28 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/6051/18
категорія 12.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці України про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності,
встановив:
19.12.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці України про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 для розгляду даної справи визначено головуючим суддю Панкеєву В.А.
Ухвалою від 15.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.
21.02.2018 Державна служба України з питань праці України подала заяву про відвід судді, яка надійшла до суду 26.02.2019 (а.с. 154-156). В обґрунтування відводу зазначає, що суддя Панкеєва В.А. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки наявні обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а саме: в судовому засіданні 20.02.2019 представником відповідача було заявлено усне клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам пунктів 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України, разом з тим при вирішенні питання про розгляд вищевказаного клопотання, суддею зазначено, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 167 КАС України, тобто заявлене клопотання повинно подаватись в письмовій формі, проте клопотання відповідача відповідає вимогам КАС України, так як обов'язкових вимог щодо подачі вищевказаного клопотання в письмовій формі процесуальний Кодекс не містить; між суддею та позивачем виникла дискусія з приводу можливого прискорення розгляду справи; обговорювались питання щодо прийняття судом рішення, яке може вплинути на прийняття рішення Головою Держпраці за результатами повторного оцінювання службової діяльності позивача; з'ясовувались обставини щодо щодо можливого на думку позивача звільнення з посади державної служби, які не є предметом спору; суддя задавала питання представнику Держпраці стосовно прийняття рішення Головою Держпраці відносно можливого звільнення з посади державної служби.
За результатами розгляду питання про заявлений відвід суддя Панкеєва В.А. дійшла висновку про його необґрунтованість та внаслідок чого, відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2019, справу № 240/6051/18 передано для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду №54 від 27.02.2019 "Щодо призначення судді для вирішення питання про відвід" призначено автоматизований розподіл справи №240/6051/18, для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді Панкеєвої В.А.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Панкеєвої В.А. визначено суддю Семенюка М. М.
Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про відвід судді Панкеєвої В.А. не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або чи був він безсторонній у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував себе суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується поки не надано доказів протилежного.
Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість та необ'єктивність при розгляді даної справи.
Суд зауважує, що 20.02.2019 проводилось не судове, як зазначає відповідач, а підготовче засідання.
Щодо посилання відповідача на розгляд суддею Панкеєвою В.А. його усного клопотання про залишення позовної заяви без руху, то, як вбачається з технічної фіксації засідання 20.09.2019, в вказане клопотання ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було залишено без задоволення у зв'язку із безпідставністю, а не тому, що воно усне, а не письмове.
Щодо посилань Державної служби України з питань праці України на обставини призначення судового засідання для розгляду справи по суті, то з технічної фіксації засідання 20.02.2019 вбачається, що суддею Панкеєвою В.А., як передбачено ч. 5 ст. 183 КАС України, з'ясовувалась думка сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті. А те, що позивач в засіданні висловлювався щодо можливого його звільнення до прийняття судового рішення у справі, ніяким чином не свідчить про упередженість судді.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід обставини є надуманими, а заява - необґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Державній службі України з питань праці України у задоволенні заяви про відвід судді Панкеєвої Вікторії Анатоліївни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Семенюк