Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6003/18
іменем України
26 лютого 2019 року м. Коростень Житомирської області
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1, (м. Коростень, вул. Грушевського, 72 А, кв.15), в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ( м. Коростень, вул. Князя Мала, 17) до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (м.Коростень, вул. Маяковського, 78) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої зарплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановив:
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2019 року відкрито провадження та цивільний позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої зарплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди -призначено підготовче судове засідання на 11.45 год 26 лютого 2019 року.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додерження вимог, передбачених ст.177 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема: до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (інваліди ІІІ групи не звільняються).
Відповідно до ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, скорочено перелік субєктів, які звільняються від оплати судового збору.
Так, згідно із п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялись позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
На підставі наведеного, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди є вимогами майнового характеру, а вимога щодо скасування наказу є вимогою немайнового характеру, які оплачуються судовим збором.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду України від 16.10.2016 року у справі № 761/14537/15-ц та від 30.11.2016 року у справі № 6-1121цс16.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути вищезазначені недоліки - сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 768,40 грн (1% від заявлених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та за вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Оплату судового збору можливо провести за наступними реквізитами: отримувач коштів: Коростенське УК (м. Коростень) 22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 37909251; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998, розрахунковий рахунок: 31219206006006; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір.
Тому, відповідно до частини 11 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої зарплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу 05-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_3