26 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 910/858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець Мороз Алла Вікторівна,
представник позивача - Мороз А.В. (паспорт виданий 14.04.2000 № НОМЕР_1); Чертков І.В., адвокат (договір від 06.11.2017 б/н, ордер від 26.02.2019 № 404469, свідоцтво від 27.10.2005 № 397),
відповідач - приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ",
представник відповідача - Зубченко Н.Ю., адвокат (довіреність від 10.01.2019 № 19011005, свідоцтво від 31.05.2011 № 4521),
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2018 (головуючий суддя Смирнова Ю.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 (головуючий Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А. і Мальченко А.О.)
у справі № 910/858/18
за позовом фізичної особи-підприємця Мороз Алли Вікторівни (далі - Підприємець)
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - Товариство)
про скасування протокольного рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Підприємець звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом № 1408, про стягнення з Підприємця 74 704,34 грн. та стягнення з ПАТ "Київенерго" 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: 19.02.2016 перевірка лічильника електричної енергії проводилась уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" за відсутності Підприємця, і лише в подальшому представники ПАТ "Київенерго" повідомили Підприємця про необхідність демонтажу лічильника з метою проведення технічного дослідження; необґрунтовані зауваження, зазначені в акті про порушення від 19.02.2016 № 43824 і розрахунку вартості використаної недорахованої електричної енергії, порушують права та законні інтереси Підприємця; Підприємця не було повідомлено про проведення експертизи лічильника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2018 ПАТ "Київенерго" замінено його правонаступником - Товариством.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акта про порушення від 19.02.201 № 43824, оформлене протоколом від 15.06.2016 № 1408 про нарахування до сплати за недораховану електроенергію 74 704,34 грн. за період з 04.01.2016 по 19.02.2016 Підприємцю. У задоволенні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що: експертним дослідженням встановлено лише можливість здійснити вплив, а не факт самого впливу на механізм цього лічильника, а також не встановлено пошкодження пломб на досліджуваному вимірювальному пристрої; відсутність беззаперечних доказів наявності втручання Підприємця в роботу приладу обліку та пошкодження пломб електролічильника № 0044045 останнім свідчить про відсутність правових підстав для застосування до Підприємця оперативно-господарських санкцій, встановлених спірним рішенням комісії ПАТ "Київенерго", відтак позовні вимоги про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом № 1408, відповідно до якого Підприємцю нараховано 74 704,34 грн. за недораховану електроенергію, слід задовольнити.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Товариство повністю довело належними та допустимими доказами факт порушення Підприємцем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ; чинні на момент виникнення спірних правовідносин), а суди, у свою чергу, безпідставно відхилили висновок експертизи та не надали належної правової оцінки всім доказам у справі.
Підприємець подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 12.02.2002 Підприємцем (споживач) та ПАТ "Київенерго", правонаступником якого є Товариство (постачальник), укладено договір про постачання електричної енергії № 59576 (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно із статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами першою, другою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та Законом України "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до пункту 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
При цьому обов'язки споживача щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією та повідомлення постачальника про виявлені факти такого споживання передбачені умовами розділу 2 Договору.
Згідно з пунктом 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Пунктом 3.31 ПКЕЕ передбачено, що пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (далі - Методика).
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих правил, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пунктом 4.1 Методики встановлено форму та вимоги до акта про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення особою ПКЕЕ.
Судами встановлено, що при перевірці стану засобів обліку електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, 9/18 представниками ПАТ "Київенерго" виявлено порушення споживачем приписів статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.2, 3.3, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, про що складено відповідний акт про порушення від 19.02.2016 № 43824.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Згідно з абзацом четвертим пункту 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
ПАТ "Київенерго" було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 19.02.2016 № 43824, за результатами якого комісією прийнято оформлене протоколом №1408 від 15.06.2016 рішення про нарахування Підприємцю на підставі пункту 2.5 та за формулою пункту 2.4 Методики вартості недорахованої електричної енергії в сумі 74 704,34 грн.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
У разі звернення споживача до суду з приводу оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом про порушення від 19.02.2016 № 43824 представниками ПАТ "Київенерго" зафіксовано порушення Підприємцем статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.2, 3.3, 6.40, 10.2 ПКЕЕ внаслідок пошкодження на приладі обліку електричної енергії стійок правого та лівого гвинтів кріплення кожуха лічильника, факт якого підтверджено висновком експертного дослідження від 13.05.2017 № 3093/17-33.
При прийнятті оскаржуваного рішення ПАТ "Київенерго" було застосовано Методику.
Проте положеннями пункту 2.1 Методики встановлено, що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, зазначених у підпункті 1 пункту 2.1 Методики, а саме: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).
Таким чином, у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного у підпункті 1 пункту 2.1 Методики (пошкодження пломб), Методика застосовується, зокрема, за умови виявлення факту втручання у роботу засобу обліку.
При цьому у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб, енергопостачальна компанія має довести те, що пломби дійсно пошкоджені та те, що пошкодження пломб відбулося в результаті дій (бездіяльності) споживача.
Висновком експертного дослідження від 13.05.2017 № 3093/17-33, проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що на зовнішніх поверхнях кришки та корпусу досліджуваного електролічильника, який на момент огляду був обклеєний липкою стрічкою типу скотч, немає пошкоджень (зайвих отворів, зазорів тощо), достатніх для проникнення в них сторонніх предметів, які можуть здійснити вплив на роботу лічильника. На внутрішніх поверхнях лічильника наявні пошкодження у вигляді зламів циліндричних частин трьох стійок, в які угвинчені удержуючі кришку гвинти, два з яких опломбовані. Внаслідок зламаних (відділених від основи) циліндричних частин всіх трьох стійок кришка легко знімається з посадкового міста без зняття пломб, відкриваючи доступ до внутрішньої конструкції лічильника, що надає можливість здійснити вплив на його механізм.
Проте даним експертним дослідженням встановлено лише можливість здійснити вплив, а не факт самого впливу на механізм цього лічильника, а також не встановлено пошкодження пломб на досліджуваному вимірювальному пристрої.
Відповідно до Методики експертиза призначається лише у випадку незгоди споживача саме з фактом пошкодження пломб, про що зазначено у підкункті 10 пункту 2.1 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.
Пунктом 6.38 ПКЕЕ передбачено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.
Натомість відповідно до акта технічної перевірки засобів обліку електроенергії до 1000 В від 19.02.2016, акта про пломбування засобів обліку від 19.02.2016, акта про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ, акта-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19.02.2016, складених працівниками ПАТ "Київенерго", пошкодження пломб на електролічильнику №0044045 та втручання в роботу розрахункового засобу обліку виявлено не було, що, з огляду на суперечливість даних, стало підставою для висновку судів про неможливість врахування висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.05.2017 № 3093/17-33, на підставі якого Товариство стверджує про порушення Підприємцем ПКЕЕ.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для застосування до Підприємця оперативно-господарських санкцій, встановлених спірним рішенням комісії ПАТ "Київенерго", відтак позовні вимоги про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом, № 1408, визнані судами обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Однак Касаційний господарський суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не може погодитись, оскільки судами не надано належної правової оцінки: акту про порушення - щодо того, чи є вказаний акт належним та допустимим доказом у розумінні ПКЕЕ та Методики для засвідчення порушення споживачем ПКЕЕ та покладання відповідальності на споживача за порушення ПКЕЕ, вказані у такому акті, який підписаний споживачем без застережень; акту про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ; акту-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19.02.2016; довідці про споживання електричної енергії Підприємцем за період з січня 2015 року по травень 2016 року (т.1 а.с.64), в якій зазначені обсяги споживання електричної енергії у спірний період та аналогічний період у попередньому році. Тобто судами не надано належної правової оцінки висновку експертизи з урахуванням усіх доказів у справі, оскільки встановлення у висновку експертизи можливості втручання у роботу приладу та самого втручання залежить від функціональних властивостей приладу, а саме можливості фіксації такого втручання.
Таким чином, у разі відсутності можливості встановлення на прилад фіксації певних видів втручання у його роботу, які можуть вплинути на показники споживання електричної енергії, такі види втручання повинні з'ясовуватись за сукупністю усіх доказів, наявних у матеріалах справи.
Крім того, застосовуючи положення підпункті 1 пункту 2.1 Методики, суди залишили поза увагою, що вказаний пункт Методики містить й інші підпункти, зокрема підпункт 3, в якому зазначено інші порушення, у зв'язку з якими передбачено застосування Методики, а саме пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку [фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо]. Тобто судами не визначено, який підпункт Методики необхідно застосовувати до спірних правовідносин.
Таким чином, доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, приймаються Касаційним господарським судом з огляду на викладені обставини.
Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 910/858/18 скасувати.
Справу № 910/858/18 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко