Справа № 296/756/19
1-кс/296/409/19
Іменем України
15 лютого 2019 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
До Корольовського районного суду м. Житомира звернувся адвокат ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна - атомобіля марки «PEUGEOT-308», що належить ОСОБА_5 .
Вказує, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 23.10.2018р. у справі №296/10244/18 накладено заборону на відчуження автомобіля марки «PEUGEOT-308», за державним номерним знаком НОМЕР_1 , вилучений у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . В основу рішення слідчим суддею покладено той факт, що майно, яке вилучено під час обшуку автомобіля марки «PEUGEOT-308», за державним номерним знаком НОМЕР_1 , та сам автомобіль є речовими доказами злочину, на них може міститися інформація про сліди вчиненого злочину або інші відомості, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні. Ініціатор клопотання зазначає, що згідно інформації з реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль марки «PEUGEOT-308», за державним номерним знаком НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , яка упродовж п'яти років не проживає з ОСОБА_6 (особою, яка вчинила розбійний напад) та розлучена з ним. Припущення слідчого щодо можливого використання вказаного автомобіля у злочинних цілях, що слугувало підставою для надання дозволу, в тому числі на проведення обшуку вказаного автомобіля, нічим не підтверджені. Ні слідчий, ні прокурор не навели підстав для подальшого арешту майна, яке було тимчасово вилучене навіть не у свідка кримінального провадження №12018060020001078 від 14.03.2018р. Матеріали провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, а вилучене у неї майно, в даному випадку автомобіль, є доказом вчинення кримінального правопорушення чи доходами від нього. На час накладення арешту на майно і до теперішнього часу не доведено, що автомобіль зберіг на собі сліди злочину, що незастосування арешту майна може призвести до його зникнення або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні слідчий заперечив проти задоволення клопотання представника ОСОБА_5 . Вказав на те, що немає потреби в проведенні експертиз із автомобілем. Автомобіль був придбаний, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі. По технічному паспорту автомобіль належить ОСОБА_5 . Також вказав, що арешт майна є необхідним для забезпечення конфіскації майна, що передбачено санкцією ч.4 ст.187 КК України.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання адвоката про скасування арешту на майно з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21.09.2018р. групі слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «PEUGEOT-308» д.н.з. НОМЕР_1 , де б він не знаходився, який використовує у своїй злочинній діяльності ОСОБА_6 з метою виявлення, відшукання і вилучення знаряддя кримінального правопорушення, майна, що зберегло на собі сліди його вчинення, майна, яке здобуте у результаті його вчинення. В ухвалі зазначено, що до вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187, ч.1 ст.14, ч.2 ст.187 КК України, причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в особистому користуванні має автомобіль марки PEUGEOT д.н.з. НОМЕР_1 , який на протязі тривалого часу використовує як знаряддя у своїй злочинній діяльності, а саме переміщається на вказаному транспортному засобі до місць вчинення злочинів, в якому перевозить та може зберігати речові докази. Крім того, зазначений автомобіль може бути доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, а також майном, що набуте злочинним шляхом та отримане за рахунок від вчинених злочинів.
Відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 23.10.2018р. накладено заборону на відчуження майна, а саме: автомобіль марки «PEUGEOT-308» за державним номерним знаком НОМЕР_1 , вилучений у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Арешт автомобіля накладено з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що не заперечується слідчим, що автомобіль марки “PEUGEOT-308”, за державним номерним знаком НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Разом з тим, із клопотання та наданих доказів не вбачається, що досудовим слідством оголошувалася підозра про вчинення кримінального правопорушення власниці майна - ОСОБА_5 .
Слідчим в судовому засіданні не надано доказів, які свідчать про те, що майно (автомобіль “PEUGEOT-308”, за державним номерним знаком НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення.
Також суд враховує, що зі слів слідчого, немає необхідності у проведенні експертизи, предметом дослідження якої є автомобіль марки “PEUGEOT-308”, за державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Доводи слідчого про необхідність арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що передбачено санкцією ч.3, ч.4 ст.187 КК України, є безпідставиними, оскільки покарання, в тому числі у виді конфіскації майна, може бути застосовано до осіб визнаних винними у вчиненні злочину.
Однак, як вже було зазначено, ОСОБА_5 не повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ч.4 ст.187 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до вимог статті 1 протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Отже, перевіривши обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_4 у поданому клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту майна, належного ОСОБА_5 , оскільки доведено, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 169, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скасувати заборону відчуження на майно: автомобіль марки “PEUGEOT-308”, за державним номерним знаком НОМЕР_1 , вилучений у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1