"28" лютого 2019 р. м. Чернігів справа № 927/172/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову
за позовом: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави
вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000
в особі Чернігівської обласної ради
пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000
до відповідача 1: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України»
вул. Івана Мазепи, 55, м. Чернігів, 14017
про визнання недійсним наказу № 159 від 08.10.2018 «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради»; про визнання недійсним наказу № 24 від 11.02.2019; «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України»; про визнання недійсним договору оренди № 224 цілісного майнового комплексу, укладеного 11.02.2019 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліки України»; про визнання недійсним договору купівлі-продажу оборотних матеріальних активів, укладеного 11.02.2019 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліки України»
Заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради Управління комунального майна до Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України» про визнання недійсним наказу начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_1 від 08.10.2018 № 159 «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради, визнання недійсним договору оренди № 224 цілісного майнового комплексу, укладеного 11.02.2019 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліки України», визнання недійсним договору купівлі-продажу оборотних матеріальних активів, укладеного 11.02.2019 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліки України», визнання недійсним наказу начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_1 від 11.02.2019 № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України».
Заступником прокурора в тексті позовної заяви та прохальній частині заявлено про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 та створеній ним комісії з реорганізації юридичної особи Комунального підприємства «Ліки України» в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії на виконання наказу начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_1 від 11.02.2019 № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України» у т.ч. вчиняти будь-які дії, що стали б підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення Комунального підприємства «Ліки України» до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову містяться в ст.139 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5, 6 ч.1 названої статті Кодексу заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Статтею 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу вказаної статті вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача або іншої особи, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються саме судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Таким чином, позивач повинен зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. Це є обов'язком заявника зазначити в заяві про забезпечення позову конкретний захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом.
Натомість, заява про забезпечення позову не містить жодної пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
За приписами ч.7 ст.140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.139 цього Кодексу, повертає її заявнику.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.139 Господарського процесуального кодексу України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
З огляду на вищевикладене, заява про забезпечення позову має бути повернута заявнику. А враховуючи формування такої заяви по тексту позовної заяви та неможливості її фактичного повернення на адресу заявника, суд визнає її повернутою без вчинення дій по направленню.
Керуючись ст.139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про забезпечення позову Заступника прокурора Чернігівської області повернути.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст.ст.255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 28.02.2019 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/
Суддя І.А.Фетисова