21 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 909/652/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Оліяр"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018
у справі № 909/652/17
за позовом Приватного підприємства "Оліяр"
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"
про стягнення збитків у розмірі 148 364,59 грн.,-
До Касаційного господарського суду у складі Верховного суду 14.02.2019 надійшла касаційна скарга ПП "Оліяр" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 у справі № 909/652/17.
Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Оліяр" з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.07.2017 ПП "Оліяр" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення збитків у розмірі 148 364,59 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог а.с. 35-36 том І).
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 у справі № 909/652/17 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 апеляційну скаргу ПП "Оліяр" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 у справі № 909/652/17 залишено без змін.
За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим з аконом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
Відповідно п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Водночас у п.2 ч. 3 ст.287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн., а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 192 100,00 грн.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 63 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення коштів у розмірі 148 364,59 грн.,-грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог), що значно менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент звернення з касаційною скаргою), а тому у відповідності до ГПК України справа № 909/652/17 є малозначною.
Крім того, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
Відтак, Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Оліяр" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 у справі № 909/652/17, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 15, 17, 163, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Оліяр" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 у справі № 909/652/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.
Судді - Білоус В.В.
Жуков С.В.