернення позики до 25 травня 2017 року (включно) позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю 300 грн. за кожен день прострочення (не виконання або не належного виконання) цього договору додатково окрім суми позики.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору позики, та в порушення взятих на себе зобов'язань, до даного часу відповідач не повернув позивачу в повному обсязі суму боргу за договором позики.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором позики (а.с.7), відповідно до якого загальна сума заборгованості складає 239 280 грн. 60 коп., з них:
1)тіло позики 540 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 14202 грн.;
2)згідно п. 8 договору позики: 300 грн. за 310 днів прострочки - 93000 грн.,
3)штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, яка залишилася за кожен день прострочення - 132 078 грн. 60 коп..
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У відповідності до частин першої і третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Крім того, згідно із частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, враховуючи вище викладене та умови договору позики, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики 14202 грн. - еквівалент 540 доларів США, суми згідно п. 8 договору позики - 93000 грн., 3% річних за прострочення повернення основної суми позики 132078,60 грн., а всього коштів у сумі 239280,60 грн. - підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним судовий збір у сумі 2392,80 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 533, 549, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 кв.№29, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) суму боргу за договором позики у розмірі - 239280 грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 кв.№29, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) - 2392 грн. 80 коп. в рахунок повернення судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2019 року.
СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.