29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" лютого 2019 р. Справа № 924/1200/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради , м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Транс", м. Хмельницький
про стягнення грошей
за участю представників учасників справи:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача - не з'явився
від прокуратури - ОСОБА_2 за посвідченням
встановив:
Прокурор, в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 231 376, 05 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати. Обгрунтовуючи позов, прокурор вказує, що відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження (невиплата) орендної плати відповідачем за рахунок позивача. При цьому, наголошується, що після спливу терміну дії договору оренди землі, відповідач, продовжуючи користуватися землею, не продовжив дію договору. Зазначені обставини, в силу ст. ст. 1212-1214 ЦК України є підставою відшкодування відповідачем на користь позивача безпідставно збережених коштів в вигляді орендної оплати.
Представники прокуратури та позивача в підготовчому засіданні підтвердили намір підтримувати позов.
Відповідач свого представника в підготовче засідання не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про місце, дату та час підготовчого засідання, йому направлено ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення підготовчого засідання. Вказана кореспонденція повернута поштою, з відміткою - "За закінченням строку зберігання". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки адреса, на яку направлялась кореспонденція відповідачу, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.
При цьому, суд враховує ч. 7 ст. 120 ГПК, де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Суд враховує, що відомостей про іншу адресу відповідача в справі немає.
Прокурор, обгрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в особі Хмельницької міської ради, вказує, що така необхідність зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування (позивачу) право розпоряджатися землями територіальних громад в порядку та спосіб, які передбачені Земельним кодексом України. Звернення з позовом прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - оплатності користування землею комунальної власності.
Суспільний інтерес полягає у повному та своєчасному надходженні орендної плати до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес ТОВ "ОСОБА_1 - Транс", яке впродовж тривалого часу використовувало земельну ділянку для обслуговування власних об'єктів нерухомого майна безоплатно.
У позові, підставою представництва інтересів держави в особі Хмельницької міської ради прокурор вказує пасивну поведінку позивача, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, впродовж тривалого часу за захистом до суду не звертався. Однак, маючи інформацію про небажання землекористувачів в добровільному порядку відшкодувати міському бюджету шкоду, міська рада звернулася з проханням захисту порушених прав територіальної громади до прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.
Прокурор зазначає, що інтереси держави та позивача, як представника територіальної громади, в даному випадку збігаються.
Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо необхідності представництва, суд враховує таке.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї з сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї з сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції від 31.03.05).
Пункт третій частини першої статті 131 - 1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Суд виходить з того, що під "виключним випадком", за якого прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність є предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь - яких інших функції були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. У другому - коли відповідний орган відсутній.
При цьому:
- "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається;
- "здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дії і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною;
- "належність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З врахуванням вказаного вище, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Зазначені положення узгоджуються з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.18 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі № 926/03/18, від 23.09.18 у справі № 1237/17, від 06.02.19 у справі № 927/246/18.
Врахувавши вищевказані висновки, що узгоджені з аналогічною позицією Верховного Суду, судом враховується і те, що звертаючись з позовом за захистом інтересів держави, прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.
В даній позовній заяві, як встановлено вище, прокурор, обгрунтовуючи наявність інтересів держави вказує, що звернення з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - оплатності користування землею комунальної власності. Суспільний інтерес полягає у повному та своєчасному надходженні орендної плати до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес ТОВ "ОСОБА_1 - Транс", яке впродовж тривалого часу використовувало земельну ділянку для обслуговування власних об'єктів нерухомого майна безоплатно.
В той же час, при обгрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив про пасивність поведінки міської ради, яка, розуміючи порушення інтересів територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, впродовж тривалого часу за відповідним захистом не зверталась.
Судом враховується, що згідно вищевказаної практики Верховного Суду саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 ККУ (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Отже, вказані прокурором обставини пасивної поведінки позивача, без відповідних підтверджуючих доказів (що не дає можливості, на виконання вимог Верховного Суду, перевірити фактичний стан правовідносин між сторонами), не дають підстав для висновку про невиконання чи неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав територіальної громади. При цьому, про наявність відповідних функцій у позивача зазначив сам прокурор.
В контексті вищенаведеного слід критично оцінювати факт бездіяльності міської ради, з огляду на те, що відомості про осіб, які користуються земельними ділянками територіальної громади без укладення договорів оренди, надані прокуратурі Департаментом архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи листом від 31серпня 2018 року № 2593/02-12. Даний лист є об'єктивним підтвердженням відсутності зі сторони міської ради неналежності захисту інтересів територіальної громади. Зокрема міською радою проводиться моніторинг правомірності використання земельних ділянок, а також аналітичне узагальнення здобутих в результаті моніторингу відомостей. Проте замість того щоб на підставі здобутих даних звернутись з позовом до суду міська рада (діючи через відповідне управління) звертається до прокуратури з проханням звернутися до суду в її інтересах. Даний лист свідчить про те, що міська рада вважає прокурора альтернативним суб'єктом звернення до суду який може замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави самостійно. Про неприпустимість такого підходу вказує Верховний суд про що судом відмічено вище.
Наведене свідчить про недоведеність наявності підстав до звернення з позовом прокурором, оскільки їх наявність визначається не лише обгрунтованістю у позові інтересів держави, а сукупністю наявності таких інтересів з обгрунтованими (документально підтвердженим) представницькими функціями.
Таким чином, відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчать про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК.
При цьому, суд прийняв до уваги п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, де зазначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Позовну заяву у справі № 924/1200/18 залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 26.02.2019р.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст ухвали складено 28.02.19.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 4 прим.: 1- до справи
2- Хмельницькій місцевій прокуратурі - (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63)
3 - Хмельницькій міській раді (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3)
4 - ТОВ "ОСОБА_1 - Транс" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, б. 122)
Всім рекомендованим з повідомленням