Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"27" лютого 2019 р. Справа № 918/370/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання недійсним правочину щодо внесення майна до статутного капіталу,
за участі представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від ОСОБА_1: не з'явився;
від ОСОБА_2: не з'явився;
від ОСОБА_3: не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду". Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер RE6428.
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з даним позовом, посилаючись на те, що з 16 серпня 2017 року останнє є одноосібним власником семи земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0537, № 5610100000:01:029:0555, № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0534 та № 5610100000:01:029:0533. Водночас 2 лютого 2018 року позивачу стало відомо про те, що 11 грудня 2017 року на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, начебто укладеного між Товариством в особі його директора ОСОБА_4. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", останньому були передані у власність вищенаведені належні позивачу земельні ділянки як внесок до статутного капіталу. Проте оскільки Товариство вказаного акту прийому-передачі від 8 жовтня 2017 року, який, на думку позивача, містить підроблений підпис його директора та підроблений відбиток печатки Товариства, не створювало, своєї волі на вчинення правочину щодо внесення майна до статутного капіталу відповідача не виявляло, жодних правочинів на здійснення переходу права власності на вищенаведені земельні ділянки не вчиняло та не уповноважувало своїх представників на вчинення таких дій, а також не схвалювало відчуження вказаного майна та фактично не набувало жодних, у тому числі корпоративних, прав у зв'язку з вчиненням такого правочину, позивач, посилаючись на статті 203, 215, 316, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати недійсним правочин, оформлений актом прийому-передачі майна від 8 жовтня 2017 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 червня 2018 року позовну заяву Товариства від 6 червня 2018 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/370/18, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 5 липня 2018 року.
Ухвалою суду від 5 липня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 25 липня 2018 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, було залучено фізичну особу ОСОБА_1, фізичну особу ОСОБА_2 та фізичну особу ОСОБА_3
Ухвалою суду від 25 липня 2018 року строк підготовчого провадження у справі № 918/370/18 було продовжено на 30 днів - до 11 вересня 2018 року включно, а підготовче засідання відкладено на 15 серпня 2018 року.
14 серпня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 від 13 серпня 2018 року (т. 1, а.с. 220-221), в яких останній заперечив проти задоволення вимог Товариства з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду було обрано невірний спосіб захисту його прав, оскільки акт прийому-передачі майна до статутного капіталу не є правочином і не може бути визнаний недійсним. Крім того, третя особа зазначила про відсутність у матеріалах справи доказів, які підтверджують підробку підпису директора Товариства та відтиску печатки позивача на спірному акті прийому-передачі майна від 8 жовтня 2017 року.
Ухвалою суду від 15 серпня 2018 року у справі № 918/370/18, враховуючи, зокрема, відсутність у матеріалах справи оригіналу спірного акту прийому-передачі від 8 жовтня 2017 року, було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експерту поставлено наступні запитання: чи виконаний підпис від імені особи ОСОБА_4 у заявах Товариства в особі ОСОБА_4 про державну реєстрацію припинення іпотеки на земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0536, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:30:32; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0537, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:44:42; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0533, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:15:48; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0534, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:21:21; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0535, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:26:16; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0532, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:35:34; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0555, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:40:37, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Також цією ухвалою провадження у справі № 918/370/18 було зупинено на час проведення Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України призначеної судової експертизи, а матеріали справи згідно супровідного листа Господарського суду Рівненської області від 30 серпня 2018 року № 918/370/18/801/18 направлено до наведеної експертної установи.
У листопаді 2018 року на адресу суду з Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом з висновком експерта від 30 жовтня 2018 року № 6/471 повернулися матеріали справи № 918/370/18.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою суду від 13 листопада 2018 року провадження у цій справі було поновлено та призначено її до розгляду на 21 листопада 2018 року. Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року підготовче засідання відкладено на 4 грудня 2018 року. Ухвалою суду від 4 грудня 2018 року підготовче засідання відкладено на 12 грудня 2018 року.
Ухвалою суду від 12 грудня 2018 року у справі № 918/370/18 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Чайковському Ю.С. На вирішення експерту поставлено наступні запитання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_4 у заявах Товариства в особі ОСОБА_4 про державну реєстрацію припинення іпотеки на земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0536, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:30:32; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0537, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:44:42; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0533, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:15:48; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0534, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:21:21; на земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0535, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:26:16; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0532, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:35:34; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0555, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:40:37, ОСОБА_1, а також чи моли би бути виконані підписи у вказаних документах ОСОБА_1, чи будь-якою іншою особою, що володіє почерком вище середнього ступеню виробленості?
Крім того, цією ухвалою провадження у справі № 918/370/18 було зупинено на час проведення судовим експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України призначеної судової експертизи, а матеріали справи згідно супровідного листа Господарського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року № 918/370/18/1188/18 направлено до зазначеної експертної установи.
У той же час після зупинення провадження у справі 15 січня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 9 січня 2019 року № 6/6 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, в якому останній просив суд надати об'єкти, які підшиті аркушами № 34, № 69, № 74, № 76, № 79, № 82, № 88 в матеріали справи № 1, том № 1 за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20.
Оскільки розгляд даного клопотання згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства України здійснюється у судовому засіданні з викликом учасників процесу, що потребує поновлення провадження у справі, суд, листом від 16 січня 2019 року № 918/370/18 звернувся до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з проханням про повернення матеріалів справи.
28 січня 2019 року на адресу суду надійшли матеріали даної справи, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29 січня 2019 року провадження у цій справі було поновлено, а розгляд клопотання експерта призначено у підготовчому засіданні на 12 лютого 2019 року. Одночасно вказаною ухвалою ОСОБА_1 зобов'язано надати суду у строк до 12 лютого 2019 року достовірні вільні, умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 в документах, що посвідчують особу, угодах, квитанціях, заявах, різних відомостях, договорах тощо (у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, тобто за 2016-2018 роки). Крім того, цією ухвалою гр. ОСОБА_1 викликано у підготовче засідання 12 лютого 2019 року для відібрання експериментальних зразків підпису, а явку останнього визнано обов'язковою.
Проте у підготовче засідання 12 лютого 2019 року гр. ОСОБА_1 не з'явився, вимоги вказаної ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, враховуючи неявку ОСОБА_1 у підготовче засідання 12 лютого 2019 року та неподання останнім витребуваних у нього документів, необхідних для проведення призначеної у даній справі експертизи, суд був позбавлений можливості задовольнити клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 9 січня 2019 року № 6/6 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Відтак, ухвалою суду від 12 лютого 2019 року підготовче провадження у справі № 918/370/18 було закрито та призначено її до розгляду по суті на 27 лютого 2019 року.
Слід також зазначити, що у зв'язку із невиконанням гр. ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, що полягало у неявці останнього у підготовче засідання та неподанні витребуваних доказів без поважних причин, ухвалою суду від тієї ж дати до вказаної особи було застосовано заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842 грн. 00 коп., та стягнення зазначеної суми грошових коштів у дохід Державного бюджету України.
Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання, призначене на 27 лютого 2019 року, не забезпечив, проте останній подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Треті особи про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, причин їх неявки суду не повідомили.
Відповідач явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких письмових документів чи пояснень по суті спору не подав. Водночас 26 лютого 2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з відсутністю у нього змоги з'явитись у судове засідання з об'єктивних та незалежних від нього причин, а саме через перебування представника відповідача у відпустці поза межами України.
У той же час, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
За частиною 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
У зв'язку з наведеними положеннями, зокрема, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України, суд звертає увагу на те, що у відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Водночас, відповідачем не було доведено суду належними і допустимими доказами неможливості заміни вказаного представника, так само як і неможливості розгляду справи без його участі. Разом з тим, зазначені у вищенаведеному клопотанні про відкладення розгляду справи обставини жодним чином не підтверджують поважності причин нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, оскільки перебування такого представника у відпустці не є об'єктивною причиною незабезпечення явки у судове засідання та аж ніяк не може свідчити про виникнення наведених обставин незалежно від волі самого представника.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" надавалось достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву, а також додаткових обґрунтувань та документів. Крім того, останнє не було позбавлене можливості забезпечити явку у призначене судове засідання іншого представника.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу, що застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 7 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
У той же час, повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів, зокрема, строків розгляду справи по суті, та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені обставини та тривалий період розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення її розгляду на іншу дату та можливість розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у призначеному судовому засіданні.
Суд також зазначає, що відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 вказаної статті).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів оригіналам цих документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство вказувало на те, що 16 грудня 2016 року останнє набуло право вимоги боргу від ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) за Генеральною кредитною угодою від 28 вересня 2007 року № 014/89-07/560, за Кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 014/89-07/564, за Кредитним договором від 24 листопада 2009 року № 014/89-07/1094/980, загальна сума боргу за якими склала 7 244 767 грн. 07 коп.
У той же час на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між ОСОБА_6 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено Договір іпотеки від 28 вересня 2007 року № 014/89-07/560/1, зареєстрований в реєстрі за № 4553, Договір від 27 червня 2008 року № 1 про внесення змін до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року № 014/89-07/560/1, зареєстрований в реєстрі за № 2359, Договір від 24 листопада 2009 року № 2 про внесення змін до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року № 014/89-07/560/1, зареєстрований в реєстрі за № 2679.
16 грудня 2016 року Товариством було укладено договори про відступлення права вимоги, за якими до позивача перейшли усі права АТ "Райффайзен Банк Аваль" як кредитора та іпотекодержателя майна за всіма договорами, які були укладені з ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Після реєстрації права Товариства як іпотекодержателя майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також у зв'язку з несплатою боржниками наявної у них заборгованості, позивачем в рахунок погашення вищенаведеного боргу було звернуто стягнення на сім земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0537, № 5610100000:01:029:0555, № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0534 та № 5610100000:01:029:0533, які знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдамацька (Струтинської), 20.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що з 16 серпня 2017 року позивач став одноосібним власником зазначених земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0537, № 5610100000:01:029:0555, № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0534 та № 5610100000:01:029:0533.
Разом з тим Товариство у своєму позові вказувало на те, що 2 лютого 2018 року позивачу стало відомо про те, що 11 грудня 2017 року на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, начебто укладеного між Товариством в особі його директора ОСОБА_4. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", останньому були передані у власність вищенаведені належні позивачу земельні ділянки як внесок до статутного капіталу.
Проте позивач наголошував на тому, що Товариство вказаного акту прийому-передачі від 8 жовтня 2017 року, який, на думку позивача, містить підроблений підпис його директора та підроблений відбиток печатки Товариства, не створювало, своєї волі на вчинення правочину щодо внесення майна до статутного капіталу відповідача не виявляло, жодних правочинів на здійснення переходу права власності на вищенаведені земельні ділянки не вчиняло та не уповноважувало своїх представників на вчинення таких дій, а також не схвалювало відчуження вказаного майна та фактично не набувало жодних, у тому числі корпоративних, прав у зв'язку з вчиненням такого правочину, у зв'язку з чим просило суд визнати його недійсним.
Згідно частини 1 статті 144 ЦК України (у редакції, чинній на момент складення спірного акту приймання-передачі нерухомого майна) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент складення спірного акту приймання-передачі нерухомого майна) вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.
У матеріалах справи наявна копія рішення установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", оформленого протоколом від 8 жовтня 2017 року № 1 (т. 1, а.с. 21), за змістом якого засновники цієї юридичної особи: ОСОБА_1 та Товариство в особі його директора ОСОБА_4, вирішили заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", затвердити його місцезнаходження та статут, призначити керівником цієї юридичної особи ОСОБА_1, а також визначити частки у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" наступним чином: частка ОСОБА_1 становить 60 000 грн. 00 коп., що становить 60 % статутного капіталу, а частка Товариства становить 40 000 грн. 00 коп. (майновий внесок), що становить 40 % статутного капіталу. Майновий внесок формується за рахунок земельних ділянок кадастрові номери: № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537 та № 5610100000:01:029:0555.
У матеріалах справи також наявна копія вищенаведеного акту прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року (т. 1, а.с. 19), зі змісту якого вбачається, що відповідно до протоколу загальних зборів від 8 жовтня 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" позивач, в особі директора Товариства ОСОБА_4., передає, а відповідач в особі ОСОБА_1, приймає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" сім земельних ділянок з кадастровими номерами: №5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537 та № 5610100000:01:029:0555.
Вищевказані документи містять відомості про їх скріплення печаткою Товариства, а також про їх власноручне підписання з боку позивача ОСОБА_4, який на час складення цих документів перебував на посаді директора Товариства.
Враховуючи посилання позивача на підробку підпису директора Товариства та відтиску печатки позивача, зокрема, на вищенаведених документах, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи оригіналів цих документів, з метою встановлення дійсних обставин справи, ухвалою суду від 15 серпня 2018 року у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експерту поставлено наступні запитання: чи виконаний підпис від імені особи ОСОБА_4 у заявах Товариства в особі ОСОБА_4 про державну реєстрацію припинення іпотеки на земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0536, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:30:32; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0537, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:44:42; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0533, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:15:48; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0534, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:21:21; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0535, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:26:16; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0532, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:35:34; земельну ділянку кадастровий № 5610100000:01:029:0555, дата та час державної реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:40:37, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
У той же час згідно наданого на виконання цієї ухвали суду експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Чайковським Ю.С. висновку експерта від 30 жовтня 2018 року № 6/471, встановити, чи виконані досліджувані підписи від імені ОСОБА_4, громадянином ОСОБА_4, чи іншою особою - не виявилося можливим.
Слід також зазначити, що з метою встановлення дійсних обставин справи ухвалою суду від 12 грудня 2018 року у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Чайковському Ю.С. На вирішення експерту поставлено наступні запитання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_4 у заявах Товариства в особі ОСОБА_4 про державну реєстрацію припинення іпотеки на земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0536, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:30:32; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0537, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:44:42; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0533, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:15:48; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0534, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:21:21; на земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0535, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:26:16; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0532, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:35:34; земельну ділянку кадастровий номер № 5610100000:01:029:0555, дата та час реєстрації заяви 12 грудня 2017 року 15:40:37, ОСОБА_1, а також чи моли би бути виконані підписи у вказаних документах ОСОБА_1, чи будь-якою іншою особою, що володіє почерком вище середнього ступеню виробленості?
Проте вказана експертиза фактично проведена не була у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи документів, необхідних для її проведення. Так, як вже зазначалося, після зупинення провадження у справі 15 січня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 9 січня 2019 року № 6/6 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, в якому останній просить суд надати об'єкти, які підшиті аркушами № 34, № 69, № 74, № 76, № 79, № 82, № 88 в матеріали справи № 1, том № 1 за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20.
Оскільки розгляд даного клопотання згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства України здійснюється у судовому засіданні з викликом учасників процесу, що потребує поновлення провадження у справі, суд листом від 16 січня 2019 року № 918/370/18, звернувся до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з проханням про повернення матеріалів справи.
28 січня 2019 року на адресу суду надійшли матеріали даної справи, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29 січня 2019 року провадження у ній було поновлено, а розгляд клопотання експерта призначено у підготовчому засіданні на 12 лютого 2019 року. Одночасно вказаною ухвалою ОСОБА_1 зобов'язано надати суду у строк до 12 лютого 2019 року достовірні вільні, умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 в документах, що посвідчують особу, угодах, квитанціях, заявах, різних відомостях, договорах тощо (у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, тобто за 2016-2018 роки). Крім того, цією ухвалою гр. ОСОБА_1 викликано у підготовче засідання 12 лютого 2019 року для відібрання експериментальних зразків підпису, а явку останнього визнано обов'язковою.
Проте у підготовче засідання 12 лютого 2019 року гр. ОСОБА_1 не з'явився, вимоги вказаної ухвали суду не виконав. Разом з тим, враховуючи неявку ОСОБА_1 у підготовче засідання 12 лютого 2019 року та неподання останнім витребуваних у нього документів, необхідних для проведення призначеної у даній справі експертизи, суд був позбавлений можливості задовольнити клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 9 січня 2019 року № 6/6 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.
Відтак, експертними дослідженнями, що проводились в рамках даної справи, не було ні підтверджено, ні спростовано факту підробки підпису ОСОБА_4 на вищенаведених документах.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься висновок експерта від 28 грудня 2018 року № 1.1-318/18 судово-почеркознавчої експертизи, складеного в межах кримінального провадження № 12018180000000229, в якому визначено, що підписи, зокрема, у вищенаведених заявах про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по спірним земельним ділянкам, складених, зокрема, на підставі підписання акту прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За змістом статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
З урахуванням положень вищенаведених процесуальних норм, суд вважає висновок експерта від 28 грудня 2018 року № 1.1-318/18 судово-почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12018180000000229, належним доказом у даній справі, беручи також до уваги відповідність вказаного висновку вимогам статті 98 ГПК України.
У той же час слід зазначити, що у матеріалах справи також наявна і належним чином засвідчена копія заяви свідка - ОСОБА_4, посвідченої 2 квітня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвієнко О.В. (т. 1, а.с. 56).
У вказаній заяві ОСОБА_4 стверджував, що він, зокрема, не брав участі та не був присутній на установчих зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" 8 жовтня 2017 року, тим більше не представляв на них Товариство та не голосував з питань порядку денного зборів. Також він не проставляв свій підпис як підпис директора Товариства на цьому протоколі, та не проставляв відбитку печатки з написом «ПРОД МАЙСТЕР». Крім того, у вказаній заяві останній повідомив, що він як учасник та директор Товариства ознайомлений зі змістом пункту 12.3 Статуту позивача, згідно якого питання створення дочірніх підприємств, філій, представництв, затвердження їх статутів, положень, а також надання згоди директору товариства на будь-яке відчуження майна (рухомого та нерухомого) віднесено до виключної компетенції вищого органу товариства. Відтак, з вказаного приводу ОСОБА_4 повідомив, що загальні збори учасників Товариства ніколи не приймали рішення та не надавали згоди на внесення до статутного капіталу відповідача нерухомого майна позивача, а саме семи земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537 та № 5610100000:01:029:0555, у зв'язку з чим 6 лютого 2018 року ним, як директором Товариства, було подано до правоохоронних органів відповідне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками розгляду якого ГУ Національної поліції в Рівненській області було відкрито кримінальне провадження № 12018180000000229 від 22 лютого 2018 року.
Відтак, вищенаведені показання свідка кореспондуються з іншими доказами, що підтверджують викладені у позовній заяві Товариства посилання на підроблення підпису ОСОБА_4, як директора позивача, проставлені, зокрема, на протоколі загальних зборів засновників відповідача від 8 жовтня 2017 року № 01 та спірному акті приймання-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року.
Обставини, викладені свідком у його заяві, не суперечать іншим доказам та не викликають у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
У той же час у матеріалах справи відсутні докази, які давали б підстави дійти протилежного висновку.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що правочин, оформлений актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" у якості вкладу до його статутного капіталу земельних ділянок, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдамацька (Струтинської), 20, а саме семи земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537 та № 5610100000:01:029:0555, від імені позивача був вчинений особою, яка не мала жодних повноважень діяти від імені Товариства. А отже, має місце недотримання одного з основних принципів цивільного права - принципу свободи договору (стаття 3 ЦК України).
Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Однак, як встановлено судом, правочин, оформлений актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" у якості вкладу до його статутного капіталу земельних ділянок, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдамацька (Струтинської), 20, а саме семи земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537 та № 5610100000:01:029:0555, було вчинено без відповідного волевиявлення позивача, а тому на підставі частини 1 статті 215 ЦК України оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2017 року на підставі акту прийому-передачі від 12 грудня 2017 року № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" в особі ОСОБА_1 передало у власність ОСОБА_1 земельні ділянки, що були внесені позивачем до статутного капіталу відповідача (т. 1, а.с. 20). Водночас згідно рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", оформленого протоколом від 12 грудня 2017 року № 01 (т. 1, а.с. 22), Товариство було виключено зі складу учасників юридичної особи відповідача у зв'язку з укладенням відповідного договору купівлі-продажу корпоративних прав.
Проте з матеріалів справи вбачається, що кошти за таким договором на розрахункові рахунки Товариства ні від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", ні від ОСОБА_1 не надходили, що підтверджується наданими позивачем довідками (т. 1, а.с. 62-66). Вказаними обставинами спростовується фактична майнова участь позивача у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", так само як і наміри та волевиявлення позивача на створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", а також набуття права власності Товариства на корпоративні права такого товариства. Вказаними фактами спростовується також і правомірне внесення до статутного капіталу відповідача нерухомого майна за оскаржуваним правочином, оскільки створення юридичної особи відповідача не було здійснено на засадах угоди, як це встановлено Законом України "Про господарські товариства", а оспорюваний правочин суперечить, зокрема, вимогам частини 5 статі 203 ЦК України, за якими правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на викладене суд також зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При визначенні способу захисту відповідно до наведеної норми судом враховано положення частини 1 статті 14, пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, а тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.
За загальним правилом суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.
При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.
Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону.
Наведене з урахуванням положень частини 1 статті 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.
Дво- та багатосторонні правочини є договорами і водночас угодами, які засвідчують домовленість сторін, мають вольову спрямованість, яка характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання осіб, що реалізується через відповідну об'єктивно виражену форму волевиявлення у вигляді вчинення юридичних дій, направлених на свідоме створення конкретного цивільного правового результату (наслідку), тому не можуть розглядатись як правочини ті фактичні дії (вчинки) осіб, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Слід зазначити, що за змістом нормативних законодавчих приписів внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного капіталу товариства прирівнюється до продажу або іншого відчуження, адже внаслідок внесення нерухомого майна до статутного капіталу іншої юридичної особи відбувається перехід права власності на таке нерухоме майно до цієї юридичної особи.
Відтак, оформлення актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року дій сторін з приймання-передачі цього нерухомого майна (земельних ділянок) з власності позивача у власність відповідача, спрямованих на припинення Товариством прав і обов'язків власника наведених земельних ділянок і одночасне набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" прав і обов'язків власника цього майна, підпадає під ознаки правочину, адже являє собою більш широке поняття, ніж власне фіксація виконання будь-якого правочину відповідним актом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2012 року у справі № 5019/556/12.
Також суд звертає увагу на те, що позов Товариства заявлено саме про визнання недійсним правочину, а не визнання недійсним самого акту приймання-передачі.
У той же час суд наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про прийняття загальними зборами Товариства будь-яких рішень щодо внесення належного йому майна, зокрема, земельних ділянок, до статутного капіталу відповідача, а також докази, які підтверджують фактичне набуття позивачем корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", що також свідчить про те, що оскаржуваний правочин було оформлено саме актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, а не відповідним рішенням керівних органів Товариства. Відтак, наведені обставини додатково вказують на вірне обрання позивачем способу захисту у даній справі, який є ефективним, відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах, а також не суперечить закону.
Також суд констатує, що згідно пункту 12.3 Статуту Товариства питання визначення переліку основних засобів Товариства, що підлягають відчуженню, створення дочірніх підприємств, філій, представництв, затвердження їх статутів, положень, а також надання згоди директору Товариства на будь-яке відчуження/придбання, заставу, отримання в заставу або надання та прийняття в оренду, лізинг майна (рухомого та нерухомого), віднесено до виключної компетенції вищого органу Товариства, яким є загальні збори його учасників.
Однак судом встановлено, що загальні збори учасників позивача не надавали згоди на створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", а також не погоджували внесення до статутного капіталу такої юридичної особи нерухомого майна Товариства, а саме семи земельних ділянок з кадастровими номерами № 5610100000:01:029:0532, № 5610100000:01:029:0533, № 5610100000:01:029:0534, № 5610100000:01:029:0535, № 5610100000:01:029:0536, № 5610100000:01:029:0537, №5610100000:01:029:0555.
Оскільки, внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного капіталу товариства прирівнюється до продажу або іншого відчуження (адже внаслідок внесення нерухомого майна до статутного капіталу іншої юридичної особи відбувається перехід права власності на це нерухоме майно до такої юридичної особи), то відповідно, за відсутності рішення загальних зборів учасників Товариства здійснення такого внеску до статутного капіталу відповідача нерухомого майна є неможливим, що додатково свідчить про недійсність спірного правочину, оформленого актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року.
Крім того, відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Відтак, за змістом вищенаведеної норми при внесенні до статутного капіталу майна або нематеріальних активів такі права або майно підлягають грошовій оцінці за домовленістю між учасниками створюваного товариства або незалежній експертній оцінці у визначених Законом випадках. Зокрема, перелік таких випадків містить стаття 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну та оціночну діяльність". Отже, засновники (учасники) мають право на власний вибір або самостійно оцінити майно, що вноситься ними до статутного капіталу товариства, і скласти про це відповідний акт; або звернутися до професійного оцінювача; або передати майно за балансовою вартістю (для юридичних осіб) на дату такої передачі.
Водночас у матеріалах справи відсутній, зокрема, відповідний акт грошової оцінки майна, а саме вищенаведених земельних ділянок, що були внесені до статутного фонду відповідача за спірним правочином, оформленим актом прийому-передачі від 8 жовтня 2017 року. Разом з тим відомості про проведення такої оцінки, так само як і її конкретний розмір (у тому числі в розрізі кожної земельної ділянки, які є окремими об'єктами нерухомості), не були визначені сторонами і в самому акті прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, що свідчить про невідповідність цієї господарської операції імперативним законодавчим приписам.
Слід також зазначити, що інформація, викладена у протоколі установчих зборів засновників відповідача від 8 жовтня 2017 року № 01 щодо оцінки розміру частки Товариства в сумі 40 000 грн. 00 коп. і здійснення її формування за рахунок передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" семи земельних ділянок у місті Рівне, оціночна вартість яких становить 2 127 911 грн. 00 коп., додатково свідчить про те, що вказаний правочин позивачем не укладався, оскільки його укладення на таких умовах явно суперечить інтересам Товариства.
Разом з тим, суд звертає увагу на положення статті 241 ЦК України, за якими правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Однак у матеріалах справи відсутні докази наступного схвалення Товариством спірного правочину, зокрема документи, які підтверджують вчинення позивачем дій, що свідчать про прийняття його до виконання.
Також суд відзначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2018 року у справі № 817/700/18, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року, адміністративний позов Товариства до реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Крохуна Валентина Івановича задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Крохуна Валентина Івановича:
- індексний номер: 38684986 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0537, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685083 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0555, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685093 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0532, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685163 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0536, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685218 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0535, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685144 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0534, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20);
- індексний номер: 38685202 від 12 грудня 2017 року (об'єкт нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 5610100000:01:029:0533, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька (Струтинської), 20).
Зазначене судове рішення на час розгляду даної справи не було скасовано та набрало законної сили. Наведені обставини спростовують, зокрема, твердження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 щодо необґрунтованості вимог Товариства, викладені у письмових поясненнях від 13 серпня 2018 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" (33024, місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 23, ідентифікаційний код: 37796780) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" (33003, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, ідентифікаційний код: 41801707), оформлений актом прийому-передачі нерухомого майна від 8 жовтня 2017 року, щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" у якості вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" (33003, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, ідентифікаційний код: 41801707) земельних ділянок, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдамацька (Струтинської), 20, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0532 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87383156101), земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0533 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 47780756101), земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0534 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87524856101), земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0535 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49911956101), земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0536 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 50099156101), земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0537 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 47904456101) та земельної ділянки з кадастровим номером № 5610100000:01:029:0555 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 118337356101).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне" (33003, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, ідентифікаційний код: 41801707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" (33024, місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 23, ідентифікаційний код: 37796780) 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 24 коп. витрат на проведення судової експертизи, а також 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "28" лютого 2019 року
Суддя Церковна Н.Ф.